ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
210 років храму в Сухачівці.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
210 років храму в Сухачівці.
В пошуках інформації по складанню родовіду знайшла цікаву інформацію, історичні дані про храм в Сухачівці, в якому в той час як я навчалась сш№103, яка знаходиться поруч, був клуб і бібліотека.
210 лет храму в Сухачевке
Слобода Сухачевка или Сохачевка была основана в 1770 году престарелым казаком-запорожцем Сохачем, который после тяжелого агарянского нападения 1768-69 годах основал рядом с Днепром обширный зимовник.
После разрушения и уничтожения Запорожской Сечи в зимовник Сохача пришло множество новых насельников – престарелых запорожцев со своими родными и знакомыми. Уже в 1782 году в государственной казенной деревне Сухачевке проживало 157 человек. Через десять лет поселение получило название казенной слободы.
В конце 1793 года, согласно общему желанию слобожан, решено было хлопотать о построении храма в честь святого Иоанна Богослова и об открытии у себя своего собственного самостоятельного прихода. Официальное прошение на имя правящего архиерея подал правитель Екатеринославского наместничества В.В. Каховский.
17 апреля 1794 года Преосвященный Гавриил (Бодони), Митрополит Екатеринославский и Херсонес-Таврический благословил строительство деревянного храма в слободе в честь святого апостола и евангелиста Иоанна Богослова. 26 апреля 1794 года из Екатеринославской Консистории отправлен в духовное Правление Екатеринослава указ об этом. 18 июня 1794 года Екатеринославский уездный протоиерей Иоанн Станиславский в сослужении духовенства освятил место под храм, совершил закладку и водрузил на месте строительства крест.
По прошению жителей, первым священником стал бывший диакон Новокайдакского Свято-Николаевского храма Евстафий Сербинов. В своем письме епархиальному начальству от 1 июля 1794 года прихожане охарактеризовали своего избранника таким образом: «О избранном же нами диаконе Сербинове свидетельствуем, что он состояния доброго, не бийца, не клеветник, не сварлив, трудолюбив, в домостроительстве своём исправен, в худых делах не примечателен и ни в каких приводах не облечён». На основании просьбы диакон Евстафий Сербинов 1 августа 1794 года рукоположен во священника.
13 июля 1795 года Екатеринославское духовное Правление предоставило правящему архиерею рапорт по которому «оная церковь совсем ко освящению готова и как сосудами, так равно и облачениями церковными снабдена». На основании этого рапорта митрополит Гавриил резолюцией от 17 июля 1795 года разрешил и благословил освятить в слободе Сухачевке Иоанно-Богословский храм и дозволил выдать антиминс.
23 сентября 1795 года новоустроенный храм был торжественно освящен Екатеринославским протоиереем Иоанном Станиславским и открыл в нем богослужения и священнодействия. Со временем был построен каменный храм, который был средоточием жизни сухачевских слобожан. Почти 150 лет в нем возносились молитвы ко Всевышнему.
По словам старожилов, богослужения в храме продолжались до конца 20-х годов ХХ столетия. Потом храм был разрушен, настоятель иерей Григорий был зверски убит, а прихожане общины на руинах храма расстреляны. На месте храма были построены школа и клуб, помещение которого по просьбе жителей в 1999 году было отдано общине. В этом же году помещение было переоборудовано под храм и, с благословения архиепископа Днепропетровского и Павлоградского Иринея, в нем возобновлены богослужения.
В 2000 году на праздник Святой Троицы настоятелем храма назначен иерей Вячеслав Вороной, который продолжает ревностно нести возложенное на него послушание по сей день.
В настоящее время население Сухачевки превышает три тысячи человек. Возле небольшого старого корпуса школы построена в 2000 году новая большая красивая школа № 103, где обучаются 360 детей. Отрадно отметить активное и плодотворное сотрудничество общины и педагогов школы. Настоятель храма – постоянный, любимый и почетный гость школы на праздниках первого и последнего звонка, выпускных вечерах и концертах.
Источник: archiv.orthodoxy.org.ua
210 років храму в Сухачівці.
Слобода Сухачівка або Сохачевка була заснована в 1770 році старим козаком-запорожцем Сохач, який після важкого агарянского нападу 1768-69 роках заснував поруч з Дніпром великий зимівник.
Після руйнування і знищення Запорізької Січі в зимівник Сохач прийшло безліч нових насельників - престарілих запорожців зі своїми рідними і знайомими. Вже в 1782 році в державному казенному селі Сухачівка проживало 157 чоловік. Через десять років поселення отримало назву казенної слободи. В кінці 1793, відповідно до загального бажання слобожан, вирішено було клопотати про побудову храму на честь святого Іоанна Богослова і про відкриття у себе свого власного самостійного приходу. Офіційне прохання на ім'я правлячого архієрея подав правитель Катеринославського намісництва В.В. Каховський.
17 квітня 1794 року Преосвященний Гавриїл (Бодони), Митрополит Катеринославський і Херсонес-Таврійський благословив будівництво дерев'яного храму в слободі на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова.
26 квітня 1794 року через Катеринославську Консисторію відправлений в духовне Правління Катеринослава указ про це. 18 червня 1794 році Катеринославський повітовий протоієрей Іоанн Станіславський у співслужінні духовенства освятив місце під храм, здійснив закладку і поставив на місці будівництва хрест.
На прохання жителів, першим священиком став колишній диякон Новокайдакського Свято-Миколаївського храму Євстафій Сербінов. У своєму листі єпархіальному начальству від 1 липня 1794 року парафіяни охарактеризували свого обранця таким чином: «Про обраного же нами диякона Сербінова свідчимо, що він стану доброго, не заводіяка, що не наклепник, що не сварливий, працьовитий, в домобудівництві своєму справний, в худих справах не примітний і ні в яких приводах не замічений ». На підставі прохання диякон Євстафій Сербінов 1 серпня 1794 висвячений на священика.
13 липня 1795 року Катеринославське духовне Правління надало правлячому архієрею рапорт за яким «она церква зовсім до освячення готова і як судинами, так само як і одяганнями церковними постачивлена». На підставі цього рапорту митрополит Гавриїл резолюцією від 17 липня 1795 року дозволив і благословив освятити в слободі Сухачівка Іоанно-Богословський храм і дозволив видати антимінс.
23 вересня 1795 року збудований храм був урочисто освячений Катеринославським протоієреєм Іоанном Станіславським і відкрив в ньому богослужіння і священнодійства. Згодом був побудований кам'яний храм, який був осередком життя Сухачевських слобожан. Майже 150 років в ньому підносилися молитви до Всевишнього.
За словами старожилів, богослужіння в храмі тривали до кінця 20-х років ХХ століття. Потім храм був зруйнований, настоятель ієрей Григорій був по-звірячому вбитий, а парафіяни громади на руїнах храму розстріляні. На місці храму були побудовані школа і клуб, приміщення якого на прохання жителів в 1999 році було віддано громаді.
В цьому ж році приміщення було переобладнано під храм і, з благословення архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, в ньому відновлені богослужіння.
У 2000 році на свято Святої Трійці настоятелем храму призначений ієрей В'ячеслав Вороний, який продовжує ревно нести покладену на нього послух донині.
В даний час населення Сухачівки перевищує три тисячі чоловік. Біля невеликого старого корпусу школи побудована у 2000 році нова велика красива школа № 103, де навчаються 360 дітей. Відрадно відзначити активну і плідну співпрацю громади та педагогів школи.
Настоятель храму - постійний, улюблений і почесний гість школи на святах першого і останнього дзвоника, випускних вечорах і концертах.
Джерело: archiv.orthodoxy.org.ua
Переклала на українську мову 2.08.19 9.45
210 лет храму в Сухачевке
Слобода Сухачевка или Сохачевка была основана в 1770 году престарелым казаком-запорожцем Сохачем, который после тяжелого агарянского нападения 1768-69 годах основал рядом с Днепром обширный зимовник.
После разрушения и уничтожения Запорожской Сечи в зимовник Сохача пришло множество новых насельников – престарелых запорожцев со своими родными и знакомыми. Уже в 1782 году в государственной казенной деревне Сухачевке проживало 157 человек. Через десять лет поселение получило название казенной слободы.
В конце 1793 года, согласно общему желанию слобожан, решено было хлопотать о построении храма в честь святого Иоанна Богослова и об открытии у себя своего собственного самостоятельного прихода. Официальное прошение на имя правящего архиерея подал правитель Екатеринославского наместничества В.В. Каховский.
17 апреля 1794 года Преосвященный Гавриил (Бодони), Митрополит Екатеринославский и Херсонес-Таврический благословил строительство деревянного храма в слободе в честь святого апостола и евангелиста Иоанна Богослова. 26 апреля 1794 года из Екатеринославской Консистории отправлен в духовное Правление Екатеринослава указ об этом. 18 июня 1794 года Екатеринославский уездный протоиерей Иоанн Станиславский в сослужении духовенства освятил место под храм, совершил закладку и водрузил на месте строительства крест.
По прошению жителей, первым священником стал бывший диакон Новокайдакского Свято-Николаевского храма Евстафий Сербинов. В своем письме епархиальному начальству от 1 июля 1794 года прихожане охарактеризовали своего избранника таким образом: «О избранном же нами диаконе Сербинове свидетельствуем, что он состояния доброго, не бийца, не клеветник, не сварлив, трудолюбив, в домостроительстве своём исправен, в худых делах не примечателен и ни в каких приводах не облечён». На основании просьбы диакон Евстафий Сербинов 1 августа 1794 года рукоположен во священника.
13 июля 1795 года Екатеринославское духовное Правление предоставило правящему архиерею рапорт по которому «оная церковь совсем ко освящению готова и как сосудами, так равно и облачениями церковными снабдена». На основании этого рапорта митрополит Гавриил резолюцией от 17 июля 1795 года разрешил и благословил освятить в слободе Сухачевке Иоанно-Богословский храм и дозволил выдать антиминс.
23 сентября 1795 года новоустроенный храм был торжественно освящен Екатеринославским протоиереем Иоанном Станиславским и открыл в нем богослужения и священнодействия. Со временем был построен каменный храм, который был средоточием жизни сухачевских слобожан. Почти 150 лет в нем возносились молитвы ко Всевышнему.
По словам старожилов, богослужения в храме продолжались до конца 20-х годов ХХ столетия. Потом храм был разрушен, настоятель иерей Григорий был зверски убит, а прихожане общины на руинах храма расстреляны. На месте храма были построены школа и клуб, помещение которого по просьбе жителей в 1999 году было отдано общине. В этом же году помещение было переоборудовано под храм и, с благословения архиепископа Днепропетровского и Павлоградского Иринея, в нем возобновлены богослужения.
В 2000 году на праздник Святой Троицы настоятелем храма назначен иерей Вячеслав Вороной, который продолжает ревностно нести возложенное на него послушание по сей день.
В настоящее время население Сухачевки превышает три тысячи человек. Возле небольшого старого корпуса школы построена в 2000 году новая большая красивая школа № 103, где обучаются 360 детей. Отрадно отметить активное и плодотворное сотрудничество общины и педагогов школы. Настоятель храма – постоянный, любимый и почетный гость школы на праздниках первого и последнего звонка, выпускных вечерах и концертах.
Источник: archiv.orthodoxy.org.ua
210 років храму в Сухачівці.
Слобода Сухачівка або Сохачевка була заснована в 1770 році старим козаком-запорожцем Сохач, який після важкого агарянского нападу 1768-69 роках заснував поруч з Дніпром великий зимівник.
Після руйнування і знищення Запорізької Січі в зимівник Сохач прийшло безліч нових насельників - престарілих запорожців зі своїми рідними і знайомими. Вже в 1782 році в державному казенному селі Сухачівка проживало 157 чоловік. Через десять років поселення отримало назву казенної слободи. В кінці 1793, відповідно до загального бажання слобожан, вирішено було клопотати про побудову храму на честь святого Іоанна Богослова і про відкриття у себе свого власного самостійного приходу. Офіційне прохання на ім'я правлячого архієрея подав правитель Катеринославського намісництва В.В. Каховський.
17 квітня 1794 року Преосвященний Гавриїл (Бодони), Митрополит Катеринославський і Херсонес-Таврійський благословив будівництво дерев'яного храму в слободі на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова.
26 квітня 1794 року через Катеринославську Консисторію відправлений в духовне Правління Катеринослава указ про це. 18 червня 1794 році Катеринославський повітовий протоієрей Іоанн Станіславський у співслужінні духовенства освятив місце під храм, здійснив закладку і поставив на місці будівництва хрест.
На прохання жителів, першим священиком став колишній диякон Новокайдакського Свято-Миколаївського храму Євстафій Сербінов. У своєму листі єпархіальному начальству від 1 липня 1794 року парафіяни охарактеризували свого обранця таким чином: «Про обраного же нами диякона Сербінова свідчимо, що він стану доброго, не заводіяка, що не наклепник, що не сварливий, працьовитий, в домобудівництві своєму справний, в худих справах не примітний і ні в яких приводах не замічений ». На підставі прохання диякон Євстафій Сербінов 1 серпня 1794 висвячений на священика.
13 липня 1795 року Катеринославське духовне Правління надало правлячому архієрею рапорт за яким «она церква зовсім до освячення готова і як судинами, так само як і одяганнями церковними постачивлена». На підставі цього рапорту митрополит Гавриїл резолюцією від 17 липня 1795 року дозволив і благословив освятити в слободі Сухачівка Іоанно-Богословський храм і дозволив видати антимінс.
23 вересня 1795 року збудований храм був урочисто освячений Катеринославським протоієреєм Іоанном Станіславським і відкрив в ньому богослужіння і священнодійства. Згодом був побудований кам'яний храм, який був осередком життя Сухачевських слобожан. Майже 150 років в ньому підносилися молитви до Всевишнього.
За словами старожилів, богослужіння в храмі тривали до кінця 20-х років ХХ століття. Потім храм був зруйнований, настоятель ієрей Григорій був по-звірячому вбитий, а парафіяни громади на руїнах храму розстріляні. На місці храму були побудовані школа і клуб, приміщення якого на прохання жителів в 1999 році було віддано громаді.
В цьому ж році приміщення було переобладнано під храм і, з благословення архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, в ньому відновлені богослужіння.
У 2000 році на свято Святої Трійці настоятелем храму призначений ієрей В'ячеслав Вороний, який продовжує ревно нести покладену на нього послух донині.
В даний час населення Сухачівки перевищує три тисячі чоловік. Біля невеликого старого корпусу школи побудована у 2000 році нова велика красива школа № 103, де навчаються 360 дітей. Відрадно відзначити активну і плідну співпрацю громади та педагогів школи.
Настоятель храму - постійний, улюблений і почесний гість школи на святах першого і останнього дзвоника, випускних вечорах і концертах.
Джерело: archiv.orthodoxy.org.ua
Переклала на українську мову 2.08.19 9.45
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію