ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Королева Гір
2020.01.28 00:34
Я знов очей своїх не стулю
В нічку кохання цю чудову,
Тебе до себе я притулю
І заспіваю колискову.

ПРИСПІВ

Моя єдина, люба і кохана,

Олександр Сушко
2020.01.27 20:17
Мудрочолі діви не люблять, коли їх згадують незлим тихим словом. Люблять поштиво, з ритуальними кніксенами, попередньо знявши з глави кептарика та закотивши від захвату очі під лоба.
Не всі, звісно, є й притомні віршувальниці, яких на цьому сайті біль

Мессір Лукас
2020.01.27 19:09
Напевно не поет.
Що навіть гірше –
Не критик, і не про заїк.
Все це – не вірші.

Мій біль і розпач,
Сміх і гріх,
Нагода вивищитись,

Ніна Виноградська
2020.01.27 14:23
За сніг зелений і червоний дощ
Плачу сльозами навпіл з самотою,
Що не стікає разом із водою,
А дихає за спиною: „Помовч!”.

Я подумки кажу їй: „Подивись,
Як біля тебе сіро, ніби в осінь”.
Димами затягло яскраву просинь

Тетяна Левицька
2020.01.27 13:14
По мокрім щебеню, і що ж,
ніч на пуантах йде незграбно.
Та цебенить в бляшанці дощ,
танцює у степовках* танго
із кастаньєтами в руках
на оцинкованій покрівлі,
так патетично, з серцем в такт.
Поливода в пелюстях лілій

Іван Потьомкін
2020.01.27 12:32
Петрарці заздримо і Норвіду, й Шевченку:
«Які слова! Таж то сама любов!..»
...Нажаль, слова.
Не загніздилися в серцях
Лаур, Марій, Ликер.
Так і літають нічиї.
Невже на те, шоб справджувавсь
Одвічний парадокс:

Ігор Деркач
2020.01.27 12:00
Якщо свічу апологету
запалює Аполлінер,
це у поезії – мінер.
Свідоме збочення поета
не попадає у етер.

***
Я іще чалапаю по плаю.

Сергій Губерначук
2020.01.27 11:54
Ілюмінацій грайво переморгується,
тролейбуси скотилися у яр,
і далі – ні на колесо.
Депо.
Наліво – супермісто.
Направо – юність і дитинство.
Угору – сон.
Униз – кошмар.

Олександр Сушко
2020.01.27 10:35
Митці розумують про вічне, аж морщать лоби,
Безділля рождає облудливе слово пророче.
Кому ти потрібен: державі? Родині? Собі?
Заробиш - процвиндриш, в окопах лежати не хочеш.

Я кликав до бою, до совісті й честі гукав,
А ти, мовби черв, заховався

Світлана Майя Залізняк
2020.01.27 10:13
Шановна і малошановна, і нешанована автура сайту! Прочитала свіжий коментар п. Чорногуза, згодом пані Вікторія видалила зі своєї сторінки той бруд... Показали мені те лайнометання "слона в посудній лавці" - сама не шукала. Саме в мандрах. Сайт нага

Олена Музичук
2020.01.27 07:30
Що хазяїн сайту обіцяє,
те і забуває на ходу.
У стакані буря затихає,
і нема ніякого роздраю.
Байки анонсує какаду.

До одного місця, що піїти
віршами оплачують оброк.

Микола Соболь
2020.01.27 06:07
Прокинутись хочеться завтра маленьким,
З роботи чекати на тата з гостинцем,
Який передав мені зайчик сіренький,
Сховавшись у тінь кучугур за віконцем,
Довкола будинки до свята готові,
Потріскують дрова тихенько у грубці,
У маминій хочу купатись любо

Ярослав Чорногуз
2020.01.27 01:50
Цілу нічку вона не згаса,
Мов гердану сяйлива окраса…
Це – дорога кудись – в небеса –
Чарівлива неонова траса.

