ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вечірня медитація
Як хороше помріяти надвечір,
Весняна днина медом вже стекла…
Поволі опускається на плечі
І огортає спокоєм імла.

Думками я від берега відчалю
І темрявою легко попливу –
Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

І тіні загойдає він прозорі,
У вітах затихає вже: «Віть-віть!»
І понад сном химерних верховіть
Рука Симаргла висіває зорі.

8.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-18 18:04:15
Переглядів сторінки твору 270
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.771 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.771 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 23:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-18 18:04:53 ]
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 08:58:22 ] - відповісти
Дуже гарно. Настрій чудовий. Я б початок трохи інакше зробив, "Як хороше вгорнутися у вечір", бо "помріяти " вже було. Як гадаєш? А вірш вартісний.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:05:43 ] - відповісти

Що значить: уже було? Усі слова були уже чиїмись - так писала Ліна Костенко, тому вони вже вживалися іншими творцями віршів. А без слова "помріяти" весь вірш втрачає сенс, бо все подальше плетиво Образів - то мрії. Невже не бачиш і не розумієш? Аби зробити заувагу, хоч яку недолугу, але зробити...


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:22:58 ]

Чому недолугу? З вірша у вірш переходить оте "помріяти", "мрійливість", "замріяний" тощо. А мова наша багата. Працюй, друже. І все буде добре.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 21:47:45 ] - відповісти

От переглянув два попередніх своїх вірша, нема там слова "мріяти" і однокореневих з ним слів, і давно не було. Ти свої поради пишеш, аби дістати мене і вивести із себе, та не дочекаєшся.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:18:51 ] - відповісти

Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

Але файно,друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:06:42 ] - відповісти

Щиро дякую, друже! Ти вловив найсокровенніше!))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 12:26:23 ] - відповісти
Мені до вподоби цей вірш!
Дякую, Ярославе, за щиру чуттєвість і вміння донести
свої почуття до читача!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:07:41 ] - відповісти

Спасибі Вам, шановна Вікторіє! Натхнення і гарного настрою)))


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:35:44 ] - відповісти

О так, симпатичні образи, Ярославе, і гарно увиразнені. Так, ніби самому довелося це пережити. Власне, звідси і , можливо, запитання особистого бачення - "спокою імла" ніби легше читати, хоча і сенсово інше?
Звичайно, хотілося би обійти і друге "вже", але вирішення на кшталт
"І тіні загойдаються прозорі" і далі, потребують дещо іншої будови останнього, досить вдалого рядка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:23:53 ] - відповісти

Володимире, дуже радий бачити тебе на своїй сторінці, і радий, що щось припало до смаку. Стосовно зауваг, то тут треба добре подумати, помізкувати. Покручу ще в голові ці місця, дякую!))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 14:25:54 ] - відповісти

Вдалий вечір, пане Ярославе !
Насолода тиха від прочитаних рядків.
Нових Вам медитативних станів в оспівуванні Прекрасного.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:26:56 ] - відповісти

Щиро дякую, дорогий пане Василю. Раз читач має насолоду од моїх скромних рядків, то я не дарма живу на цьому світі. Радий, що маю однодумця у Вашій особі!))


Отправить
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:09:40 ] - відповісти

Відчувається музика в цих романтичних рядках.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:28:27 ] - відповісти

Дуже приємно, Світлано. Дякую. Весни Вам у серці натхнення невичерпного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-19 10:33:12 ]
Заворожує, прекрасна замальовка, дорогий Ярославе! Супер!