ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Виноградська (1961) / Рецензії

 Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)

"Щоб душа про щастя не забула"

Людмила Єлисєєва

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-06-24 14:37:38
Переглядів сторінки твору 2519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.089 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.262 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.16 20:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 19:16:24 ]
Нібито - тільки позитив... Даруйте, невже немає вад у книги?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 20:13:02 ]
Навіщо вишукувати вади там, де серце завмирає від щирості та краси?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 20:47:16 ]
Заради об'єктивності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 21:34:18 ]
Шановний пане Сергію, мабуть є недоліки. Але автор рецензії розібрала збірку по кісточках, їй сподобалось, судячи з її відгуків. Завжди можна знайти недоліки скрізь. Вона так написала. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 21:04:52 ]
Книга вийшла такою як є. Тільки читач може сказати про свої враження. Її не хотів видавати видавець, бо злякався, що його закриють за мої вірші. Викинув 28 віршів. Я їх потім додала до інших своїх книг. Отака доля моєї поетичної збірки "Я додому іду". Дякую за відгук, шановна Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 22:49:35 ]
Багато ще й залежить від самого автора, а не тільки його творів... Коли я випустив останню поетичну книжку "Моя несподівана радість", то від покійного Петро Сороки отримав схвальний відгук і дізнався, що він має його друкувати у своїх "Денниках"... Одначе я йому зауважив, щоб не захвалював мене, як це прийнято в Україні. Я зажадав об'єктивно написати... Не тільки про плюси, а й мінуси... І отримав щодо своєї книжки " штришок": " є в ній вірші добрі, середні й такі, що не варто було оприлюднювати..." Мене не здивував гумор Петра Сороки... Здивувала його універсальна формула, котру можна застосувати до будь-якої книжки поезії... На жаль, посміятися у мене вже не було з ким... Петро Сорока помер перед самою публікацією відгуку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-06-24 22:57:39 ]
Тобто - пані Ніно, я нічого поганого не хочу про Ваші вірші сказати. Лише хочу додати, що "публікація" захопливих відгуків - це своєрідне навіювання для тиХ, хто не може відрізнити зерна від полови...Чи потрібні вони зрілому автору? Мені, наприклад, не потрібні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2021-06-25 07:16:28 ]
Пане Сергію, ця збірка видана ще у 2013 році, пані Єлисєєва написала відгук у 2017 році, коли прочитала її. А я вкинула це в мережу зараз, коли час усе поставив на свої місця. І ще. Я би не сказала про захоплюючий відгук. Мабуть так авторка рецензії сприймає поезію з цієї збірки. Та я ніби виправдовуюсь, хоча не маю ніякої вини ні в чому. Просто написала вірші, а вже читачі самі вирішують, які вони у мене. Дякую Вам за розмову.