Мов каміння коштовного гра
Щирозлотне кольє увінчала –
Лівий берег старого Дніпра –

Вікторія Торон
2020.01.27 01:37
Почала писати під чиїмось твором, але оскільки до чужого твору це відношення не має, вирішила винести своє звернення (і діалог із редакцією) окремо. Можна було б написати «під кнопочкою», але питання, яке я підняла, не віднесеш до «адміністративних». Це

Королева Гір
2020.01.27 00:07
Замело снігами край Карпатський,
Різдвяна нічка білою була.
Пригадую я вік свій же юнацький
Й стежину, що до хати пролягла.
Замело снігами всі дороги,
Біла ковдра знов прикрила все .
Та заметіль забрала всі тривоги
І зустріч із батьками нам несе.

Ніна Виноградська
2020.01.26 22:10
Коханий мій, без тебе дуже гірко,
Сумна самотність мерзне у кутках.
А до вікна притискується гілка,
Що від морозу також утіка.

І ми удвох невидимо роздільні,
Я у кімнаті – гілка за вікном.
Печаль і біль однакові і спільні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Сергій Зубець
2020.01.01

Юра Ясінський
2019.11.13

Станіслав Н
2019.11.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Мистецтво - це втілення краси...
Искусство — это воплощение красоты, гармоничное сочетание частей. Искусство неподвластно разуму, оно интуитивно. Его постижение приходит прежде понимания умом. То, что не прекрасно, — не искусство.Хорхе Анхель Ливрага
Искусство — это мудрость в обличии красоты.Хорхе Анхель Ливрага
Искусство, не несущее послания, подобно пустому конверту.Хорхе Анхель Ливрага
Наука, искусство, философия, не проникнутые гуманизмом, лишенные чувства истории, не движимые любовью к человечеству, не занятые глубокими поисками человеческих ценностей, — это не наука, не искусство и не философия. Хорхе Анхель Ливрага
Счастлив тот, кто способен заплакать, читая стихи, чье лицо отражает возвышенное волнение, рождающееся при звуках прекрасной музыки. Хорхе Анхель Ливрага
Перевела на украинский язык 9.10.19 10.27
Прочитала эти мудрые высказывания и решила познакомиться с биографией автора…


Мистецтво - це втілення краси, гармонійне поєднання частин. Мистецтво непідвладне розуму, воно інтуїтивно. Його осягнення приходить перш розуміння розумом. Те, що не дуже добре, - не мистецтво. Хорхе Анхель Ліврага
Мистецтво - це мудрість в образі краси. Хорхе Анхель Ліврага
Мистецтво, що не несе послання, подібно пустому конверту. Хорхе Анхель Ліврага
Наука, мистецтво, філософія, чи не пройняті гуманізмом, позбавлені почуття історії, які не рухомі любов'ю до людства, не зайняті глибокими пошуками людських цінностей, - це не наука, не мистецтво і не філософія. Хорхе Анхель Ліврага
Щасливий той, хто здатний заплакати, читаючи вірші, чиє обличчя відображає піднесене хвилювання, що народжується при звуках чудової музики. Хорхе Анхель Ліврага
Переклала на українську мову 9.10.19 10.27
Прочитала ці мудрі вислови і вирішила познайомитися з біографією автора…

Биография Хорхе Анхель Ливрага Рицци
Профессор Хорхе Анхель Ливрага Рицци, итальянец по национальности, родился в Буэнос-Айресе (Аргентина) 3 сентября 1930 года. Скончался в Мадриде 7 октября 1991 года. И его мать, Виктория Рицци, и отец, инженер Анхель Ливрага, имели итальянское происхождение: их семьи эмигрировали в Аргентину в конце XIX века. Это обстоятельство позже позволило ему принять итальянское гражданство.
Ранняя смерть отца (Хорхе было тогда пятнадцать) вызвала в душе юноши глубокие переживания и переосмысления, которые вылились в поиск смысла жизни. Он начал знакомиться с различными философскими группами, в которых изучал историю религий и символизм, совмещая это с занятиями на медицинском факультете университета Буэнос-Айреса. В то же время глубокий интерес к истории, археологии и искусству побудил его прослушать соответствующие курсы в том же университете. Одновременно он занимался и поэтическим творчеством, результатом чего стала национальная премия Аргентины в области поэзии, полученная им в 1951 году за сборник «Лотос».
В 1957 году он основал журнал «Теософские исследования», задачей которого было познакомить университетскую молодежь с теми связями, которые существуют между древней, традиционной мудростью и новыми научными открытиями XX века. В том же году, воспользовавшись приездом в Буэнос-Айрес известного философа Шри Рама и при поддержке последнего, он сделал следующий шаг — основал «Новый Акрополь». Эта ассоциация призвана пробуждать у молодежи интерес к философии, продолжая традицию классических философских школ, подобных платоновской и неоплатонической. «Мы осознали, что человечество обладает неисчислимым сокровищем Мудрости, которое было скрыто и забыто и сегодня недоступно молодежи. Эта Мудрость дает ответы на вопросы о смысле жизни, о наилучших формах устройства общества и мира, в котором мы живем», — вспоминал он.
Несколькими годами спустя «Новый Акрополь», организация по своему принципу международная, вышла за пределы Аргентины, основав отделение в Монтевидео (Уругвай). За этим первым шагом последовали другие. Отделения «Нового Акрополя» появились в таких странах Американского континента, как Мексика, Перу, Чили, Венесуэла… В 1972 году Х.А. Ливрага принял решение распространить деятельность «Нового Акрополя» и на европейский континент — сначала в Испанию, затем во Францию и Великобританию. На этом движение не остановилось, и сейчас Культурная ассоциация «Новый Акрополь» действует почти в 50 странах Европы, Америки и Азии.
Можно сказать, что жизнь и деятельность Хорхе Анхеля Ливраги были неразрывно связаны с движением, которое он основал. Особое внимание он уделял созданию прочного фундамента знаний, представляющего собой синтез величайших философских учений. Эти учения на всем протяжении истории человечества закладывали основы цивилизаций и культур. Неутомимый путешественник, он посещал одну за другой акропольские страны, развивая культурную деятельность и проводя занятия, писал статьи, общался с огромным количеством людей.
Прежде всего он заботился о том, чтобы все это богатство знаний можно было применять на практике; он предлагал философию как образ жизни, подходящий для любого типа людей самого разного менталитета и социального происхождения во всем мире. Он обычно определял свою работу как «создание модуля выживания», который помог бы появиться более совершенному человеку и тем самым создать более совершенный мир. Барьеры, которые обычно разделяют и сталкивают между собой людей, — насилие, догматизм, расизм и все виды нетерпимости — потеряют свою разрушительную силу, если будет прививаться другой образ жизни. Его основная черта — толерантность, базирующаяся на прочном философском фундаменте, который позволяет развивать таланты и способности, таящиеся в душе каждого человека.

Литературные труды
Все труды Хорхе Анхеля Ливраги подчинены задаче донести знания и философию до самой широкой аудитории и имеют просветительский характер. Значительную часть его интеллектуального наследия составляет свод лекций и занятий, проводившихся для самой разной аудитории и посвященных самым разным темам. При всей широте подхода их основная идея — необходимость пробуждения в каждом человеке индивидуального сознания и ответственности за то, чтобы мир стал более справедливым и единым, чтобы образование и культура были доступны каждому. Хорхе Анхель Ливрага размышлял о том историческом моменте, в который ему довелось жить, и выступал за необходимость свободы мысли и независимости человека от обмана и манипуляции со стороны сильных мира сего. Собрание его лекций в четырех томах носит название «Магия, религия и наука для XXI века».
Первые его книги были написаны в жанре исторического романа, как, например, «Анкор-ученик». Это рассказ о приключениях юного ученика, изучающего древнюю мудрость. Действие происходит незадолго до погружения под воду острова Посейдонис, последнего осколка мифической Атлантиды, описываемой Платоном. В этой книге Ливрага делится теми знаниями, которые он сам получил во время своего обучения философии. Он возвращается к жанру исторического романа в «Алхимике», в котором описывает тайные братства, существовавшие в Европе в XVI веке, и активно проводит идею защиты свободы мысли.
Описание природных явлений составляет содержание его наиболее часто переводившейся книги — «Элементалы — духи Природы». Все области традиционной философии охватывает книга «Введение в мудрость Востока», настоящий путеводитель для тех, кто отправляется в путешествие в поиске знаний, составляющих суть разных философских и религиозных учений. Ту же просветительскую линию продолжает серия диалогов с двумя его ближайшими учениками «Письма к Делии и Фернану». В этой книге, отличающейся оригинальным подходом, рассматриваются вопросы, возникающие у молодых людей в процессе становления их философских взглядов.
Обзор явлений, характерных для нашего времени, дается в двух других книгах — «Мифы XX века» и «Пес Моасси». В первой из них разоблачаются громкие слова, которыми оправдывались многие злоупотребления властью, насилие, несправедливость и противоречия. Читатель приглашается войти в XXI век независимым и свободным от чужого мнения. В книге «Пес Моасси», продолжающей эту тему, собака с ее простой и ясной логикой сталкивается с человеческой неразумностью.
Любовь к археологии и глубокое знание египетской цивилизации побудили Х.А. Ливрагу выбрать темой другой своей книги Фивы, древнюю столицу Среднего царства. «Фивы — это состояние души», — с загадочной улыбкой говорит автор, рассказывая об этом столь далеком, но в то же время близком мире.
Чтобы проникнуть в тайны души Греции, Ливрага выбирает тему театра, и так рождается исследование «Театр мистерий. Трагедия». Изучение этого вида искусства помогло ему заглянуть в мир души и понять, что она всегда стремится к высокому, и это стремление, как и внутренний герой, скрыто в сердце каждого человека. К сожалению, эта серия исследований осталась незавершенной.
Эти книги Х.А. Ливраги были переведены на многие языки мира, в том числе на французский, английский, португальский, греческий, русский, турецкий, чешский и немецкий.

Философское наследие
В пятидесятые годы он основывает философскую школу "классического образца", стержнем которого стала система обучения, основанная на различных духовных и философских традициях человечества, на возрождении классического идеала философии как средства, дающего возможность жить более гуманно и полноценно.
Всю свою жизнь проф. Ливрага посвятил распространению в мире идей братства между людьми и народами, борьбе за преодоление материальной и моральной нищеты своих современников. Он выступал в защиту свободы совести и свободы слова везде, где им что-либо угрожало.
Его перу принадлежит много различных произведений: исследования древних культур и цивилизаций, романы, философские эссе и размышления о современном мире, а также многочисленные статьи. Его труды получили признание. Так в 1951 году на конкурсе национальной поэзии в Аргентине ему была присуждена первая премия. В 1976 году он награжден «Парижским Крестом» Французской Академии в области искусств, наук и литературы и принят в члены Буркхардтовской академии Швейцарии.Хорхе Анхель Ливрага скончался в 1991 году в Мадриде.
Свою жизнь он посвятил служению гуманистическому идеалу, который вдохновляет и одухотворяет Культурную Ассоциацию «Новый Акрополь». Все свое имущество он завещал организации, и после смерти его дом и личная коллекция произведений искусства были переданы для создания музея.
Делия Стейнберг Гусман.
Перевела на украинский язык 9.10.19 11.08

Біографія Хорхе Анхель Ліврага Ріцци
Професор Хорхе Анхель Ліврага Ріцци, італієць за національністю, народився в Буенос-Айресі (Аргентина) 3. вересня 1930 року. Помер в Мадриді 7 жовтня 1991 року. І його мати, Вікторія Рицци, і батько, інженер Анхель Ліврага, мали італійське походження: їх сім'ї емігрували в Аргентину в кінці XIX століття. Ця обставина пізніше дозволило йому отримати італійське громадянство.
Рання смерть батька (Хорхе було тоді п'ятнадцять) викликала в душі юнака глибокі переживання і переосмислення, які вилилися в пошук сенсу життя. Він почав знайомитися з різними філософськими групами, в яких вивчав історію релігій і символізм, поєднуючи це з заняттями на медичному факультеті університету Буенос-Айреса. У той же час глибокий інтерес до історії, археології та мистецтва спонукав його прослухати відповідні курси в тому ж університеті. Одночасно він займався і поетичною творчістю, результатом чого стала національна премія Аргентини в області поезії, яку він отримав в 1951 році за збірку «Лотос».
У 1957 році він заснував журнал «Теософські дослідження», завданням якого було познайомити університетську молодь з тими зв'язками, які існують між давньою, традиційною мудрістю і новими науковими відкриттями XX століття. У тому ж році, скориставшись приїздом в Буенос-Айрес відомого філософа Шрі Рама і за підтримки останнього, він зробив наступний крок - заснував «Новий Акрополь». Ця асоціація покликана пробуджувати у молоді інтерес до філософії, продовжуючи традицію класичних філософських шкіл, подібних платонівської і неоплатоническої. «Ми усвідомили, що людство має незліченний скарб мудрості, яке було приховано і забуте і сьогодні недоступно молоді.
Ця Мудрість дає відповіді на питання про сенс життя, про найкращі форми суспільного ладу і світу, в якому ми живемо », - згадував він.
Кількома роками потому «Новий Акрополь», організація за своїм принципом міжнародна, вийшла за межі Аргентини, заснувавши відділення в Монтевідео (Уругвай). За цим першим кроком пішли інші. Відділення «Нового Акрополя» з'явилися в таких країнах Американського континенту, як Мексика, Перу, Чилі, Венесуела ... У 1972 році Х. А. Ліврага прийняв рішення поширити діяльність «Нового Акрополя» і на європейський континент - спочатку в Іспанію, потім до Франції і Великобританії. На цьому рух не зупинився, і зараз Культурна асоціація «Новий Акрополь» діє майже в 50 країнах Європи, Америки та Азії.
Можна сказати, що життя і діяльність Хорхе Анхеля Лівраги були нерозривно пов'язані з рухом, яке він заснував. Особливу увагу він приділяв створенню міцного фундаменту знань, що представляє собою синтез найбільших філософських вчень. Ці навчання на всьому протязі історії людства закладали основи цивілізацій і культур.
Невтомний мандрівник, він відвідував одну за одною акропольських країни, розвиваючи культурну діяльність і проводячи заняття, писав статті, спілкувався з величезною кількістю людей.
Перш за все він дбав про те, щоб все це багатство знань можна було застосовувати на практиці; він пропонував філософію як спосіб життя, відповідний для будь-якого типу людей самого різного менталітету і соціального походження в усьому світі. Він зазвичай визначав свою роботу як «створення модуля виживання», який допоміг би з'явитися більш досконалої людини і тим самим створити більш досконалий світ. Бар'єри, які зазвичай поділяють і зіштовхують між собою людей, - насильство, догматизм, расизм і всі види нетерпимості - втратять свою руйнівну силу, якщо буде робити щеплення інший спосіб життя. Його основна риса - толерантність, що базується на міцному філософському фундаменті, який дозволяє розвивати таланти і здібності, що криються в душі кожної людини.

Літературні праці
Увесь труд Хорхе Анхеля Лівраги підпорядкований завданню донести знання і філософію до найширшої аудиторії і має просвітницький характер.
Значну частину його інтелектуальної спадщини становить звід лекцій і занять, що проводилися для самої різної аудиторії і присвячених різним темам. При всій широті підходу їх основна ідея - необхідність пробудження в кожній людині індивідуальної свідомості і відповідальності за те, щоб світ став більш справедливим і єдиним, щоб освіта та культура були доступні кожному. Хорхе Анхель Ліврага розмірковував про той історичний момент, в який йому довелося жити, і виступав за необхідність свободи думки і незалежності людини від обману і маніпуляції з боку сильних світу цього. Збори його лекцій в чотирьох томах носить назву «Магія, релігія і наука для XXI століття».
Перші його книги були написані в жанрі історичного роману, як, наприклад, «Анкор-учень». Це розповідь про пригоди юного учня, який вивчає давню мудрість. Дія відбувається незадовго до занурення під воду острова Посейдонис, останнього осколка міфічної Атлантиди, описуваної Платоном. У цій книзі Ліврага ділиться тими знаннями, які він сам отримав під час свого навчання філософії. Він повертається до жанру історичного роману в «Алхімік», в якому описує таємні братства, що існували в Європі в XVI столітті, і активно проводить ідею захисту свободи думки.
Огляд явищ, характерних для нашого часу, дається в двох інших книгах - «Міфи XX століття» і «Пес Моассі». У першій з них викриваються гучні слова, якими виправдовувалися багато зловживань владою, насильство, несправедливість і протиріччя. Читач запрошується увійти в XXI століття незалежним і вільним від чужої думки. У книзі «Пес Моассі», що продовжує цю тему, собака з її простою і ясною логікою стикається з людською нерозумністю.
Любов до археології і глибоке знання єгипетської цивілізації спонукали Х.А. Лівраги вибрати темою іншої своєї книги Фіви, древню столицю Середнього царства. «Фіви - це стан душі», - із загадковою посмішкою говорить автор, розповідаючи про це такому далекому, але в той же час близькому світу.
Щоб проникнути в таємниці душі Греції, Ліврага вибирає тему театру, і так народжується дослідження «Театр містерій. Трагедія ». Вивчення цього виду мистецтва допомогло йому заглянути в світ душі і зрозуміти, що вона завжди прагне до високого, і це прагнення, як і внутрішній герой, приховано в серці кожної людини. На жаль, ця серія досліджень залишилася незавершеною.
Ці книги Х.А. Лівраги були перекладені багатьма мовами світу, в тому числі на французьку, англійську, португальська, грецька, російська, турецька, чеська та німецька.

Філософські погляди
У п'ятдесяті роки він засновує філософську школу "класичного зразка", стержнем якого стала система навчання, заснована на різних духовних і філософських традиціях людства, на відродженні класичного ідеалу філософії як засобу, що дає можливість жити більш гуманно і повноцінно.
Все своє життя проф. Ліврага присвятив поширенню в світі ідей братства між людьми і народами, боротьбі за подолання матеріальної і моральної убогості своїх сучасників. Він виступав на захист свободи совісті і свободи слова скрізь, де їм що-небудь загрожувало.
Його перу належить багато різних творів: дослідження древніх культур і цивілізацій, романи, філософські есе і роздуми про сучасний світ, а також численні статті. Його праці отримали визнання. Так в 1951 році на конкурсі національної поезії в Аргентині йому була присуджена перша премія. У 1976 році він нагороджений «Паризьким Хрестом» Французької Академії в області мистецтв, наук і літератури та прийнятий в члени Буркхардтовской академії Швейцаріі.Хорхе Анхель Ліврага помер в 1991 році в Мадриді.
Своє життя він присвятив служінню гуманістичному ідеалу, який надихає і одухотворяє Культурну Асоціацію «Новий Акрополь». Все своє майно він заповів організації, і після смерті його будинок і особиста колекція творів мистецтва були передані для створення музею.
Делія Стейнберг Гусман.
Переклала на українську мову 9.10.19 11.08







Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-10 13:27:36
Переглядів сторінки твору 37
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.004 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2019.12.08 11:53
Автор у цю хвилину відсутній