ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
13:33
я уявила образ,
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
2024.03.29
13:33
Стародавній текст зашифрований
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
2024.03.29
13:32
Міріади частинок я розсиплю,
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
2024.03.29
13:30
Ви знаєте, я завжди думала: "Чого я хочу?"
І найчастіше все зводилося до думки,
що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
яка завжди буде поруч.
Який вислухає, коли треба – підтримає.
Який обійме, притисне до себе,
і ти забудеш про проблеми.
І найчастіше все зводилося до думки,
що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
яка завжди буде поруч.
Який вислухає, коли треба – підтримає.
Який обійме, притисне до себе,
і ти забудеш про проблеми.
2024.03.29
13:29
Гарних слів вплітаючи міріади
У небесну невпізнану таємницю
І розмовляючи вночі з чорнокрилими метеликами
Я бачила світло в далекому пеклі
Я створила пітьму в невірно - близькому раї.
В пітьмі мій голос звучить у порожнечі.
Темрява байдужа до душ у
У небесну невпізнану таємницю
І розмовляючи вночі з чорнокрилими метеликами
Я бачила світло в далекому пеклі
Я створила пітьму в невірно - близькому раї.
В пітьмі мій голос звучить у порожнечі.
Темрява байдужа до душ у
2024.03.29
13:27
А люди кажуть: «сильний народ і Україна»
А люди кажуть: «горе не болить»
А сердце плачить мов сопілка
Душа - волає та кричить про допомогу
А люди кажуть: «сильні духом»
Ще люди кажуть, що «залізні люди»
Не спокійно над моїм вухом,
А люди кажуть: «горе не болить»
А сердце плачить мов сопілка
Душа - волає та кричить про допомогу
А люди кажуть: «сильні духом»
Ще люди кажуть, що «залізні люди»
Не спокійно над моїм вухом,
2024.03.29
13:25
Мій світ - моя уява малює образи,
В яких немає істини.
Я весь час у думках,
Ніби граб у сценці.
Я відкриваю в голові одну свою реальність,
І населяють всі навколо її однією підвласною,
Змішалося думками давно,
Що було і що буде.
В яких немає істини.
Я весь час у думках,
Ніби граб у сценці.
Я відкриваю в голові одну свою реальність,
І населяють всі навколо її однією підвласною,
Змішалося думками давно,
Що було і що буде.
2024.03.29
13:09
Запальничка стихла без добавки…
Поржавіє славно погодя
Нишком споглядатиме з-під лавки
Наче винуватець знову я…
Згоден, так, претензії до мене…
Не такий я… все таки курець
Споконвічні неповторні меми…
Не вкурив ті наслідки Отець…
Поржавіє славно погодя
Нишком споглядатиме з-під лавки
Наче винуватець знову я…
Згоден, так, претензії до мене…
Не такий я… все таки курець
Споконвічні неповторні меми…
Не вкурив ті наслідки Отець…
2024.03.29
13:05
Ніяк собі, о вибач, не втокмачиш,
Що більше тут мене ти не зустрінеш…
І байдуже, смієшся ти чи плачеш,
Пройде весна, надіюся, дозрієш…
Таким мене ти більше не відчуєш…
Тим більше, що вкоротчений мій запит!
Він сам по сОбі просто не існує,
Що більше тут мене ти не зустрінеш…
І байдуже, смієшся ти чи плачеш,
Пройде весна, надіюся, дозрієш…
Таким мене ти більше не відчуєш…
Тим більше, що вкоротчений мій запит!
Він сам по сОбі просто не існує,
2024.03.29
12:54
Знов гучні тривоги звуки
Повзуть Україною,
Янгол крильцем прикриває
Колиску з дитиною.
Притуляє зайчика
До грудей синочок,
З мамою іде квапливо,
Повзуть Україною,
Янгол крильцем прикриває
Колиску з дитиною.
Притуляє зайчика
До грудей синочок,
З мамою іде квапливо,
2024.03.29
11:45
Блакитна квітка при дорозі
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
2024.03.29
11:26
А таки... буває де-не-де,
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
2024.03.29
10:06
Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Максим Аверін
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Максим Аверін
Максим Аверин
Краткая биография
Максим Аверин – российский актер театра и кино, режиссер, певец и телеведущий. Является одним из самых востребованных артистов российской эстрады. В 2014 г. он был удостоен звания заслуженного артиста РФ.
Прямо сейчас вы можете узнать историю биографии Максима Аверина и самые интересные факты из его жизни.
Максим Викторович Аверин родился 26 ноября 1975 года в Москве. Его отец был художником-декоратором на «Мосфильме», а мать работала портнихой.
Иначе говоря, семья Авериных была самой обычной советской семьей, ничем не отличающейся от общей массы граждан.
Детство и юность
Когда Максиму Аверину едва исполнилось 6 лет, он впервые появился на телеэкране в эпизодической роли. Спустя 3 года он дебютировал на театральной сцене, сыграв одну из ведущих ролей в постановке «Бранденбургские ворота».
Когда Аверину было 16 лет, его родители решили развестись. Подросток не мог поверить, что отец и мать больше никогда не будут вместе. По словам Максима, это событие стало одним из самых тяжелых в его биографии.
Стоит заметить, что во время учебы в школе юноша нисколько не сомневался, что в будущем станет актером. Он не расстраивался, когда получал низкие оценки по математике, поскольку говорил, что этот предмет не пригодится ему в театральном училище.
После получения аттестата Максим Аверин попробовал поступить во ВГИК. Во время сдачи экзамена члены приемной комиссии попросили абитуриента показать им зубы, на что тот ответил: «Я – не лошадь».
Не стоит удивляться, что после произнесенной фразы биография Аверина могла бы пойти по совершенно иному сценарию, ведь он уже не имел никаких шансов стать студентом института.
Однако Аверин поступил в Щукинское училище, хотя и со второй попытки. Во время учебы у него были прекрасные отношения, как с сокурсниками, так и с преподавателями.
В 1997 г. актер Аверин окончил училище и начал думать о дальнейшей карьере.
После получения диплома, по приглашению Константина Райкина Максим Аверин начал работать в театре «Сатирикон».
Изначально ему доверяли второстепенные роли, и только в прошествии 3-х лет он стал играть главных героев. За это время он появлялся в спектаклях «Гамлет» и «Лев зимой».
В 2002 г. Аверин сыграл Бранко в постановке «Макбет». Ему удалось прекрасно передать образ своего персонажа и мастерски справиться со сложной ролью.
В скором времени он оказался в числе лучших актеров «Сатирикона».
После этого Максим появился в спектакле «Ричард 3», где снова удивил критиков и зрителей своей великолепной игрой. Некоторые называли его одним из самых выдающихся актеров современности.
Первой значимой кинокартиной в творческой биографии Аверина стала комедия «Любовь зла», в которой он сыграл Корабельникова. После этого он снялся в нескольких фильмах, играя разных забавных персонажей.
В 2003 г. Максиму доверили серьезную роль в мелодраме «Магнитные бури». Он вновь показал профессиональную актерскую игру, за которую удостоился престижной премии «Триумф».
После этого Аверин снялся в мини-сериале «Карусель», перевоплотившись в образ хирурга. Затем он сыграл одну из ведущих ролей в драме «Город без солнца».
С каждым днем Максим становился все более популярным, в связи с чем он постоянно получал приглашения от известных режиссеров. Артист сыграл главные роли в таких картинах, как «Запасной инстинкт», «Любовь Авроры», «Люблю тебя до смерти», «Варварины свадьбы» и др.
Отдельное место в творческой биографии Аверина следует уделить сериалу «Глухарь», который принес ему невероятную популярность и всенародную любовь.
В этой многосерийной ленте главному герою приходилось раскрывать сложные преступления и находить выходы из непростых ситуаций. Образ Глухарева стал своего рода визитной карточкой актера.
После этого Максиму Аверину достались звездные роли в телесериалах «Беглецы» и «Склифосовский». Последний сериал принес ему еще больший рост популярности.
Аверину удалось прекрасно сыграть доктора-ловеласа, обладающего обаянием и тонким чувством юмора. Интересен факт, что в 2014 г. телесериал был номинирован на премию «Золотой орел».
Параллельно со съемками в кинематографе, Аверин принимал участие в разных телепроектах. Он читал стихи, исполнял песни со звездами эстрады и был ведущим разных программ.
В 2013 г. Максим Аверин выпустил сольный альбом под названием «Многоточие», в котором представил авторские песни. Вскоре у него появилась армия поклонников, которые видели в нем не только актера, но и талантливого певца.
Личная жизнь Аверина
Личная жизнь Максима Аверина – это цепь бесконечных приключений. За свою биографию у Аверина было множество романов с самыми разными женщинами.
Он всегда пользовался интересом у слабого пола, поскольку обладал природным обаянием и физической красотой. Его неоднократно женили на актрисах Виктории Тарасовой, Марии Куликовой и Анне Ардовой, однако ни с одной из этих девушек он не вступил в брак.
Не так давно Аверин признался журналистам, что у него появилась вторая половина, но рассказывать о ней артист наотрез отказался.
По одним источникам возлюбленную Аверина зовут Татьяна. Возможно уже в скором будущем мы узнаем больше подробностей о его избраннице.
Интересно, что с недавнего времени Максим является вегетарианцем. Он называет мясо тяжелым продуктом, в то время как любой артист нуждается в «легкости и энергичности».
В 2018 г. после долгого перерыва Аверин снова вернулся на театральную сцену. Он сыграл преступника в спектакле «Опера нищих», которого любовь заставляет встать на путь исправления. Эта постановка оказалась в числе лучших на фестивале «Балтийский дом».
В этом же году на телеэкраны вышел 6-й сезон нашумевшего сериала «Склифосовский». Картина имела настолько большой успех, что в 2019 г. должна состояться премьера 7-го сезона.
Максим Аверин по-прежнему продолжает читать стихи русских поэтов и исполнять музыкальные композиции. Он с удовольствием поет романсы и песни советской эпохи.
Также ему удалось прекрасно исполнить знаменитую песню Владимира Высоцкого «07» и хит Михаила Боярского «Ланфрен Ланфра».
Поскольку Максим Аверин продолжает сниматься в кино, а также появляться в разных программах в качестве гостя и ведущего, поклонники еще не раз увидят его на телеэкранах.
сайт InteresnyeFakty.org https://interesnyefakty.org/maksim-averin/
Перевела на украинский язык 24.04.20 8.43
Максим Аверін
Коротка біографія
Максим Аверін – російський актор театру і кіно, режисер, співак і телеведучий. Є одним з найбільш затребуваних артистів російської естради. У 2014 р. він був удостоєний звання заслуженого артиста РФ.
Прямо зараз ви можете дізнатися історію біографії Максима Аверіна і найцікавіші факти з його життя.
Максим Вікторович Аверін народився 26 листопада 1975 року в Москві. Його батько був художником-декоратором на «Мосфільмі», а мати працювала кравчинею.
Інакше кажучи, сім'я Авериных була звичайнісінькою радянської сім'єю, нічим не відрізняється від загальної маси громадян.
Дитинство і юність
Коли Максиму Аверіну ледве виповнилося 6 років, він вперше з'явився на телеекрані в епізодичній ролі. Через 3 роки він дебютував на театральній сцені, зігравши одну з провідних ролей у постановці «Бранденбурзькі ворота».
Коли Аверіну було 16 років, його батьки вирішили розлучитися. Підліток не міг повірити, що батько і мати більше ніколи не будуть разом. За словами Максима, ця подія стала одним із самих важких у його біографії.
Варто зауважити, що під час навчання у школі хлопець анітрохи не сумнівався, що в майбутньому стане актором. Він не засмучувався, коли отримував низькі оцінки з математики, оскільки говорив, що цей предмет не стане в нагоді йому в театральному училищі.
Після отримання атестата Максим Аверін спробував вступити до ВДІКУ. Під час здачі іспиту члени приймальної комісії попросили абітурієнта показати їм зуби, на що той відповів: «Я – не кінь».
Не варто дивуватися, що після вимовленої фрази біографія Аверіна могла б піти зовсім іншим сценарієм, адже він вже не мав жодних шансів стати студентом інституту.
Однак Аверін вступив в Щукінське училище, хоч і з другої спроби. Під час навчання в нього були прекрасні відносини, як з однокурсниками, так і з викладачами.
У 1997 р. актор Аверін закінчив училище і почав думати про подальшу кар'єру.
Після отримання диплома, на запрошення Костянтина Райкіна Максим Аверін почав працювати в театрі «Сатирикон».
Спочатку йому довіряли другорядні ролі, і лише після 3-х років він став грати головних героїв. За цей час він з'являвся в спектаклях «Гамлет» і «Лев узимку».
У 2002 р. Аверін зіграв Бранко в постановці «Макбет». Йому вдалося чудово передати образ свого персонажа і майстерно впоратися зі складною роллю.
Незабаром він опинився в числі кращих акторів «Сатирикону».
Після цього Максим з'явився у виставі «Річард 3», де знову здивував критиків і глядачів своєю чудовою грою. Деякі називали його одним з найвидатніших акторів сучасності.
Першою значимою кінокартиною у творчій біографії Аверіна стала комедія «Любов зла», в якій він зіграв Корабельникова. Після цього він знявся в декількох фільмах, граючи різних забавних персонажів.
У 2003 р. Максиму довірили серйозну роль в мелодрамі «Магнітні бурі». Він знову показав професійну акторську гру, за яку удостоївся престижної премії «Тріумф».
Після цього Він знявся у міні-серіалі «Карусель», перевтілившись в образ хірурга. Потім він зіграв одну з провідних ролей у драмі «Місто без сонця».
З кожним днем Максим ставав все більш популярним, у зв'язку з чим він постійно отримував запрошення від відомих режисерів. Артист зіграв головні ролі в таких картинах, як «Запасний інстинкт», «Кохання Аврори», «Люблю тебе до смерті», «Варварины весілля» та ін
Окреме місце у творчій біографії Аверіна слід приділити серіалу «Глухар», який приніс йому неймовірну популярність і всенародну любов.
У цієї багатосерійної стрічки головному герою доводилося розкривати складні злочини і знаходити виходи з непростих ситуацій. Образ Глухарьова став свого роду візитною карткою актора.
Після цього Максиму Аверіну дісталися зоряні ролі в телесеріалах «Втікачі» і «Скліфосовський». Останній серіал приніс йому ще більше зростання популярності.
Аверіну вдалося чудово зіграти доктора-ловеласа, що володіє чарівністю і тонким почуттям гумору. Цікавий факт, що в 2014 р. телесеріал був номінований на премію «Золотий орел».
Паралельно зі зйомками в кінематографі, Аверін брав участь у різних телепроектах. Він читав вірші, виконував пісні з зірками естради та був ведучим різних програм.
У 2013 р. Максим Аверін випустив сольний альбом під назвою «три Крапки», в якому представив авторські пісні. Незабаром у нього з'явилася армія шанувальників, які бачили в ньому не тільки актора, але і талановитого співака.
Особисте життя Аверіна
Особисте життя Максима Аверіна – це ланцюг нескінченних пригод. За свою біографію у Аверіна було безліч романів з різними жінками.
Він завжди користувався інтересом у слабкої статі, оскільки володів природним шармом і фізичною красою. Його неодноразово одружили на актрис Вікторії Тарасової, Марії Куликової і Ганні Ардів, проте ні з однією з цих дівчат він не одружився.
Не так давно Аверін зізнався журналістам, що у нього з'явилася друга половина, але розповідати про неї артист навідріз відмовився.
За одними джерелами кохану Аверіна звуть Тетяна. Можливо, вже в недалекому майбутньому ми дізнаємося більше подробиць про його обраниці.
Цікаво, що з недавнього часу Максим є вегетаріанцем.Він називає м'ясо важким продуктом, в той час як будь-який артист потребує «легкості і енергійності».
У 2018 році після довгої перерви Аверін знову повернувся на театральну сцену. Він зіграв злочинця в спектаклі «Опера жебраків», якого любов змушує встати на шлях виправлення. Ця постановка виявилася в числі кращих на фестивалі «Балтійський дім».
В цьому ж році на телеекрани вийшов 6-й сезон популярного серіалу «Скліфосовський». Картина мала настільки великий успіх, що в 2019 року має відбутися прем'єра 7-го сезону.
Максим Аверін і раніше продовжує читати вірші російських поетів і виконувати музичні композиції. Він із задоволенням співає романси і пісні радянської епохи.
Також йому вдалося прекрасно виконати знамениту пісню Володимира Висоцького «07» і хіт Михайла Боярського «Ланфрен Ланфра».
Оскільки Максим Аверін продовжує зніматися в кіно, а також з'являтися в різних програмах в якості гостя і ведучого, шанувальники ще не раз побачать його на телеекранах.
сайт InteresnyeFakty.org https://interesnyefakty.org/maksim-averin/
Переклала українською мовою 24.04.20 8.43
Краткая биография
Максим Аверин – российский актер театра и кино, режиссер, певец и телеведущий. Является одним из самых востребованных артистов российской эстрады. В 2014 г. он был удостоен звания заслуженного артиста РФ.
Прямо сейчас вы можете узнать историю биографии Максима Аверина и самые интересные факты из его жизни.
Максим Викторович Аверин родился 26 ноября 1975 года в Москве. Его отец был художником-декоратором на «Мосфильме», а мать работала портнихой.
Иначе говоря, семья Авериных была самой обычной советской семьей, ничем не отличающейся от общей массы граждан.
Детство и юность
Когда Максиму Аверину едва исполнилось 6 лет, он впервые появился на телеэкране в эпизодической роли. Спустя 3 года он дебютировал на театральной сцене, сыграв одну из ведущих ролей в постановке «Бранденбургские ворота».
Когда Аверину было 16 лет, его родители решили развестись. Подросток не мог поверить, что отец и мать больше никогда не будут вместе. По словам Максима, это событие стало одним из самых тяжелых в его биографии.
Стоит заметить, что во время учебы в школе юноша нисколько не сомневался, что в будущем станет актером. Он не расстраивался, когда получал низкие оценки по математике, поскольку говорил, что этот предмет не пригодится ему в театральном училище.
После получения аттестата Максим Аверин попробовал поступить во ВГИК. Во время сдачи экзамена члены приемной комиссии попросили абитуриента показать им зубы, на что тот ответил: «Я – не лошадь».
Не стоит удивляться, что после произнесенной фразы биография Аверина могла бы пойти по совершенно иному сценарию, ведь он уже не имел никаких шансов стать студентом института.
Однако Аверин поступил в Щукинское училище, хотя и со второй попытки. Во время учебы у него были прекрасные отношения, как с сокурсниками, так и с преподавателями.
В 1997 г. актер Аверин окончил училище и начал думать о дальнейшей карьере.
После получения диплома, по приглашению Константина Райкина Максим Аверин начал работать в театре «Сатирикон».
Изначально ему доверяли второстепенные роли, и только в прошествии 3-х лет он стал играть главных героев. За это время он появлялся в спектаклях «Гамлет» и «Лев зимой».
В 2002 г. Аверин сыграл Бранко в постановке «Макбет». Ему удалось прекрасно передать образ своего персонажа и мастерски справиться со сложной ролью.
В скором времени он оказался в числе лучших актеров «Сатирикона».
После этого Максим появился в спектакле «Ричард 3», где снова удивил критиков и зрителей своей великолепной игрой. Некоторые называли его одним из самых выдающихся актеров современности.
Первой значимой кинокартиной в творческой биографии Аверина стала комедия «Любовь зла», в которой он сыграл Корабельникова. После этого он снялся в нескольких фильмах, играя разных забавных персонажей.
В 2003 г. Максиму доверили серьезную роль в мелодраме «Магнитные бури». Он вновь показал профессиональную актерскую игру, за которую удостоился престижной премии «Триумф».
После этого Аверин снялся в мини-сериале «Карусель», перевоплотившись в образ хирурга. Затем он сыграл одну из ведущих ролей в драме «Город без солнца».
С каждым днем Максим становился все более популярным, в связи с чем он постоянно получал приглашения от известных режиссеров. Артист сыграл главные роли в таких картинах, как «Запасной инстинкт», «Любовь Авроры», «Люблю тебя до смерти», «Варварины свадьбы» и др.
Отдельное место в творческой биографии Аверина следует уделить сериалу «Глухарь», который принес ему невероятную популярность и всенародную любовь.
В этой многосерийной ленте главному герою приходилось раскрывать сложные преступления и находить выходы из непростых ситуаций. Образ Глухарева стал своего рода визитной карточкой актера.
После этого Максиму Аверину достались звездные роли в телесериалах «Беглецы» и «Склифосовский». Последний сериал принес ему еще больший рост популярности.
Аверину удалось прекрасно сыграть доктора-ловеласа, обладающего обаянием и тонким чувством юмора. Интересен факт, что в 2014 г. телесериал был номинирован на премию «Золотой орел».
Параллельно со съемками в кинематографе, Аверин принимал участие в разных телепроектах. Он читал стихи, исполнял песни со звездами эстрады и был ведущим разных программ.
В 2013 г. Максим Аверин выпустил сольный альбом под названием «Многоточие», в котором представил авторские песни. Вскоре у него появилась армия поклонников, которые видели в нем не только актера, но и талантливого певца.
