ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.12.10 05:23
Вона любить зорі ясні,
Дерева од інею срібні,
Сніги до перини подібні,
Короткі, насуплені дні.
Милується нині зима
На те, як веселі синички
Під вікна летять з годівнички,
Бо стужа до серця пройма.

Олександр Сушко
2019.12.10 03:56
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Лапу шобтиздохові потисну,
А тобі руки не простягну.

Бо собака ліпша за людину,
Віддана як жінка, їсть усе.
Ти ж мене кладеш під гільйотину

Ярослав Чорногуз
2019.12.10 00:25
Учу усіх я жити безоглядно,
Люблю, щоб ззаду сунула людва.
В трусах порвалась нитка Аріадни,
І обірвався на Голготу шлях.

Хвилююся у розпачі німому –
Рятуй же, любко, ну хіба це жисть?
Хтось викликав мені швидку з дурдому,

Тамара Шкіндер
2019.12.09 21:50
Не поранюсь об сни,
По їх лезу вернусь у минуле.
Мить і вічність злітають у небо
По сходинках хмар.
Відштовхнусь від стіни,
Де туманами днів потонулих
Оповиті серця.
І до сонця майну, як Ікар.

Ярослав Чорногуз
2019.12.09 18:07
Тихо алеєю йду,
Змовкла пташина розмова…
Нічка принишкла в саду,
Затишна нічка зимова.

Так, ніби зірку ясну
Місяць торкає за плечі…
Ніченьку враз пригорнув

Ігор Деркач
2019.12.09 17:40
Минає все – жага, жура, очарування,
любов, що першою була, і є остання.
Уже ніяку не найду,
і поки фею заведу,
іду у баню.

У неї заночую і... захочу чаю.
Ні, я не п’ю, але і їй не наливаю.

Олександр Сушко
2019.12.09 16:26
Проти кого тепер заряджати пістолі?
Хто мій друг незрадливий? Хто вчаєний тать?
Москвомовне хохлятко дрімає у льолі,
Брат із жінкою сваряться..."бля", "перемать"...

Чорну вервицю слів, запозичену в чорта,
Звикнув чути щоденно племіш-гаволов.

Н Кап
2019.12.09 13:39
Чи не тому, що я тобі - ріка?
(Дорога? Перепона? Бездоріжжя?)
не знаєш сам до часу. Але ніжність
росте крізь ніч, що мов земля, глевка.
Що мов вода, якій немає дна.
Пребілий день пресинім снігом
повен.

Сергій Губерначук
2019.12.09 13:25
Україна мила –
країно моя,
люблю тебе щиро,
рідная земля!
Ліси, степи, луки
і Дніпро реве.
Ні за які муки
не віддам тебе.

Микола Соболь
2019.12.09 07:25
Укрий, тумане, стомлені дерева
Допоки сніг блукає поза містом
Хай горобина полум’я намистом
Освітлює густе, грудневе мрево.

Сіріє день одразу по обіді,
Сиріє сонце та не хоче гріти,
Оголені хитає вітер віти

Олександр Сушко
2019.12.09 02:12
Що ж, сідай, побалакаймо. Пляшка
Хай сьогодні розв'яже язик.
Пити крівцю навчитись не важко -
Складно жити людиною вік.

Тяжко ворога й тещу любити,
Зріти правду без лірики шат.
Я свою заганяю у сіті

Олена Побийголод
2019.12.08 22:53
Володимир Висоцький. «Аліса»

- Люлі-люлі-люлечки, бай-бай...
Що за вередливе маленятко!
Будеш видирати рученятка -
начувайся, підсвинку, стривай!..

- Ну і гучність вереску в нащадка...

Оксана Логоша
2019.12.08 21:01
Серед зими яскравий маляр
Малює світ,який ніхто не бачить.
А я вдягнула чорні окуляри
на удачу.

Сумні вітрини гойдають перами,
Мов голуби.Злітають в далечінь.
А я іду і сиплю перлами

Ігор Деркач
2019.12.08 17:18
ІЯ б сіяв та орав, якби
не жав навіяні сюжети
і на овації юрби
не купувалися поети.
Чи спокушає сатана,
чи інші генії рогаті –
усім однакова ціна,
хто сіє суржики у хаті.

Іван Потьомкін
2019.12.08 17:00
Ячмінь знайшов на стежці вовк.
«Ну, що за глум?»-
Знахідку він топче з горя.
І раптом бачить –
Кінь назустріч скаче.
«Спинися, друже, на хвилину!
Не здогадаєшся, яка в мене новина.
Для тебе я зібрав і приберіг ячмінь.

Ярослав Чорногуз
2019.12.08 16:27
Принишклий сад. Іще не вкритий снігом.
Провіяний вітрами зусібіч.
Вляглася на калюжі сиза крига,
На віти легко звісилася ніч.

Химерний дим. За ним – зоря вечірня
Тихенько відпливає в далечінь.
Неоновими сніжками враз вирне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Не сон
Образ твору У плямах жовтих пущі лісові.
Торкнеться вохра сосен і ялинок.
Гриби повисихають у траві,
Дістанеться й землі важкий спочинок.

Тримається ошатно бузина,
Городів і садків імператриця.
Настане час - побачить і вона
Щось радісне чи ні - усе присниться.

Покаже сон, міцніший за раммштайн.
У ньому гіркота чи насолода -
Донині це одна з одвічних тайн,
Які хранить Небесний воєвода.

До пізнання допоки не дозрів,
Не хочу під високі балдахіни.
Їх оспівав би - та не з кобзарів,
І не лежить до сплячої країни
Душа моя. Бо краще у Сіде*.

Утім, не спиться й тут. Гуляти звик.
Птахи ще не прочистили горлянок,
Чаїться десь готельний домовик.
Я з морем зустрічатиму світанок.
Жага до віршів, може, пропаде.

2019, UTC 04:30 a.m.
*Курорт на схід від Анталії.
Алі бей парк.
Якось поділюся світлинами.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-20 07:30:58
Переглядів сторінки твору 1137
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.133 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.030 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2019.12.09 20:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-11 21:22:31 ]
Тобто, написавши по-своєму, показував авторам, ті казали, що то вже не їхнє, і він писав...за мотивами...беручи ту тему, розвивав її. Бо перші рядки сильні, надихали. Що за інтерес?
Я такого не роблю, навіть самповторів уникаю.
А тут...що за манія писати, не зупинятися, будь-що, про мене... Та обере хай іншу, скільки відомих, знакомитих...
Ні, заклинило Сушка.
Я ж не чіпаю, сам провокує, пасквілі на Пм і ФБ, мабуть, виставляє.
Заблокувала на ФБ. Тут теж. Хто його відчепить від мене?
.....Я б пішла спокійно з сайту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 22:14:13 ]
Авторам, які вважають себе сатириками та пародистами, така поведінка властива.
І не лише для сатири і пародій.
Знайшовши (побачивши) у когось незамацаний частим вживанням образ, метафору тощо, вони можуть, як вони гадають, розвивати його. Мовне ж багатство ж спільне - як надра, небо... І їх можна зрозуміти. А читач цей образ або метафору може бачити вперше. От і виростає колос (статуя тощо). Перед такими от читачами.
І ця манера поведінки оволодіває цими авторами настільки, що вони не можуть без того, щоби щось, як вони гадають, не розвивати.
Я вже якось писав про футболіста, що бігає біля воріт суперника, чекаючи на пас. Дещо подібне спостерігається не лише в спорті або літературі.
Щодо ФБ.
Я навряд чи помилюся, якщо висловлю припущення, що автору таких от віршів, один з яких сьогодні знову викликав як Ваше, так і моє невдоволення (і певною мірою образу та відразу), хтось з ФБ співчуває.
Це ніщо інше, ніж один з пропагандистських трюків, перебільшую я чи ні, але гібридної війни.

Да вже й мене щось тягне піти з сайту. Без анонсів, як і раніше. На тиждень-другий або й третій. Це, нмд, нормальна реакція.

У мене не виникає тих думок щодо Вас, які старанно генерує наш спільний знайомий.
Так само, гадаю, що і в інших читачів і колег.

Так, у нас є свої характери та авторські переконання щодо цінності свого літературного доробку, але якщо вони і справді комусь здаються несерйозними або якимось іншими, то ніхто не заважає посміхнутися або навіть поіронізувати про себе. А третирувати, як це ми бачимо, це вже за межами гуманності.

Сподіваюся, що все мине, як і минало.
Може, на сайті буде спокійніше.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-11 22:56:07 ]
Все тече, все змінюється...Я не нав'язлива, живу тихо, не вчу нікого... Нову книгу почала готувати.
Звісно, помітна постать, не сіра. Не мара, навпаки, імпозантна.
То Сушко палко мене шанував, то перейшов у стан збудженого старіючого мачо-писуна, якому закортіло привернути мою увагу, а я легковажно повірила у пошанівок...чи він таки був щирим? Допомагала редагувати, дякував мені прилюдно, на презентації своєї книги, мені писали... ...не сприйняла його рівним, бо це ж очевидно, що ми різні...титаном... Так і я ж про те, генерувати думку про мене, як про відьму чи козу - низько, підло.
Резинка трусів образ у пасквілі - це вже фантазії хворобливі. Я з вами чесна, хочу піти з сайту, бо опускатися до рівня пасквілянта не личить мені, перевиховати не вдалося, лізе у шпари сайту, хоча в карантин модератор відправив.
Дякую за небайдужість.


1   2   3   Переглянути все