
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.04.16
13:24
Розбилося вікно.
Фуґас упав на стіл.
Скрізь покотивсь кришталь дорогоцінний.
Під вибух душ від тіл
кров приснула в вино.
Це вже не просто прояв реакційний!
Це виділення зла.
Фуґас упав на стіл.
Скрізь покотивсь кришталь дорогоцінний.
Під вибух душ від тіл
кров приснула в вино.
Це вже не просто прояв реакційний!
Це виділення зла.
2021.04.16
09:55
Чекаю ельфа...
уві сні...
але буває,
веселий лицар у вікні
мене вітає.
Мені одній
в часи нічні
ніяк не спиться.
уві сні...
але буває,
веселий лицар у вікні
мене вітає.
Мені одній
в часи нічні
ніяк не спиться.
2021.04.16
09:53
Іще живу...
і наяву
вітаю фею,
а уві сні на рандеву
лечу до неї.
Але її
у ці краї
ніяка сила,
і наяву
вітаю фею,
а уві сні на рандеву
лечу до неї.
Але її
у ці краї
ніяка сила,
2021.04.16
08:51
Нене! Ти для мене - божество!
Світ навчила як себе любити.
Але ми давно уже не вдвох,-
Самотію вже десятий квітень.
Крилами махнувши над Дніпром
Відлетіла в ирій,, мов жар-птиця.
Я поет. А водиш ти пером,
Світ навчила як себе любити.
Але ми давно уже не вдвох,-
Самотію вже десятий квітень.
Крилами махнувши над Дніпром
Відлетіла в ирій,, мов жар-птиця.
Я поет. А водиш ти пером,
2021.04.16
08:45
Звільнившись нарешті з полону кружінь,
Згубивши на спокій надію, –
Занурився вітер у гущу цвітінь
І запахи врозтіч розвіяв.
Чадні аромати наповнили враз
До краю навколишній простір, –
І ширшав, і глибшав струмуючий час,
Весну зустрічаючи в гості
Згубивши на спокій надію, –
Занурився вітер у гущу цвітінь
І запахи врозтіч розвіяв.
Чадні аромати наповнили враз
До краю навколишній простір, –
І ширшав, і глибшав струмуючий час,
Весну зустрічаючи в гості
2021.04.16
08:07
і він говорив їй дихаючи прямо в лице
що усі хто пишуть бідні неначе церковні миші
що усе що є послідовним приносить якийсь процент
і тому лише протяг шугав по її горищу
що вона не геній і у неї надто посередній талант
а він мусить ним дихати на оц
що усі хто пишуть бідні неначе церковні миші
що усе що є послідовним приносить якийсь процент
і тому лише протяг шугав по її горищу
що вона не геній і у неї надто посередній талант
а він мусить ним дихати на оц
2021.04.16
06:28
Небозводе, сьогодні заплач,
завоскуй свої сльози туманом.
Час летить невгамовно, навскач.
Людська щедрість скоріше омана.
Ошукають у храмі святих,
править світом лукавість, облуда…
Наживатись на бідних не гріх,
завоскуй свої сльози туманом.
Час летить невгамовно, навскач.
Людська щедрість скоріше омана.
Ошукають у храмі святих,
править світом лукавість, облуда…
Наживатись на бідних не гріх,
2021.04.15
20:25
Батьку, ти один у мене є,
А матусі більше вже немає.
Ти здоров`я бережи своє,
Не спіши іти за небокраї.
Ти завжди є синові взірцем
У родині, в праці – гордість роду.
Бо завжди відмінним є борцем
За свободу рідного народу.
А матусі більше вже немає.
Ти здоров`я бережи своє,
Не спіши іти за небокраї.
Ти завжди є синові взірцем
У родині, в праці – гордість роду.
Бо завжди відмінним є борцем
За свободу рідного народу.
2021.04.15
20:19
Максимові не довго на Січі сумувалось.
Не встигли ще гармати як слід заговорить,
Підгайці штурмувати лиш козаки збирались,
Як кошовий на раду зібрати всіх велить.
І довбиші взялися товкти у тулумбаси,
Вся Січ завирувала, зійшлася на майдан.
Для чого
Не встигли ще гармати як слід заговорить,
Підгайці штурмувати лиш козаки збирались,
Як кошовий на раду зібрати всіх велить.
І довбиші взялися товкти у тулумбаси,
Вся Січ завирувала, зійшлася на майдан.
Для чого
2021.04.15
16:57
Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,
то тікають небажання й втома
і не знаю: вмер, чи ще живу.
Так зростали і сусідські діти
(кропиви хватало геть на всіх)
молоді цього не зрозуміти,
як до рук ухопить кропиву,
то тікають небажання й втома
і не знаю: вмер, чи ще живу.
Так зростали і сусідські діти
(кропиви хватало геть на всіх)
молоді цього не зрозуміти,
2021.04.15
15:34
Навальний сидить...
А чому не сидить Медведчук?
Ганьба! Вже на часі змінити безвільну позицію,
Збагнути принадність російського слова «каюк»
І гідно, як слід, вшанувати свою опозицію.
А чому не сидить Медведчук?
Ганьба! Вже на часі змінити безвільну позицію,
Збагнути принадність російського слова «каюк»
І гідно, як слід, вшанувати свою опозицію.
2021.04.15
10:35
А чи справді люди люблять правду
(особливо лірики-поети)?
Хто зі мною поетичну варту
Аж до гробу нестиме уперто?
Не про квіточки чи мусі-пусі
Піде мова, а про люту січу.
Нагадаю тим, хто ще не в курсі:
(особливо лірики-поети)?
Хто зі мною поетичну варту
Аж до гробу нестиме уперто?
Не про квіточки чи мусі-пусі
Піде мова, а про люту січу.
Нагадаю тим, хто ще не в курсі:
2021.04.15
08:28
Коли умру, не хочеться зотліти.
Життя і так точили хробаки...
аби душі у пеклі не горіти –
хай полум’я поглине на віки.
На камені – один рядок поезій:
« Усім живим світитиму в імлі...»
А від золи моєї у землі
Життя і так точили хробаки...
аби душі у пеклі не горіти –
хай полум’я поглине на віки.
На камені – один рядок поезій:
« Усім живим світитиму в імлі...»
А від золи моєї у землі
2021.04.15
08:22
Коли почалася війна з німцями, мамі було сімнадцять років. У серпні1941 року майже всю сільську молодь примусово вивезли на роботу до Німеччини у товарних вагонах, як худобу. Мама розповідала, як її та інших дівчат німці заставляли митися, тобто проходит
2021.04.15
08:15
Мов порою весняною
Повернув снігопад, –
Білизною духмяною
Затуманився сад.
Замітає порошею
Поміж яблунь стежки,
Де з тобою хорошою
Я гуляв залюбки.
Повернув снігопад, –
Білизною духмяною
Затуманився сад.
Замітає порошею
Поміж яблунь стежки,
Де з тобою хорошою
Я гуляв залюбки.
2021.04.15
07:53
Користолюбством вирізняєшся між інших…
Між іншим, величаво добра зовні…
По літаках, де поруч тебе в кріслі
знаходжусь я,
минають дні безмовні,
куняють тисячі ночей безбарвних,
і сотні стюардес пішли у безвість;
а ти рахуєш, одягнувши окуляри,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Між іншим, величаво добра зовні…
По літаках, де поруч тебе в кріслі
знаходжусь я,
минають дні безмовні,
куняють тисячі ночей безбарвних,
і сотні стюардес пішли у безвість;
а ти рахуєш, одягнувши окуляри,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2020.01.12
2019.11.07
2019.07.12
2019.07.07
2019.04.04
2018.09.05
2018.06.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Спокуса
Легенда
Кохання сильніше за богів!
***
Ловив у тенета
Спокусник -
Дух нечестивий
Дівчину –
Душею Невинну,
Зраджену багаторазово;
Душу заледенілу
Вразив лукавим словом:
«Ти чула про Кохання
Чудові слова-принади.
Кожне слово чудове –
Зрада!
Послухай ще раз,
Дослухайся краще,
Адже промерзлі
серця і душі
Наші –
Не ледащі!
Обійму тебе, огорну
Полум’ям Втіхи Крил,
Щоб жоден лукавець
Таємницю нашу
Не відкрив!
Цілуватиму тебе,
як будеш
Засинати,
Як будеш прокидатись,
Цілуватиму знов…
Забудемо про Світ –
Заздрісний,
злий і проклятий…
Усюди Радощів Квіти
Будуть розквітати,
З нами –
Лише Кохання Наше,
Лише – Любов!
Серце, навіть
від горя заледеніле,
Крижане,
Все ж – не каміння,
Не льодяна брила:
Дівчина полюбила.
Нечестивцю,
Тебе!
Розтанула
Зневіри льодяна Криця,
Дівчина
Радість і Любов
Віддавала щиро
І величаво,
Аж запалала
у Спокусника,
Як у першій День Творіння,
Кров!
Щастя таке
уявити неспроможна
Була
Підступна Зваблива Уява!
А вранці:
«Де ти, куди зник,
Я знаю:
Не кинув, не зрадив, не втік!»
Промовили Квіти,
Голівки схилили:
«Демони – охоронці
Його схопили:
Він тебе спокушав,
Але закохався сам,
Повернув до життя,
Врятував,
І Кари зазнав!
У пеклі є внутрішнє
пекло,
Для демонів –
Полум’я Чорне,
Відступників карає,
Коли вони порушають
Кодекс пекельний
Потворний.»
……
По світу Дівчина ходить,
Волає до Раю і Пекла,
Аби вони повернули,
Того, Хто її Кохає!
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Спокуса
Легенда
Кохання сильніше за богів!
***
Ловив у тенета
Спокусник -
Дух нечестивий
Дівчину –
Душею Невинну,
Зраджену багаторазово;
Душу заледенілу
Вразив лукавим словом:
«Ти чула про Кохання
Чудові слова-принади.
Кожне слово чудове –
Зрада!
Послухай ще раз,
Дослухайся краще,
Адже промерзлі
серця і душі
Наші –
Не ледащі!
Обійму тебе, огорну
Полум’ям Втіхи Крил,
Щоб жоден лукавець
Таємницю нашу
Не відкрив!
Цілуватиму тебе,
як будеш
Засинати,
Як будеш прокидатись,
Цілуватиму знов…
Забудемо про Світ –
Заздрісний,
злий і проклятий…
Усюди Радощів Квіти
Будуть розквітати,
З нами –
Лише Кохання Наше,
Лише – Любов!
Серце, навіть
від горя заледеніле,
Крижане,
Все ж – не каміння,
Не льодяна брила:
Дівчина полюбила.
Нечестивцю,
Тебе!
Розтанула
Зневіри льодяна Криця,
Дівчина
Радість і Любов
Віддавала щиро
І величаво,
Аж запалала
у Спокусника,
Як у першій День Творіння,
Кров!
Щастя таке
уявити неспроможна
Була
Підступна Зваблива Уява!
А вранці:
«Де ти, куди зник,
Я знаю:
Не кинув, не зрадив, не втік!»
Промовили Квіти,
Голівки схилили:
«Демони – охоронці
Його схопили:
Він тебе спокушав,
Але закохався сам,
Повернув до життя,
Врятував,
І Кари зазнав!
У пеклі є внутрішнє
пекло,
Для демонів –
Полум’я Чорне,
Відступників карає,
Коли вони порушають
Кодекс пекельний
Потворний.»
……
По світу Дівчина ходить,
Волає до Раю і Пекла,
Аби вони повернули,
Того, Хто її Кохає!
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію