ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Контрасти
Ліс, мов зачарований, завмер,
І зима удень – така пресвітла,
Із твоїх волось черпнула світла,
В біле одягнула світ химер.

І здалось мені, зима – це ти,
Бо чарує млосно, аж сакрально,
Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти.

Потім я збагнув – зима і ти,
Це - поняття зовсім несумісні,
(Як волання дике й ніжна пісня!),
В ній нема твоєї теплоти.

…Сутінь розгорнула світ химер,
Саваном зими його накрила,
Хай любові потемніли крила,
Але світлий дух її не вмер.

18.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:11:32
Переглядів сторінки твору 329
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.127 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.127 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:12:53 ]
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 22:51:06 ] - відповісти
Доброго вечора, Ярославе!
:-)
Зовсім не думав логінитись на сайт, але прочитав вірш і був змушений зайти, бо треба було голоснути.
Далі писати нема сенсу. Тисну кнопку.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 22:56:34 ] - відповісти

Сашо, дякую щиро! Радий, що зачепило. Натхнення і здоров"я тобі од цієї гарної зими.


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 09:13:32 ] - відповісти
Доброго ранку, Ярославе!
:-)
Дякую! І навзаєм! :-)
Прохання у мене. Поглянь мого вірша "Молот власті". Хочу взнати твою думку. Як поганий, то так і напиши - поганий.
З повгою...

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 16:59:25 ] - відповісти

яка у вас дуже гарна лірика, пане Ярославе! Маєте гарний досвід спілкування з блондинками, якщо написали такий гарний вірш!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 17:47:41 ] - відповісти

Ярославцю, довго перебувати у світі химер - здоров'ю шкодить. Як же тоді реалізовувати заклик "здоровому тілу - світлий дух"? Так що тисність дубові правицю, - і гайда у світ реальний :) Гарна поезія. Натурально, відгукуватимуться не лише блондинки :) До речі, куди поділася пародія на Лу? :


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:09:29 ] - відповісти

Сашо, привіт іще раз. Я написав на твоїй сторінці. Поглянь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:14:44 ] - відповісти

Дуже дякую за відгук, чарівна Маріанно! У мене в житті так склалося, що я одружуюся на брюнетках, а тому блондинки у мене - музи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:20:55 ] - відповісти

Маєте рацію, світлосте! На природі пародії не пишуться, все якісь химери ліричні ввижаються. Ось приїду у місто, ковтну чадного цинізму автомобільного і засяду за пародію. А поки що набираюся світлого духу.
Дякую за світлий відгук, Світлано! Освітлюйте мої вірші і надалі.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:27:14 ] - відповісти

Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти. - кльово))) Але що таке "Із твоїх волось"? волосся - воно, отже - із твого волосся


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 22:06:58 ] - відповісти

Юлю, дякую за візит і відгук. Щодо "волось", то гнучкіше ставтесь до неологізмів, моя Вам порада. Та й у класиків ці слова трапляються, наприклад:
Тиша важчає, терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось,
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.
Василь Симоненко


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:51:55 ] - відповісти

Тепло від Вашої лірики. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:51:26 ] - відповісти

Хай гріє, дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 14:00:40 ]
Який прекрасний вірш! Неймовірний образ! Дякую за лірику кохання, дорогий друже!