ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.09.22 11:28
Не питайте чому я покинула весни бузкові,
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Не збагну дотепер, досі не усвідомлю, панове,
чом летіла на ватру метеликом до забуття.

Хмарочоси торкаються сонця - душі не торкають.
У мурашниках люди, за вікнам

Петро Скоропис
2020.09.22 10:29
Краю модрин, укрий.
Якомога. В грозу.
Як корою модрин,
віком хисти сльозу.
Лиш по мені мовчок,
ніби хвої пучок,
і зіниць моїх сни.
А живицю – зрони.

Сергій Губерначук
2020.09.22 10:18
Простір просотано просом простим,
прісно просіяним – лиш прорости!
Лиш оживи! Шилом вийшовши в шал!
Колос шовково сховавши під шаль!

Коло по колу котила літа
зерном по зерну земля прасвята!
З гречки – на просо, з роси – по стерні

Олександр Сушко
2020.09.22 09:11
У Пегаса зляк! Розбіглись теми!
Тужусь над сонетами дарма.
В читачів фінансові проблеми -
Грошей на книжки мої нема.

Є на сало, інтернет, кварплату
Та пухкі зі здором пиріжки.
Попиту немає на віршата,

Віктор Кучерук
2020.09.21 20:49
Не вщухає світлоносна злива,
Хоч вже ніч прозора навкруги, –
Місячної повені розливи
Затопили світлом береги.
Закипає, піниться, іскриться
Сяйво пориваючись у лет, –
І ріка вилискує, мов криця,
І палає срібно очерет.

Євген Федчук
2020.09.21 19:29
Степи безмежні, степи широкі
Лиш вільний вітер по них гуля.
Бредуть неспішно степами роки,
Не відчуває їх ця земля.
Все так же вітер колише трави,
Все так же степом табун летить,
Та час від часу встають заграви
Аби хоч трохи степ обновить.

Олександр Сушко
2020.09.21 14:38
Людно! Ой людно! В театрі - прем'єра!
Грають виставу лише глядачі.
У режисерах - Орфей та Мінерва,
Автор відсутній, сценарій - нічий.

Плаття із золота у примадонни,
Перстень з рубіном в героя важкий.
Труппа уся - херувими іззовні,

Володимир Бойко
2020.09.21 13:46
Перкуторна перистальтика Нетиповий тип Ненормативна норма Неформатний формат Непитущий чіп Гримуча теща Вегетеріанське обжировисько Безконтактний аперкот Ортодоксальний совок

Тетяна Левицька
2020.09.21 11:22
Таїла у серця схованці
пахучий бутон любові,
та на обважнілій яблунці
дозріли плоди медові.
Зелені, червлені, сонячні,
блискучі, терпкі та кислі.
Золочені небом, це сон чи ні,
на пружнім гіллі повисли.

Сергій Губерначук
2020.09.21 10:12
У рожевому трико
з шлейфом сонної пастелі
плівся фуетист Садко
по мальованій пустелі.

Сам, як зморщений кажан,
кинутий з польоту – в старість.
Ніс, мов синій баклажан.

Ігор Деркач
2020.09.21 09:11
Минає день за днем, за роком рік...
на капищах, руїнах базилік,
у небесах лунає алілуя...
і так триває за віками вік,
допоки має жити чоловік
у Сина-Бога-Духа одесную.

Ще обирає обраний народ

Дума Козак
2020.09.21 04:05
Життя летить крізь хугу і туман,
а в сонячну годину і тим паче.
Кінчається нескінчений роман,
душа моя рядками тихо плаче…

Про чарівну любові заметіль
і кришталево-росяні світанки.
Про серця стукіт, щем і навіть біль

Тетяна Левицька
2020.09.20 21:44
У гаю, край села,
я зірвала ромашку шовкову,
і причину знайшла,
щоб до тебе вернутися знову.

Любиш... ні? Любиш...ні?
Не розкаже ця квітка лапата.
Що ж гадати мені,

Іван Потьомкін
2020.09.20 20:52
Уподобав якось лев доньку лісникову
І відтоді позабув, що то жить в спокої.
Почвалав у дім красуні, просить її руку,
Та не віда, що батькам завдає лиш муку:
Хоч і цар лев серед звірів, а доньці не пара,
А відмовиш – в хижака наготові кара.
«Бачиш,-

Шон Маклех
2020.09.20 20:26
На сонному пагорбі блідого сновиди –
Камінного ліхтаря чорнокнижників,
Що червоніє раз на століття –
Від передчуття жахливого –
Як провісник,
Серед вересового квіту ранньої осені
Я снив оксамитову казку – медову й бджолину:
Я – лицар королівств

Євген Федчук
2020.09.20 20:21
Як на озеру Долобську князі засідали
Святополк і Володимир раду тут тримали.
Ой, тримали князі раду і дружини з ними:
Що робити? Що чинити з половцями тими?
Не дають Русі спокою: розор за розором.
Чи найти на них війною чи походом скорим?
Говорила С
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 консурдіно
Образ твору  
& матусин синок
перестріне
таткову доню

їм буде нормально
нічого що все без гроша
океани небесні
від самого інколи ранку

& вона зазирає
в душу
а що та душа

перламутри й сніги
& хтось обіцяв дати шапку
діставати олію
варити якісь-ще супи

& я все розумію
я млію
побачивши мрію

доживемо оцей
віддамо борги . . . .
& чекатимуть смерті
антисоціального батька

& коли той помре
син до мами
вертався б

починати спочатку
розпрямлятись

почитувати
собі




 


 
_______________________________
Art : Gustave Moreau ca. 1880



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-15 00:36:27
Переглядів сторінки твору 470
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.09.22 08:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 08:18:37 ]

Якби не робота Густава Моро, яка постає тут ілюстрацією, то було би складніше зрозуміти, ніж це вийшло у мене, про що йдеться у взірці Вашої витонченої поезії.

Я назвав би прочитане чимось близьким до пастиша.
Завдяки певним характерним рисам нашого менталітету багато кому властиво іронію сприймати як сарказм, а тонкий гумор або бодай якесь посилання на щось кимось зроблене і подеколи недороблене - як заздрість.
Пастиш якось незаслужено забутий. Може, саме тому.

Але це вже я далеко "заїхав" в цьому, тбм, уроці свого дослідження.
Як читач і відвідувач галереї я дещо зрозумів з написаного (вами обома) - принаймні мені так здалося.


Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 10:56:32 ]
о дякую

ґюстав моро вжеж оспіваний ґюісмансом та не дивно
але чому би не ґюстав моро, а то все едґар деґа й
едґар деґа

це та епоха, якщо вже про пастиші
поль верлен впада в дитинство & розмальовує все до чого може сягнути
подарованим якоюсь нянькою золотим лаком

можна однозначно було би який кітч натомість
як його було в ілюстрованих журналах епохи агонії срср
хоча тепер все однаково просто вийшло з моди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 08:25:12 ]
Щоправда, я не звернув уваги на назву. Тут теж є на чому трішечки зупинитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 10:57:40 ]
ізлагайте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 12:22:25 ]
Певно, є сенс залишити для інших читачів і любителів шарад.
Буває так, що після того, як читач відкрив загадку, яка крилася в назві, далі він може не дуже так старатися щоб уважно читати. Наприклад, зайнятий або член журі, у якого конкурсних творів вагон і візочок.
Буває, далі може йти продовження або щось таке з цього розряду або навіть протилежне.
У даному випадку мені бачиться і дарунок (внесок), і щось музичне (сурдинка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 12:34:00 ]
... до духового інструменту.
Все воно має позитивний і характер - і тому який сенс, тбм, копати глибше.
Поки гадав, як відредагувати допис, його частина відправилася. Ото й читайте.
З найкр. побажаннями я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 13:15:16 ]
дякую)

ну сурдини якби знаряддя диявола, але вони також мань’єристичні

навіть-чоби ні- галантні

хоча все звісно здавна на утриманні держдепу
до нас раз на декілька років заїздить оркестр ВПС США
сурдинний такий угу, інтимно-недосяжний
святковий