ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Вірші

 Дайте клітку яструбу

Із циклу циганських мотивів

А.Дворжака

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-25 15:30:24
Переглядів сторінки твору 2709
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.891 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.780 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.03.22 19:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 17:48:34 ]
Дуже цікавий вірш.
Нові знання та практика.
Щодо яструба та те́рну, то надаю підказки.

гніздо яструба

терен

Важко уявити, що там за верховіття.
І що це яструб, який гніздиться на таких висотах як у тернових родини розових.

А це бачу, що переклад. Певно, он-лайн.
То я теж переклав.
Дещо інше виходить.
А Ваше навіть смішне:
" Піший у пустелі,
поки має сили,
коням не чіпляє
стремена й вудила."[sic]
Цей мандрівник йде пішки за кіньми чи як?
І в нього є збруя. І він у пустелі. Ось так.

Одним словом, деякі неточності.
Ні, якщо це такі жарти, то непогано.
Оксіморони та все таке.
Пиріжки, можна сказати. Нормальні перші пиріжки.
Вітаю. Вам би вони підкорилися. Без особливих намагань.

Може, планувалась якась присвята - письменнику та композитору. Та все одно якась вона не така.

Але посилаєтесь на Адольфа Гейдука.
Дива...

Дякую за роботу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 19:46:19 ]
Я вже мала зауваження, що інший мій переклад А. Гейдука занадто осучаснений і намагалась перекладати дослівно. Напевне Гейдук писав смішно, коли уявляв, що в пустелі який-небудь кінний бедуїн, щоб економити сили коня, вів його по гарячому піску до тих пір, поки сам не знесилювався. Але на мій погляд – це сильна метафора для характеристики циганського племені, яке насправді не потрапляло в ту пустелю чи в клітку для яструба. Можна було б

Бедуїн пустелі, чи вершник, чи кінний у пустелі,

Але боюсь, що тоді Вам буде ще смішніше. Як Ви думаєте?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:04:31 ]
Про пішоходів у першоджерелі немає мови.
Природно, на мою думку користувача он-лайн транслейтера.

А композитору, як Ви гадаєте, справді цікаво класти на музику чиїсь вигадки, жарти та нісенітниці?
Про бедуїнів окрема розмова.
Я їх бачив з моря і з літака.
Коням у пустелях немає чого робити.
Хіба що Горбоконику з його горбом.
І все одно марно.
Питання дещо іншого порядку.
Верблюже м'ясо та підшкірні запаси вологи.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:52:46 ]
Гадаю, що жартів у Гейдука немає, нісенітниць теж, тим більше, що перекладати мене спонукало прослуховування сумних мелодій Дворжака.
Дякую, що наставляєте на путь істини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:59:15 ]
У Вас є кращі наставники.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:47:41 ]
Я так розумію, що з пішими циганами питання з'ясувалося.
А ремарки щодо інших ґанджів сприймаються як критика.
А перший Ваш вірш був жартівливим чисто для дебюту.

Бувайте здорові.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 20:21:23 ]
Оленко, ти на правильному шляху. Переклад – це той інструмент, який відточує майстерність. Щоправда майстри тобі не допоможуть і у майстри тебе тут з твоїм щиросердим характером не пропустять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:09:39 ]
Та я й сама бачу, що користі від критики як з козла молока. Що, пора тікати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:28:13 ]
Чого раптом? З паршивої вівці хоч шерсті клок. Наскільки я вловив смисл сказаного у Гейдука – має бути щось середнє між твоїм і ось таким варіантом:

Клітку в позолоті, поки волю має,
на гніздо колюче яструб проміняє.
Буйний кінь у полі, поки має сили,
стремена зриває і гризе вудила.

А третє речення, хоч можливо і не дослівно, але в тебе сильніше, ніж в Хейдука.
Точні переклади у вигляді білих віршів можливо й справді роблять словники, але задача перекладача передати зміст, настрій, а в твоєму випадку ще й дух минулої епохи.
Дерзай.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-26 08:32:22 ]
А як такий варіант закінчення

Так усі цигани вільного народу
не підуть у рабство, маючи свободу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-27 10:34:39 ]
Перше - на вагу золота, друге - легше за повітря. Вибирай своє.