ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"Там, де я ніколи не плакав" (2006)
ТАКИЙ ВУЗЬКИЙ СВІТ
Яким безмежно широким був світ у дитинстві, коли все вертілося навколо нашого комунівського вітряка й подзьобаного війною шкільного глобуса!
І як помітно звузився світ сьогодні, на зламі двох століть і тисячоліть! Маю друзів і знайомих у вже об’єднаній Німеччині – вони навіть гостювали в мене, роблячи вигляд, що не помічають усієї убогості мого існування. Можу потелефонувати в ізраїльську Хайфу чи в болгарський Пернік, написати листа в Торонто або Улан-Батор. Навіть поїхати куди завгодно та коли здумається мені: не заборонено – аби лиш захотів. Хотіти я, звичайно, хочу, але цього мало, бо треба ще й грошей – і немалих! – до хотіння-бажання. А грошей якраз і не вистачає. Точніше, їх у мене зовсім немає. І здоров’я на далекі вояжі немає також. Тому, запевняю всіх, мені краще вдома сидіти, пописувати віршики, а якщо припече до крайнощів, то до Богданівки чи Свистунівки можна з’їздити. Великих витрат на це не треба, зате ж і розвага буде, і харчі путні, і розмови, приємні для душі. Припече – поїду. Обов’язково!
У занудженні своєму луганському намріяв знову помандрувати на рідну Сумщину. Мрія, здається, не примарна: сватівські друзі обіцяють забезпечити комфортним транспортом, ще й супроводжуватимуть мене в поїздці, бо їм цікаво подивитися й відпочити на дозвіллі. Маршрут я продумав достеменно: біля Охтирки викупаємось у літописній Ворсклі, заскочимо до моєї прабатьківської Марківки (передам сільській бібліотеці в подарунок декілька ящиків книг), заїдемо до Улянівки і Білопілля… Далі – древній Путивль (змиємо дорожню куряву в Сеймі), гетьманський Глухів (там є на що подивитися), княжий Новгород-Сіверський… Звідти – до Кролевця і Батурина. Батурин особливо цікавий для Володимира Просіна (на його легковому авті будемо подорожувати): він історик за фахом і великий патріот України. Давно, наскільки я знаю, мріяв побувати в болючому осерді Гетьманщини…
Перепочинемо на березі тихоплинного Сейму (візьмемо в дорогу намет) та й покотимо – через славнозвісний Конотоп – на Ромни і Пустовійтівку (глянемо, чи відновлюється древня церква Калнишевського), на Недригайлів і Суми. Там до храму сходимо, у Пслі поплаваємо, місцевих письменників провідаємо, пива-квасу поп’ємо з ними, якщо вдасться. І – гайда в південно-східному напрямку: з батьківщинської українності та прямісінько в регіональні пенати – Сватове і Луганськ. У гостях, як відомо, добре, а вдома – чекають рідні та близькі.
Світ звузився – тісно мені в ньому, незатишно.
25.06.2006
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТАКИЙ ВУЗЬКИЙ СВІТ
Яким безмежно широким був світ у дитинстві, коли все вертілося навколо нашого комунівського вітряка й подзьобаного війною шкільного глобуса!
І як помітно звузився світ сьогодні, на зламі двох століть і тисячоліть! Маю друзів і знайомих у вже об’єднаній Німеччині – вони навіть гостювали в мене, роблячи вигляд, що не помічають усієї убогості мого існування. Можу потелефонувати в ізраїльську Хайфу чи в болгарський Пернік, написати листа в Торонто або Улан-Батор. Навіть поїхати куди завгодно та коли здумається мені: не заборонено – аби лиш захотів. Хотіти я, звичайно, хочу, але цього мало, бо треба ще й грошей – і немалих! – до хотіння-бажання. А грошей якраз і не вистачає. Точніше, їх у мене зовсім немає. І здоров’я на далекі вояжі немає також. Тому, запевняю всіх, мені краще вдома сидіти, пописувати віршики, а якщо припече до крайнощів, то до Богданівки чи Свистунівки можна з’їздити. Великих витрат на це не треба, зате ж і розвага буде, і харчі путні, і розмови, приємні для душі. Припече – поїду. Обов’язково!
У занудженні своєму луганському намріяв знову помандрувати на рідну Сумщину. Мрія, здається, не примарна: сватівські друзі обіцяють забезпечити комфортним транспортом, ще й супроводжуватимуть мене в поїздці, бо їм цікаво подивитися й відпочити на дозвіллі. Маршрут я продумав достеменно: біля Охтирки викупаємось у літописній Ворсклі, заскочимо до моєї прабатьківської Марківки (передам сільській бібліотеці в подарунок декілька ящиків книг), заїдемо до Улянівки і Білопілля… Далі – древній Путивль (змиємо дорожню куряву в Сеймі), гетьманський Глухів (там є на що подивитися), княжий Новгород-Сіверський… Звідти – до Кролевця і Батурина. Батурин особливо цікавий для Володимира Просіна (на його легковому авті будемо подорожувати): він історик за фахом і великий патріот України. Давно, наскільки я знаю, мріяв побувати в болючому осерді Гетьманщини…
Перепочинемо на березі тихоплинного Сейму (візьмемо в дорогу намет) та й покотимо – через славнозвісний Конотоп – на Ромни і Пустовійтівку (глянемо, чи відновлюється древня церква Калнишевського), на Недригайлів і Суми. Там до храму сходимо, у Пслі поплаваємо, місцевих письменників провідаємо, пива-квасу поп’ємо з ними, якщо вдасться. І – гайда в південно-східному напрямку: з батьківщинської українності та прямісінько в регіональні пенати – Сватове і Луганськ. У гостях, як відомо, добре, а вдома – чекають рідні та близькі.
Світ звузився – тісно мені в ньому, незатишно.
25.06.2006
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію