ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 7
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 7
* * *
Співаймо про шість пенсів,
Що я для вас беріг;
Двадцять чотири зяблики
Ми запекли в пиріг.
Як стали його їсти,
Почувсь пташиний спів;
Таких делікатесів
І сам король не їв.
Король був у скарбниці,
Він рахував там гроші,
А королева в спальні
Купалась у розкоші.
Служниця ж у той час
В саду гуляла боса,
Як зяблик прилетів
І їй склював півноса.
* * *
Я мав шість пенсів, гарненьких пенсів,
Радів так пенсам шістьом я нині;
Один я втратив, один потратив,
Й чотири пенси приніс дружині.
Чотири пенси, гарненькі пенси,
Радів так пенсам чотирьом нині;
Один я втратив, один потратив,
І два лиш пенси риніс дружині.
Мої два пенси, гарненькі пенси,
І так радів я двом пенсам нині;
Один я втратив, один потратив,
Й ніщо вже тільки приніс дружині.
Ніщо маленьке, ніщо гарненьке,
За це нічого не купиш нині;
Нема нічого, не варт нічого,
Й не рад нічому так, як дружині.
* * *
Скажіть, скільки миль до Вавілона? --
Дванадцять галонів і ще одна тонна. --
Чи дійду я туди, запаливши свічку? --
Так, і всього лиш за одну нічку;
Якщо маєш силу і до ходьби звичку,
Ти можеш дійти туди, запаливши свічку.
* * *
Ішов на базар я,
На продаж ніс яйця,
І стрів чоловіка,
Що гнав полем зайця.
Він мав криві ноги
І згорблену спину,
Та в полі за зайцем
Ганявсь без упину.
* * *
Одного туманного ранку
В полях, що омили дощі,
Я стрів чоловіка низенького
У шкіряному плащі.
Весь одяг на ньому із шкіри,
Й був шкірою вкритий він сам
З його "Добридень, добридень, добридень,
І ще раз добридень вам!"
Й не знаю, скільки стояли,
Взаємно вітаючись, там,
Де чулось: "Добридень, добридень, добридень,
І ще раз добридень вам!"
* * *
Малий Джек Махоні
Сидів на ослоні
І їв різдвяний пиріжок.
Як пальця встромив
І добрався до слив,
Сказав: "Молодчина, дружок!"
* * *
Піт-молодець, гарбузів їдець,
Дружину він мав, та урвався терпець;
Отож у гарбуз помістив він її,
Й відтоді вже спокій і мир у сім'ї.
* * *
Том, Том, прокравсь він селом,
Вкрав порося і в ліс бігом;
Порося з'їли, а Тома били,
Й тому наш Том голосить щосили.
* * *
Тюхтій-торохтію, брехень-грамотію,
І де ж це ти так забарився?
Чекали ще зранку тебе до сніданку --
Ти ж в полудень тільки явився.
* * *
Робін-Бобін, товстун-ненажера,
Він більше з'їдав, ніж казкова химера:
Він з'їв корову й ще половину,
Він з'їв м'ясника і його дружину;
З'їв церкву і з'їв паркан,
Попа з'їв і всіх прочан;
Корову й теля,
Бичка і вола,
Церкву й паркан,
Попа і прочан --
Й ще жалівся, що шлунок не повний.
* * *
Маленькі два привидива
Сиділи за обідивом
І їли хліб з повидливом,
Липкі й бридкі обидива;
Не знали вони стидива
Й нічого, крім огидива,
Не мав я з цього видива.
* * *
Різдво вже надходить,
Й гуси жирні такі.
-- Подайте нам пенні! --
Кричать жебраки. --
А не маєте пенні,
Півпенні хоч дайте;
Як нема і півпенні,
То з богом бувайте!
* * *
Бідний Робінзон Крузо!
Бідний Робінзон Крузо!
Із кози старої
Куртку собі скроїв,
Щоб не мерзло пузо.
Як ще не став п'яницею
Із дикуном П'ятницею?
Бідний Робінзон Крузо!
* * *
Робін і Річард
У свято і в будні
Вставали із ліжка
Завжди пополудні.
У Робіна першим
Розплющувалось око:
"О Річарде брате,
Вже сонце високо!"
"Вставай ти спочатку
Й готуй нам обід,
А я ще посплю,
Бо не виспавсь як слід."
Співаймо про шість пенсів,
Що я для вас беріг;
Двадцять чотири зяблики
Ми запекли в пиріг.
Як стали його їсти,
Почувсь пташиний спів;
Таких делікатесів
І сам король не їв.
Король був у скарбниці,
Він рахував там гроші,
А королева в спальні
Купалась у розкоші.
Служниця ж у той час
В саду гуляла боса,
Як зяблик прилетів
І їй склював півноса.
* * *
Я мав шість пенсів, гарненьких пенсів,
Радів так пенсам шістьом я нині;
Один я втратив, один потратив,
Й чотири пенси приніс дружині.
Чотири пенси, гарненькі пенси,
Радів так пенсам чотирьом нині;
Один я втратив, один потратив,
І два лиш пенси риніс дружині.
Мої два пенси, гарненькі пенси,
І так радів я двом пенсам нині;
Один я втратив, один потратив,
Й ніщо вже тільки приніс дружині.
Ніщо маленьке, ніщо гарненьке,
За це нічого не купиш нині;
Нема нічого, не варт нічого,
Й не рад нічому так, як дружині.
* * *
Скажіть, скільки миль до Вавілона? --
Дванадцять галонів і ще одна тонна. --
Чи дійду я туди, запаливши свічку? --
Так, і всього лиш за одну нічку;
Якщо маєш силу і до ходьби звичку,
Ти можеш дійти туди, запаливши свічку.
* * *
Ішов на базар я,
На продаж ніс яйця,
І стрів чоловіка,
Що гнав полем зайця.
Він мав криві ноги
І згорблену спину,
Та в полі за зайцем
Ганявсь без упину.
* * *
Одного туманного ранку
В полях, що омили дощі,
Я стрів чоловіка низенького
У шкіряному плащі.
Весь одяг на ньому із шкіри,
Й був шкірою вкритий він сам
З його "Добридень, добридень, добридень,
І ще раз добридень вам!"
Й не знаю, скільки стояли,
Взаємно вітаючись, там,
Де чулось: "Добридень, добридень, добридень,
І ще раз добридень вам!"
* * *
Малий Джек Махоні
Сидів на ослоні
І їв різдвяний пиріжок.
Як пальця встромив
І добрався до слив,
Сказав: "Молодчина, дружок!"
* * *
Піт-молодець, гарбузів їдець,
Дружину він мав, та урвався терпець;
Отож у гарбуз помістив він її,
Й відтоді вже спокій і мир у сім'ї.
* * *
Том, Том, прокравсь він селом,
Вкрав порося і в ліс бігом;
Порося з'їли, а Тома били,
Й тому наш Том голосить щосили.
* * *
Тюхтій-торохтію, брехень-грамотію,
І де ж це ти так забарився?
Чекали ще зранку тебе до сніданку --
Ти ж в полудень тільки явився.
* * *
Робін-Бобін, товстун-ненажера,
Він більше з'їдав, ніж казкова химера:
Він з'їв корову й ще половину,
Він з'їв м'ясника і його дружину;
З'їв церкву і з'їв паркан,
Попа з'їв і всіх прочан;
Корову й теля,
Бичка і вола,
Церкву й паркан,
Попа і прочан --
Й ще жалівся, що шлунок не повний.
* * *
Маленькі два привидива
Сиділи за обідивом
І їли хліб з повидливом,
Липкі й бридкі обидива;
Не знали вони стидива
Й нічого, крім огидива,
Не мав я з цього видива.
* * *
Різдво вже надходить,
Й гуси жирні такі.
-- Подайте нам пенні! --
Кричать жебраки. --
А не маєте пенні,
Півпенні хоч дайте;
Як нема і півпенні,
То з богом бувайте!
* * *
Бідний Робінзон Крузо!
Бідний Робінзон Крузо!
Із кози старої
Куртку собі скроїв,
Щоб не мерзло пузо.
Як ще не став п'яницею
Із дикуном П'ятницею?
Бідний Робінзон Крузо!
* * *
Робін і Річард
У свято і в будні
Вставали із ліжка
Завжди пополудні.
У Робіна першим
Розплющувалось око:
"О Річарде брате,
Вже сонце високо!"
"Вставай ти спочатку
Й готуй нам обід,
А я ще посплю,
Бо не виспавсь як слід."
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію