ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Подвійні чари
Що за звуки там лунають,
Мов дзюрчить жива вода,
То ж бо грає-виграває
Піаністка молода.

По усій клавіатурі
Пальчики легкі мигтять,
То веселі, то похмурі
Все мелодії звучать.

В такт голівка так грайливо
Все хита-, хитається,
Ця красуня пустотлива
Злита з музикою вся.

У волоссі шовковистім -
Мерехтливі промінці,
То ж бо сонце променисте
Мовби пестить коси ці.

Ув очах отих мінливих -
То веселість, то печаль,
Ах, яка нога зваблива,
Що натискує педаль.

А мелодія безкрая
То мов плине, то гримить,
Серце - то мов розриває,
То зціля в наступну мить.

Ллється музика рікою -
Лисенко, Чайковський, Ліст,
Гармонійно із красою
Поєднавсь музичний хист.

Стиха сяду поруч скраю,
І в душі відчую щем,
А як скінчить - попрохаю
Грать мені іще й іще.

Грай мені, я слухать хочу,
Всесвіт мрій мені даруй,
Хай душа аж палахкоче,
Ти - чаруй, чаруй, чаруй.

Хай навік, як дзвін кіфари,
Я у пам"ять занесу
Ці п"янкі подвійні чари -
Вроди й музики красу.

Як божествене причастя,
Так вбираю чари ті,
Може це - найвище щастя
У моїм сумнім житті.


7499 р. (від Трипілля) (1993)







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:30:39
Переглядів сторінки твору 353
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:31:25 ]
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 21:53:10 ] - відповісти

Легко і дуже закохано!
Ой, видається, пропав, пропав слухач...


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 21:53:33 ] - відповісти

Образно, зримо.
Співається)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 22:33:21 ] - відповісти

Дякую, Іване, було, було!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 22:38:30 ] - відповісти

Спасибі, Володимире, натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-04 22:44:19 ] - відповісти

Чим же цей вірш не припав до смаку, що його видалено з головних сторінок, шановна Редакціє? Можна дізнатися?


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-04 22:54:16 ] - відповісти

Перепрошую, Ярославе, але технічних недоліків тут вистачає. Твір від 1993 року для вас важливий, а для головних сторінок ПМ нині його рівень не достатній.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 01:11:35 ] - відповісти

А-а-а, дієслівні рими. Не думав про них, коли писав. А музиканти-профі називають цей вірш геніальним, повірте, не тягнув їх за язик. А один читач - бізнесмен, коли почув цей вірш, дуже захотів побачити ЛГ - жінку, змальовану тут і познайомитися з нею.
Мої переклади Пушкіна, які Ви не захотіли навіть оцінити, навіть думку про них свою сказати, читачі ставлять на один рівень із великим російським поетом, хочуть їх вивчати в школі. Національна капела бандуристів виконує тут опубліковані переклади "Серенаду Сміта" з опери Ж.Бізе "Пертська наречена", та "Хор мисливців" з опери Вебера "ВІльний стрілець" в Національній філармонії України в Києві і зал мене не відпускає з оваціями за переклади, які тут ніяк не оцінені. А вони - на світовому рівні зроблені.
А в мене статус досі R2. На українському радіо мої вірші читають народні артисти такі, як Володимир Нечипоренко. Телеканал "Культура" робить сюжети з моїми поезіями, друкує "Українська літературна газета" солідну добірку у вересні цього року.
Анатолій Паламаренко - найкращий актор-читець, Герой України, лауреат Шевченківської премії дуже високо оцінює мої поезії, планує читати їх зі сцени.
А як же можна закинути Олександру Білашу, коли він мій вірш 1979-го року, передивившись усю збірку мою, мій вірш "Листи" поклав на музику, хоч там були вірші значно зріліші - 90-х років.
А на зміст, взагалі, Ви звертаєте увагу? На мою думку зміст має визначальне значення, а не стільки техніка римування, треба дивитись, які художні досягнення спершу, а потім уже братися за рими.
Ви просто хочете допекти мені. Сьогоднішній вірш "Розмова з Блоком" Ви низько оцінили, хоч збою ритму там не було. В жодній строфі. А вірш серйозний, глибокий і проблемний. Мені було простіше видалити його, ніж сперечатися з Вами.
Ви отримали насолоду від Вашої помсти, знявши його з головних сторінок. Хочете, щоб я пішов з "ПМ"? Немає питань. Прощавайте. Бог Вам суддя.
Успіхів і процвітання.


Отправить
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 01:27:26 ] - відповісти

аплодую стоячи.


Отправить
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 01:33:22 ] - відповісти

Пане Ярославе, я б на Вашому місці не переймалася так сильно. Шановна Редакція Майстерень і мій текст сховала зі стрічки, знайшовши в ньому два прикрих збіги приголосних. Я погодилася, що проблема є, але відмовилась виправляти. Але ж і з сайту я в жодному разі не збиралася тікати. У кожної людини в житті бувають складні періоди, і редактори серйозних літресурсів - не виняток. Тож давайте краще сподіватися, що зовсім скоро все перетреться-перемнеться, та й минеться...


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-06 22:49:27 ] - відповісти

Жаль, Друже, що ти прийняв таке рішення. Всім зрозуміло, який значимий твій багаторічний вклад у розвиток ПМ. Тисну руку! І направду шкодую.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 21:41:03 ] - відповісти

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-28 21:29:20 ] - відповісти

Сергію, щиро вдячний Вам. Особливо приємно прочитати такі слова від вельми шанованого мною автора!)))