Личная жизнь Аверина
Личная жизнь Максима Аверина – это цепь бесконечных приключений. За свою биографию у Аверина было множество романов с самыми разными женщинами.
Он всегда пользовался интересом у слабого пола, поскольку обладал природным обаянием и физической красотой. Его неоднократно женили на актрисах Виктории Тарасовой, Марии Куликовой и Анне Ардовой, однако ни с одной из этих девушек он не вступил в брак.
Не так давно Аверин признался журналистам, что у него появилась вторая половина, но рассказывать о ней артист наотрез отказался.
По одним источникам возлюбленную Аверина зовут Татьяна. Возможно уже в скором будущем мы узнаем больше подробностей о его избраннице.
Интересно, что с недавнего времени Максим является вегетарианцем. Он называет мясо тяжелым продуктом, в то время как любой артист нуждается в «легкости и энергичности».
В 2018 г. после долгого перерыва Аверин снова вернулся на театральную сцену. Он сыграл преступника в спектакле «Опера нищих», которого любовь заставляет встать на путь исправления. Эта постановка оказалась в числе лучших на фестивале «Балтийский дом».
В этом же году на телеэкраны вышел 6-й сезон нашумевшего сериала «Склифосовский». Картина имела настолько большой успех, что в 2019 г. должна состояться премьера 7-го сезона.
Максим Аверин по-прежнему продолжает читать стихи русских поэтов и исполнять музыкальные композиции. Он с удовольствием поет романсы и песни советской эпохи.
Также ему удалось прекрасно исполнить знаменитую песню Владимира Высоцкого «07» и хит Михаила Боярского «Ланфрен Ланфра».
Поскольку Максим Аверин продолжает сниматься в кино, а также появляться в разных программах в качестве гостя и ведущего, поклонники еще не раз увидят его на телеэкранах.
сайт InteresnyeFakty.org https://interesnyefakty.org/maksim-averin/
Перевела на украинский язык 24.04.20 8.43
Максим Аверін
Коротка біографія
Максим Аверін – російський актор театру і кіно, режисер, співак і телеведучий. Є одним з найбільш затребуваних артистів російської естради. У 2014 р. він був удостоєний звання заслуженого артиста РФ.
Прямо зараз ви можете дізнатися історію біографії Максима Аверіна і найцікавіші факти з його життя.
Максим Вікторович Аверін народився 26 листопада 1975 року в Москві. Його батько був художником-декоратором на «Мосфільмі», а мати працювала кравчинею.
Інакше кажучи, сім'я Авериных була звичайнісінькою радянської сім'єю, нічим не відрізняється від загальної маси громадян.
Дитинство і юність
Коли Максиму Аверіну ледве виповнилося 6 років, він вперше з'явився на телеекрані в епізодичній ролі. Через 3 роки він дебютував на театральній сцені, зігравши одну з провідних ролей у постановці «Бранденбурзькі ворота».
Коли Аверіну було 16 років, його батьки вирішили розлучитися. Підліток не міг повірити, що батько і мати більше ніколи не будуть разом. За словами Максима, ця подія стала одним із самих важких у його біографії.
Варто зауважити, що під час навчання у школі хлопець анітрохи не сумнівався, що в майбутньому стане актором. Він не засмучувався, коли отримував низькі оцінки з математики, оскільки говорив, що цей предмет не стане в нагоді йому в театральному училищі.
Після отримання атестата Максим Аверін спробував вступити до ВДІКУ. Під час здачі іспиту члени приймальної комісії попросили абітурієнта показати їм зуби, на що той відповів: «Я – не кінь».
Не варто дивуватися, що після вимовленої фрази біографія Аверіна могла б піти зовсім іншим сценарієм, адже він вже не мав жодних шансів стати студентом інституту.
Однак Аверін вступив в Щукінське училище, хоч і з другої спроби. Під час навчання в нього були прекрасні відносини, як з однокурсниками, так і з викладачами.
У 1997 р. актор Аверін закінчив училище і почав думати про подальшу кар'єру.
Після отримання диплома, на запрошення Костянтина Райкіна Максим Аверін почав працювати в театрі «Сатирикон».
Спочатку йому довіряли другорядні ролі, і лише після 3-х років він став грати головних героїв. За цей час він з'являвся в спектаклях «Гамлет» і «Лев узимку».
У 2002 р. Аверін зіграв Бранко в постановці «Макбет». Йому вдалося чудово передати образ свого персонажа і майстерно впоратися зі складною роллю.
Незабаром він опинився в числі кращих акторів «Сатирикону».
Після цього Максим з'явився у виставі «Річард 3», де знову здивував критиків і глядачів своєю чудовою грою. Деякі називали його одним з найвидатніших акторів сучасності.
Першою значимою кінокартиною у творчій біографії Аверіна стала комедія «Любов зла», в якій він зіграв Корабельникова. Після цього він знявся в декількох фільмах, граючи різних забавних персонажів.
У 2003 р. Максиму довірили серйозну роль в мелодрамі «Магнітні бурі». Він знову показав професійну акторську гру, за яку удостоївся престижної премії «Тріумф».
Після цього Він знявся у міні-серіалі «Карусель», перевтілившись в образ хірурга. Потім він зіграв одну з провідних ролей у драмі «Місто без сонця».
З кожним днем Максим ставав все більш популярним, у зв'язку з чим він постійно отримував запрошення від відомих режисерів. Артист зіграв головні ролі в таких картинах, як «Запасний інстинкт», «Кохання Аврори», «Люблю тебе до смерті», «Варварины весілля» та ін
Окреме місце у творчій біографії Аверіна слід приділити серіалу «Глухар», який приніс йому неймовірну популярність і всенародну любов.
У цієї багатосерійної стрічки головному герою доводилося розкривати складні злочини і знаходити виходи з непростих ситуацій. Образ Глухарьова став свого роду візитною карткою актора.
Після цього Максиму Аверіну дісталися зоряні ролі в телесеріалах «Втікачі» і «Скліфосовський». Останній серіал приніс йому ще більше зростання популярності.
Аверіну вдалося чудово зіграти доктора-ловеласа, що володіє чарівністю і тонким почуттям гумору. Цікавий факт, що в 2014 р. телесеріал був номінований на премію «Золотий орел».
Паралельно зі зйомками в кінематографі, Аверін брав участь у різних телепроектах. Він читав вірші, виконував пісні з зірками естради та був ведучим різних програм.
У 2013 р. Максим Аверін випустив сольний альбом під назвою «три Крапки», в якому представив авторські пісні. Незабаром у нього з'явилася армія шанувальників, які бачили в ньому не тільки актора, але і талановитого співака.
Особисте життя Аверіна
Особисте життя Максима Аверіна – це ланцюг нескінченних пригод. За свою біографію у Аверіна було безліч романів з різними жінками.
Він завжди користувався інтересом у слабкої статі, оскільки володів природним шармом і фізичною красою. Його неодноразово одружили на актрис Вікторії Тарасової, Марії Куликової і Ганні Ардів, проте ні з однією з цих дівчат він не одружився.
Не так давно Аверін зізнався журналістам, що у нього з'явилася друга половина, але розповідати про неї артист навідріз відмовився.
За одними джерелами кохану Аверіна звуть Тетяна. Можливо, вже в недалекому майбутньому ми дізнаємося більше подробиць про його обраниці.
Цікаво, що з недавнього часу Максим є вегетаріанцем.Він називає м'ясо важким продуктом, в той час як будь-який артист потребує «легкості і енергійності».
У 2018 році після довгої перерви Аверін знову повернувся на театральну сцену. Він зіграв злочинця в спектаклі «Опера жебраків», якого любов змушує встати на шлях виправлення. Ця постановка виявилася в числі кращих на фестивалі «Балтійський дім».
В цьому ж році на телеекрани вийшов 6-й сезон популярного серіалу «Скліфосовський». Картина мала настільки великий успіх, що в 2019 року має відбутися прем'єра 7-го сезону.
Максим Аверін і раніше продовжує читати вірші російських поетів і виконувати музичні композиції. Він із задоволенням співає романси і пісні радянської епохи.
Також йому вдалося прекрасно виконати знамениту пісню Володимира Висоцького «07» і хіт Михайла Боярського «Ланфрен Ланфра».
Оскільки Максим Аверін продовжує зніматися в кіно, а також з'являтися в різних програмах в якості гостя і ведучого, шанувальники ще не раз побачать його на телеекранах.
сайт InteresnyeFakty.org https://interesnyefakty.org/maksim-averin/
Переклала українською мовою 24.04.20 8.43
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію