ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
2024.04.18
08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
2024.04.18
08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
2024.04.18
05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Бойко (1953) /
Проза
Stop Russism
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Stop Russism
Щедрим на розмаїті пошесті виявилося 21 століття. Хвилі загадкових епідемій, одна страшніша за іншу, накочувалися на перестрашене людство, збираючи свою смертельну данину. Віруси чікугунья та зіка, лихоманки денге та ебола, пташиний і свинячий грипи, MERS, локальні спалахи традиційних чуми та холери, коронавірус нарешті. Від останнього загинуло у світі найбільше – понад 6 мільйонів. Але то ніщо у порівнянні з вірусами, які вражають не тіло, а душу.
Серед усіх смертельних епідемій найстрашнішою вважалася чума. Саме тому чумою 20 століття називали фашизм – злочинну ідеологію, яка мала на меті поневолити і частково винищити людство. Російський рашизм здобув недобру славу чуми 21 століття, Хоча спалахи цієї зарази відбувалися також і наприкінці минулого століття, і на межі століть – згадати хоча б Придністров’я, Абхазію, Осетію.
Цей підступний вірус не шкодує нікого, включно із самими росіянами. Якщо за 27 місяців пандемії від коронавірусу в середньому щомісяця гинуло майже 14 тисяч росіян, то на російсько-українській війні – в середньому 10 тисяч. Але якщо від коронавірусу помирали переважно люди похилого віку із супутніми захворюваннями, то на війні гинуть молоді здорові хлопці і ще значна кількість залишається каліками.. Росія неухильно втрачає свій генофонд і перетворюється з нації придурків на націю ідіотів. А для ядерної держави це вкрай небезпечно.
80 років тому коричнева чума, що вирвалася з фашистської Німеччини, забрала десятки мільйонів людських життів. Нині чума із колорадським візерунком, що розповзається з рашистської росії, зазіхає на мільярди життів і загрожує самому існуванню людства. Шлях порятунк класичний як для епідемії – карантин і вакцинація. Джерело зарази – росія має бути негайно ізольована від усього цивілізованого світу, а її мешканці вкупі із зараженими мешканцями суміжних територій – негайно провакциновані. Аби рашистська зараза ніколи більще не загрожувала людству і згинула там, звідки і вийшла – у мокшанських болотах.
І не важливо, де саме відбудеться цей вакинаційний процес - у Мінську, Ростові-на–Дону, Маріуполі, Сімферополі чи Севастополі. Важливо негайно локалізувати вогнище зарази, аби врятувати людську цивілізацію.
А застрелиться у фіналі путін чи ні, істотного значення вже не матиме.
Серед усіх смертельних епідемій найстрашнішою вважалася чума. Саме тому чумою 20 століття називали фашизм – злочинну ідеологію, яка мала на меті поневолити і частково винищити людство. Російський рашизм здобув недобру славу чуми 21 століття, Хоча спалахи цієї зарази відбувалися також і наприкінці минулого століття, і на межі століть – згадати хоча б Придністров’я, Абхазію, Осетію.
Цей підступний вірус не шкодує нікого, включно із самими росіянами. Якщо за 27 місяців пандемії від коронавірусу в середньому щомісяця гинуло майже 14 тисяч росіян, то на російсько-українській війні – в середньому 10 тисяч. Але якщо від коронавірусу помирали переважно люди похилого віку із супутніми захворюваннями, то на війні гинуть молоді здорові хлопці і ще значна кількість залишається каліками.. Росія неухильно втрачає свій генофонд і перетворюється з нації придурків на націю ідіотів. А для ядерної держави це вкрай небезпечно.
80 років тому коричнева чума, що вирвалася з фашистської Німеччини, забрала десятки мільйонів людських життів. Нині чума із колорадським візерунком, що розповзається з рашистської росії, зазіхає на мільярди життів і загрожує самому існуванню людства. Шлях порятунк класичний як для епідемії – карантин і вакцинація. Джерело зарази – росія має бути негайно ізольована від усього цивілізованого світу, а її мешканці вкупі із зараженими мешканцями суміжних територій – негайно провакциновані. Аби рашистська зараза ніколи більще не загрожувала людству і згинула там, звідки і вийшла – у мокшанських болотах.
І не важливо, де саме відбудеться цей вакинаційний процес - у Мінську, Ростові-на–Дону, Маріуполі, Сімферополі чи Севастополі. Важливо негайно локалізувати вогнище зарази, аби врятувати людську цивілізацію.
А застрелиться у фіналі путін чи ні, істотного значення вже не матиме.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію