ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Березень
Мій любий березню, ти груди
Наповнив щастям аж до дна.
Хай розливається усюди,
Неначе повінь весняна.

Вибрунькуються дні чудові
Із лона темного журби,
І лоскіт “котиків” вербових
Шепоче кожному: “Люби!”

Качки із вирію вертають,
Чекає сівача рілля,
Ярило землю пригортає,
Й вона вагітніє - земля.

І в лузі - попіл трав торішніх -
Зело нове ось-ось проб’є,
Яриле, Боже наш всевишній,
Знов твій Великдень настає!

7510 р. (Від Трипілля) (2002) р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 19:48:30
Переглядів сторінки твору 423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 19:49:26 ]
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 23:14:09 ] - відповісти
Гарний Березень у Тебе, братику!
І Великдень незабаром...
А небо стає таке чисте і глибоке!
Не надивишся.
"...мені відкрилось небо...
Ярило
руки-промені немов-би простягає,
до себе кличе...
І я, забувши про усе земне і тлінне,
пірнаю у безмежну глибочінь,
в безодню вічну,
без кінця і краю,
очима синь її вбираю
і розчиняюсь в ній..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 23:20:46 ] - відповісти

Привіт, сестро! 16 березня - новоліття буде 7518 рік настане! А 21-го - Великдень! Слава рідним Богам!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 23:35:32 ] - відповісти

Ярославе,
Дуже світлий вірш.
Нехай Бог приносить вам лише те світле...
З теплом,
ЛЮ


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 23:57:01 ] - відповісти

Юрію! Щиро дякую, взаємно зичу світла, добра, любові й натхнення! Може, будемо на "ти", вже стільки разів перехрещувались вірші й коментарі?..
Із симпатією


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-06 01:04:49 ] - відповісти

Звичайно, Ярославе.
Я просто якось сам не наважився.
Тисну міцно руку,
Юрій


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-03-06 08:53:53 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе! :-)
Про вірш - гарно, проголосував.
Про себе. Записав диск. Завезу на днях. :-)
Співав з гайморитом, то не все добре, але зрозуміло, чому такі верхи мляві. Хворому співати було поганенько, але я не захотів відступати. :-)
То до зустрічі. :-)
До речі, я виклав 11 записів у своєму блозі на i.ua. Нік - azubr . То можна прослухати з інету. У мене там є запис номер три, це рідко виконувана обробка пісні "Стоїть явір". Вона, як не дивно, заспівалась не дуже погано. Буде змога - напиши свою професійно-критичну думку. І не соромся лаяти, бо я й так знаю, що там не дуже добре. :-)
З повагою...

Отправить
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-06 09:04:48 ] - відповісти

гарно, світло, романтично, весняно...


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-06 12:18:46 ] - відповісти

Написала нещодавно:

Весна відкидає навалу снігів, протирає замазані шиби,
Лишає в повітрі Шопена сліди і променів сонячних куби.

Пророчі тюльпани й обійми, пророчі сьогодні думки,
Руками затягую туго, в косу уплітаю тепло.
У поміч тюльпанові діти і пісня-веснянка. Втямки
Збагнути рукам, що весна вже і холодну мов не було.

Червоні тюльпани й обійми, червоні промови бажань
Під дубом старим шаленіють, мов буйної річки потік.
Весняне цвітіння юнацтва, весняне цвітіння кохань:
Любові запишем, любові на древо в живий записник.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 15:28:30 ] - відповісти

Дуже по-весняному, з любов'ю до України та її циклічного оновлення.
Щиро.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 17:39:43 ] - відповісти

Юрію! От і домовились.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 17:48:57 ] - відповісти

Сашко, привіт! Я б тобі не радив писатися надалі в хворому стані. Ще один раз виступити на концерті, коли нема куди дітися, куди не йшло. І то, я ось так зробив на своєму вечорі, у мене був бронхіт, і потім півтора тижні - на лікарняному. А якщо не дай Бог із голосовими складками щось пов"язано - можна голос втратити. А запис - це ти пам"ять про себе залишаєш назавжди, можливо. Це - святе. Тут треба бути здоровим обов"язково. Щоб і верхи і низи і середина - все звучало. А гайморит - це ніс, резонатор головний для верхів. Для баритона верхи - не остання справа далеко. Навіть не слухаючи, раджу переписати.
Але я послухаю, звісно, потім напишу на твоїй сторінці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 17:51:24 ] - відповісти

Спасибі, Юлько-красотулько! З наступаючим жіночим святом, тебе! Здоров"я і натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 18:15:03 ] - відповісти

Лізо, привіт, дякую, загалом цікавий дуже вірш і оригінальне в тебе мислення і стиль колись виробиться такий же з часом. Для цього є передумови.
Три поради щодо цього тексту.
1.Виробляй смак і відчуття краси мови, її естетики.
"Замазані" шиби - цей епітет неестетичний не з царини ліричної і романтичної поезії. Це - більше до стьобу й андеграунду.
2. Те саме щодо Шопена слідів. Ніби Шопен ішов і лишив послід після себе. Втоптала великого композитора в багно. Це вже зразу для пародії годиться. Можна навіть стьобно, як Семенко, написати: Вулиця шопениться владно... музика розцвіла на пелюстках чи щось подібне і вже вийде дивись, як гарно).
(у нього Бодлериться)
3. Тренуйся вишуковувати точніші рими. Для шиби треба рима щоб була -иби, а не -уби (куби). Для цього корисно пограти в буріме. Береш слово шиби,
і придумуєш 20 точних рим-слів на -иби, і бажано не іменників, щоб не римувати іменник з іменником.
А оце:весняне цвітіння кохань: любові запишем, любові на древо, в живий записник. Це цікавий образ, але трохи пародійний. Запишем на древі:
Тут була Ліза + Вітер Ночі = п"яний секс після читання віршів і розпивання абсенту.

Хоча початок чудовий і якщо зробити оці косметичні правки, що я тобі сказав, буде чудовий вірш.
Дерзай, з 8 березням - натхнення, здоров"я, кохання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 18:16:37 ] - відповісти

Ірино! Щиро дякую, землячко. Зі святом жінок. Найкращі побажання -весни, здоров"я і кохання!


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-06 19:11:42 ] - відповісти

Не буду вдаватися до деталізування своєї вдячності за цю поезію.
Просто щиро дякую.
Ви й самі знаєте, що то дуже гарно написано. Вам дано!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 19:26:29 ] - відповісти

Є у цьому вірші щось від давніх намовлянь.....
Ярославе! Прекрасно!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 19:37:00 ] - відповісти

Вибрунькуються дні чудові
Із лона темного журби,
І лоскіт “котиків” вербових
Шепоче кожному: “Люби!

Які чудові слова.:)
І справді, уже так хочеться тепла, сонечка, зеленої травички, пахощів весняного цвіту, що радує око і дає неабиякої наснаги до життя, втілення мрій, планів і задумів.

Спасибі Вам за весняний настрій.:)


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-03-06 19:54:15 ] - відповісти
Добрий вечір! :-)
Так, усе тобою сказане - правильно. Але, я дав слово записатись. Крім того, батьки вже старі, і дуже хотілось їм дати себе послухати. Тому - писався як є. Ось зсилка:
http://blog.i.ua/user/2251337/
Вчора вночі зганяв до батьків, відвіз диск, серце заспокоїлося. :-) І у блог виклав, щоб люди, яким давав обіцянку, могли послухати.
Ти послухай Стоїть явір, він не такий паскудний, як інші записи. А ще - запис червертий, то пісня "Казав мені батько". Народ слухає, то не дуже сварить. :-)
Чекаю на твої професійні оцінки. ;-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 23:55:35 ] - відповісти

Ірино (Кримська), щиро дякую за відгук!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 23:57:09 ] - відповісти

Спасибі, Софіє, з наступаючим жіночим Днем тебе, здоров"я, натхнення, любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 19:49:56 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 23:58:12 ] - відповісти

Адель! Дякую, радий, що вірш додав Вам гарного настрою! Зі світом 8 березня!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 09:31:30 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 00:11:09 ] - відповісти

Сашко, дорогий мій! Послухав і "Явір", і оперні арії, майже все! На одній арії трохи гнусавиш в ніс, певно від гаймориту, але це помітно тільки професіоналу. Там Оксана Тернополянка написала тобі відгук, як любитель музики, що чудово, от і я так кажу. Тобі, звісно, треба педагога, щоб трохи окультурити голос, навчити на "піано" співати. А метал у тебе такий, і сила, що ти проб"єш, проріжеш звуком будь-який оркестр. Ти б мав уже років 15 співати в опері з твоїми даними і бути як мінімум, заслуженим артистом. А зараз, в 41 рік починати важко. Але я закінчив Драгоманова майже у 45 з половиною. Але я з 25-ти граю на бандурі. І закінчив ще студію при капелі.
Звучиш, навіть з гайморитом, добряче. Виступай побільше, і вчися приватно, моя тобі порада. І дасть Бог, помітять. У тебе до музики більші здібності, ніж до віршів. У мене - навпаки.
І кожен сам - коваль своєї долі. Що здобудеш, те твоє. Ніхто на блюдце не покладе тобі Ла Скала чи Нац. Оперу київську. Ти б міг піти туди прослухатись у хор. І там високі зарплати. І потихеньку б учився паралельно. Вперед.