ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Кравченко (1985) /
Вірші
/
Two images
Two images
1 verse
Wearing a mask for my self
looked into the mirror of soul
as that playful mask
laugh in the face and cry soul of everyone
I don’t understand what I’m doing
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
2 verse
take off the mask with myself
looked into the mirror of soul
and see real life
where passes black and white strip
and control myself life
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
3 verse
who see my world
how you see him, I am
that understand who I am
and where I’m going
Slip into two worlds
Where can i feel freely
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
Переклад:
1 к.
Одягнула маску на себе
Заглянула в зеркало душі
Як та ігрива маска
Лицем сміюся та душею плачу над всіма
Не розуміючи, що робою
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
2 к.
Зняла маску з себе
Заглянула в зеркало душі
Та побачила реальне життя
Де проходить чорно-біла полоса
І можу контролювати своє життя
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
3 к.
Хто бачить мій світ
Як бачу його я
Той зрозуміє хто я
І куди йду
Розділяюсь на два світи
Де вільно почуваюсь я
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
Author’s song: Natalia
2018
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Two images
Author’s song
Natalia
1 verse
Wearing a mask for my self
looked into the mirror of soul
as that playful mask
laugh in the face and cry soul of everyone
I don’t understand what I’m doing
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
2 verse
take off the mask with myself
looked into the mirror of soul
and see real life
where passes black and white strip
and control myself life
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
3 verse
who see my world
how you see him, I am
that understand who I am
and where I’m going
Slip into two worlds
Where can i feel freely
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
Переклад:
1 к.
Одягнула маску на себе
Заглянула в зеркало душі
Як та ігрива маска
Лицем сміюся та душею плачу над всіма
Не розуміючи, що робою
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
2 к.
Зняла маску з себе
Заглянула в зеркало душі
Та побачила реальне життя
Де проходить чорно-біла полоса
І можу контролювати своє життя
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
3 к.
Хто бачить мій світ
Як бачу його я
Той зрозуміє хто я
І куди йду
Розділяюсь на два світи
Де вільно почуваюсь я
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
Author’s song: Natalia
2018
The song was created in 2018. The mask turned me into an evil person who laughs at everyone. I had been her for so long that I didn’t know how to find my way back to the light until I took off my mask
Використання літератури:
1. Пас У. Роман Відображення у дзеркалі: Роман/Уляна Пас,-2020. - 158 с.
2. Гуменюк Н. Роденія, або Подорож за веселку / Н. Гуменюк ; худож. М. Паленко ; дизайнер обкл. С. Кривошей. —- Харків : Vivat, 2020. —- 190 с. : іл. — (У вирі пригод).
3. Кобо А. Фантастика Чуже обличчя: фантастика/ Абе Кобо, - 2008
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : With the verseДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію