ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2021.06.21 21:59
Я знаю, що він виїв очі тобі,
не думай про нього більше.
Згубися веселкою в сірій юрбі,
пройми своє серце віршем.

- То, як же не думати?... важко зректись...
із плоті ми однієї.
З гіркого полину, сльози самоти,

Юлія Івченко
2021.06.21 18:19
що зробиш... вона не схильна до описової лірики,
її тривожать занурення в океани геніально-заглиблених істин,
яким заздрила, що вже написані та крутяться в її голові,
які шугають дзиґами, по русявій брові.
хотось приходить із небесної гори із своїм не

Володимир Бойко
2021.06.21 17:03
Я сам себе, нарешті, стрів,
З собою сам погомонів
І з’ясував, що я і я -
То буцімто одна сім’я.

Прощай, роздвоєння моє,
У мене я, нарешті, є...
І налива на брудершафт

Віктор Михайлович Насипаний
2021.06.21 15:31
До бабці з міста у село прибув онук на день.
Де гуси, кури, кіт і пес, дивитись він іде.
Малий подвір’я обійшов. Оглянув, що де є:
- А скільки, бабцю, молока корова ця дає?
Всміхнулась бабця. Що сказать? Для когось дивина:
- Та зовсім, хлопче, не да

Олександр Сушко
2021.06.21 14:40
Жити без жони на світі нудно,
І це правда, браття, а не жарт.
Карася ловити многотрудно,
А дружину - важче востократ.

Бо жінки шукають грошовитих,
І таких, що люблять як Ерот.
А у мене всох кохання гвинтик,

Микола Дудар
2021.06.21 13:40
Шарую кожну мить...
Із власних відображень
Усе, що наболить,
Витрушую як сажу.

З усіх своїх дилем
Сприймаю лиш одненьку.
Якщо сучасних тем

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:22
Черешень грона так неспішно
Достигли в маминім саду.
За ними червоніють вишні
В солодкім веснянім меду.

У яблук рожевіють щоки,
З горіхів роси, як вода.
Мов пелюстки злітають роки...

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:20
Травневий вечір співає люлі,
Гойдає зорі в м'якій імлі.
Чиїсь рахує літа зозуля,
А в них любові, а в них жалі.

Вишневі квіти на вітах густо,
Неначе казка весняний сад.
Земля вдягнула вечірню хустку,

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:19
Пора ромашок і півоній,
Весняний дивний зорепад.
Моє лице в твоїх долонях:
Ніщо не вернеться назад.

Камін, вино і рідні руки
І теплий вечір на дворі.
Так тихо. Славно. А розлука

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:17
У кожного свій світ, своє життя,
Своя дорога і своя оселя.
І висота зринає з небуття,
Комусь до неба, а комусь до стелі.

Біжу назустріч вітру і тобі
І холоду від радості не чую.
Скажи мені, коханий мій, в журбі

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:15
Чи роки, чи щасливі наші дні,
Сьогодні тут зозуля накувала,
Хвалу любові і хвалу весні
Моя душа злетіла й заспівала.

Крізь гомін міста, тишу вечорів,
Вогонь кохання серце не забуде.
І кожен в цьому полум’ї горів,

Іван Потьомкін
2021.06.21 12:01
Ні, не з історії я знаю
Ту найстрашнішу поки що із воєн.
Самому довелося бачить,
Як вели колони наших бранців,
Як ніс Дунаєць у Дніпро кров юдеїв,
Як начебто в качину зграю,
Регочучи фашисти цілились
В парашутистів на Букринськім плацдармі...

Олена Побийголод
2021.06.21 11:24
Ми не цупимо з казни
ні копійки просто...
Це - Господь нас борони -
формене геройство!

- Від наметів грошей нам
переймає подих,
ми ж - не вкрали ані грам,

Дума Козак
2021.06.21 10:34
Кому потрібні ці табу,
червоні лінії і вето?
Постійні виверти, секрети
нову спотворюють добу…

В житті я спробую усе,
щоб перед вічності порогом
без жалю стрінутися з богом

Віктор Кучерук
2021.06.21 09:28
Зранку задихаюся від спеки,
Піт рясний стираючи з чола,
Бо дощі струмують десь далеко
Від цього нестерпного тепла.
Мов багаття, літо палахкоче
І безжально жаром обдає
Зморені мигтінням сяйним очі
Та лице обпечене моє.

Олександр Сушко
2021.06.21 07:40
У Верховній Раді є стронгмен,
Три попи і професійна хвойда.
Сполом пишуть мудрий документ,
Щоб здирати грошики з народу.

Не життя - суцільний парадиз!
Давиться громада щастям мовчки.
Удихнув повітря - заплати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юрчиш Птах
2021.05.21

Денис Шейко
2021.05.10

Богдан Басалик
2021.05.06

Дмитро Несен
2021.05.01

Катерина Ейсмонт
2021.04.29

Іванна Пупенко
2021.04.28

Марго Панкеева
2021.04.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

 * * *
Ми якось звикли до ції краси
Степів безкраїх і Карпат високих.
Нас не дивують букові ліси,
Озера сині і Дніпро широкий.
Нас більше ваблять Лондон і Париж,
Нью-Йорк в залізо і бетон закутий
І крає серце думка, наче ніж:
Хоча би день у тих краях побути.
А я згадав одинадцятий вік,
Княгиня Анна про Париж казала,
Де жив її майбутній чоловік:
«О, Господи, в яке село попала!»
Чуже здається кращим здалека,
Та поживеш, обвикнешся, побачиш,
Що та краса така та не така
І за своїм полишеним заплачеш.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-03-16 19:48:40
Переглядів сторінки твору 146
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.802 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.773 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2021.06.20 19:28
Автор у цю хвилину відсутній