ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Вірші

 Дайте клітку яструбу

Із циклу циганських мотивів

А.Дворжака

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-25 15:30:24
Переглядів сторінки твору 2715
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.891 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.780 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.21 11:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 17:48:34 ]
Дуже цікавий вірш.
Нові знання та практика.
Щодо яструба та те́рну, то надаю підказки.

гніздо яструба

терен

Важко уявити, що там за верховіття.
І що це яструб, який гніздиться на таких висотах як у тернових родини розових.

А це бачу, що переклад. Певно, он-лайн.
То я теж переклав.
Дещо інше виходить.
А Ваше навіть смішне:
" Піший у пустелі,
поки має сили,
коням не чіпляє
стремена й вудила."[sic]
Цей мандрівник йде пішки за кіньми чи як?
І в нього є збруя. І він у пустелі. Ось так.

Одним словом, деякі неточності.
Ні, якщо це такі жарти, то непогано.
Оксіморони та все таке.
Пиріжки, можна сказати. Нормальні перші пиріжки.
Вітаю. Вам би вони підкорилися. Без особливих намагань.

Може, планувалась якась присвята - письменнику та композитору. Та все одно якась вона не така.

Але посилаєтесь на Адольфа Гейдука.
Дива...

Дякую за роботу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 19:46:19 ]
Я вже мала зауваження, що інший мій переклад А. Гейдука занадто осучаснений і намагалась перекладати дослівно. Напевне Гейдук писав смішно, коли уявляв, що в пустелі який-небудь кінний бедуїн, щоб економити сили коня, вів його по гарячому піску до тих пір, поки сам не знесилювався. Але на мій погляд – це сильна метафора для характеристики циганського племені, яке насправді не потрапляло в ту пустелю чи в клітку для яструба. Можна було б

Бедуїн пустелі, чи вершник, чи кінний у пустелі,

Але боюсь, що тоді Вам буде ще смішніше. Як Ви думаєте?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:04:31 ]
Про пішоходів у першоджерелі немає мови.
Природно, на мою думку користувача он-лайн транслейтера.

А композитору, як Ви гадаєте, справді цікаво класти на музику чиїсь вигадки, жарти та нісенітниці?
Про бедуїнів окрема розмова.
Я їх бачив з моря і з літака.
Коням у пустелях немає чого робити.
Хіба що Горбоконику з його горбом.
І все одно марно.
Питання дещо іншого порядку.
Верблюже м'ясо та підшкірні запаси вологи.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:52:46 ]
Гадаю, що жартів у Гейдука немає, нісенітниць теж, тим більше, що перекладати мене спонукало прослуховування сумних мелодій Дворжака.
Дякую, що наставляєте на путь істини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:59:15 ]
У Вас є кращі наставники.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:47:41 ]
Я так розумію, що з пішими циганами питання з'ясувалося.
А ремарки щодо інших ґанджів сприймаються як критика.
А перший Ваш вірш був жартівливим чисто для дебюту.

Бувайте здорові.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 20:21:23 ]
Оленко, ти на правильному шляху. Переклад – це той інструмент, який відточує майстерність. Щоправда майстри тобі не допоможуть і у майстри тебе тут з твоїм щиросердим характером не пропустять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:09:39 ]
Та я й сама бачу, що користі від критики як з козла молока. Що, пора тікати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:28:13 ]
Чого раптом? З паршивої вівці хоч шерсті клок. Наскільки я вловив смисл сказаного у Гейдука – має бути щось середнє між твоїм і ось таким варіантом:

Клітку в позолоті, поки волю має,
на гніздо колюче яструб проміняє.
Буйний кінь у полі, поки має сили,
стремена зриває і гризе вудила.

А третє речення, хоч можливо і не дослівно, але в тебе сильніше, ніж в Хейдука.
Точні переклади у вигляді білих віршів можливо й справді роблять словники, але задача перекладача передати зміст, настрій, а в твоєму випадку ще й дух минулої епохи.
Дерзай.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-26 08:32:22 ]
А як такий варіант закінчення

Так усі цигани вільного народу
не підуть у рабство, маючи свободу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-27 10:34:39 ]
Перше - на вагу золота, друге - легше за повітря. Вибирай своє.