ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Олександр Пушкін Зимовий ранок
Мороз і сонце – день чудесний,
Ще бачиш сни, красуне-весно,
Вже час, кохана, пробудись:
Одкрий зіниці ніжні, зоре,
Навстріч північній ти Аврорі
Зорею півночі явись.

Учора хуга лютувала,
На мутнім небі мла літала,
Зблід місяць, наче полотно,
Жовтів крізь хмари він похмурі,
І ти сиділа у зажурі –
А нині… виглянь у вікно:

Під голубими небесами
Мов чарівними килимами,
На сонці сяйвом сніг лежить;
Лише прозорий ліс чорніє,
Крізь іній хвоя зеленіє,
Під кригою ріка блищить.

Бурштинним виблиском кімната
Уся осяяна. Тріщати
Взялася весело так піч.
Як лежачи, приємно думать
Чи в сани запрягти нам, люба,
Кобилку буру, звісна річ?

Ранковим ковзаючи снігом,
Довіримося, серце, бігу
На нетерплячому коні –
Поля пусті відвідать славно,
Й ліси, густі іще недавно,
І берег, любий так мені.


15.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:31:51
Переглядів сторінки твору 445
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:32:30 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 02:20:16 ] - відповісти


ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

ЗИМНЕЕ УТРО
(оригінал)

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный –
Пора, красавица, проснись;
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела –
А нынче… погляди в окно:

Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь: не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?

Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:21:05 ] - відповісти

Дуже сподобався переклад, хоча Твої власні мені ближчі...
Але передано чітко, навіть почали сумніви брати, що то Чорногуз, а не сам Пушкін:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:04:22 ] - відповісти

Дякую, Софіє! Хотілося спробувати показати, наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:48:52 ] - відповісти

Гарний переклад, пане Ярославе. Сподобався.:)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 10:19:14 ] - відповісти

Геній генія зустрів... Чи то пак, романтик - романтика :) Сподобався переклад (автостоп: спиняє кобилку буру, ясна річ :)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 11:34:08 ] - відповісти
Чудово, Братику!

Не хочу Тебе перехвалити (та і в термінах поетичних не дуже тямлю), проте, переклад - майстерний!
Збережено і ритм, і розмір вірша, настрій автора.
ЗдОрово!
Дякую.
(щодо Твого коментаря -
"наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж." -
наша мова, Братику,- Є (а не може бути) і легка, і віртуозна, і летюча, і співуча - без "теж"!!!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:26:57 ] - відповісти

Адель, дякую, дуже радий, що сподобалось, бо це моя - ледь чи не перша спроба, принаймні з російської.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:33:09 ] - відповісти

О світлосте, якщо вже Ви таке кажете... (Червоніє і соромливо опускає очі). Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 22:35:35 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую! Мова, гадаю, як шабля, в чиїх руках вона, так і свистить. В одного - тяжко, неоковирно, непрозоро, а в іншого, може і легко, і віртуозно, і і летючо, і співучо...
Пам"ятаєш, як у Вороного:
Сіяє Київ, має Львів,
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна.

От з таких віртуозів я і намагався брати приклад. Хоч і Олесь теж близько, і Тичина...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 21:52:53 ] - відповісти
Щиро вітаю з Днем Поезії,
любий Братику Ярославе!
Хай твориться,
пишеться легко,
співається і любиться!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 22:57:14 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро Оксано! І тебе сердечно вітаю. Бажаю творчих успіхів, злетів, і таких шанувальників поезії, як ти у мене! Щоб приїздили за 500 км на творчий вечір і з більш віддалених районів! Щастя в особистому житті і здоров"я міцного зичу!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-22 15:22:25 ] - відповісти
Здравствуйте Ярославе! При всій видимості простоти цей вірш Пушкіна дуже навіть непростий. При римуванні однакових частин мови і при такій короткій формі аж 5(!) одних тільки дієслівних чи близькодієслівних рим. Але класика починаючи з школи. Погодьтесь. А у Вас гарний переклад. Є деякі зауваження. Але тільки власні.

Ще бачиш -(ти бачиш)
Відкрий зіниці ніжні, зоре,
Назустріч (вранішній?)Аврорі -"ти" тут зайве явно


Учора хуга лютувала, (Ще в вечір, весь вечір, увечір і т.д.)
На мутнім небі мла літала, "тьмянім" хоч і не доречно

Мов чарівними килимами, ("мов" зовсім зайве, сніг лежить килимами і так. Треба подумати)
Сосна крізь іній зеленіє, (сосна хоч і близька до ялини, але... сподіваюсь не для слова у Вас тут сосна. Тоді вже краще Крізь іній хвоя зеленіє)

Вже блиском бурштину кімната (вся в блиску...
думать-люба і рима сумнівна, не кажучи вже про "думать", наче не зовсім по-українськи. Не путати з "думати".

відвідать - те саме
Ліси, густі іще недавно, (?)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-23 00:35:34 ] - відповісти

Вітаю, Олександре! Дякую за зауваження, дещо виправив, хоч згоден не з усим.