ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Осіння казка
Вітер дмухав на осіннє мрево,
Землю пориваючи увись,
І мені здалося, що дерева
Мов птахи, у небо піднялись.

А воно зненацька потемніло,
А на вітах-крилах – сяйва блиск,
Листя злотом раптом заясніло,
І спадало зорями униз.

Я ловив те золото руками…
(Падало за пазуху, в рукав!)
І свою ріднесеньку кохану
З голови до ніг ним обсипав.

До кінця вершись, велике чудо,
Не для мене тільки дощ той ливсь,
Наче Кармелюк із Робом Гудом,
Я з людьми тим злотом поділивсь.

То ж підходьте, не соромтесь, люди,
Я насиплю в скрині і ковші,
Хай світить воно вам довго буде
Моє щире золото душі.

7.ХІ. 7517 р. (2009 р.)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:49:04
Переглядів сторінки твору 198
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:49:47 ]

Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-10 23:52:34 ] - відповісти

Дякую за це щире злото...! Гарний вірш!!!
................................................
"З голови до ніг ним обсипав..." а якби так "З голови додолу обсипав"- так нече легше би читалося, але то на Ваш розсуд...


Отправить
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 00:17:49 ] - відповісти

...Славні вірші золотого серця, вітаю, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:19:38 ] - відповісти

Щиро дякую, Роксолано! Бажаю натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:20:53 ] - відповісти

Спасибі, Тамаро! Хай щастить. Шкода, що тебе не буде сьогодні в Ірпені у Катрусі Матвійко на презентації, як два роки тому!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 10:17:57 ] - відповісти

Казка, Ярославе, тим паче у такі морози почути її! ))
Мені здається, що Гуд - Робін.
Казкуйте і надалі!


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 11:45:57 ] - відповісти

Здоровья могутнього, другу Ярославу!
Вічного тепла любові, Божої ласки.
Тисну руку, - щиро дякую.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 16:04:54 ] - відповісти

І приємно, що ця казка у Вас є дійсністю...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:45:48 ] - відповісти

Дякую, друже Володимире! Хай щастить у творчості!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:46:58 ] - відповісти

Спасибі, Олександре! І Вам навзаєм бажаю і здоров"я і натхнення і гарних публікацій!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:48:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Олено! Усіх благ Вам і натхнення!)))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 22:06:07 ] - відповісти

Набираю Вашого золота, Ярославе в усі кишені!:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 14:29:59 ] - відповісти

На здоров"я, Таю!)))