ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Публіцистика
Третя сила
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Третя сила
Що таке третя сила? І хто ми в її планах?
1 Про природу незримого протистояння.
Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.
То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?
Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…
Але ж ні, він явно щось курить…
ІІ МАЙБУТНЄ
Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...
1 Про природу незримого протистояння.
Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.
То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?
Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…
Але ж ні, він явно щось курить…
ІІ МАЙБУТНЄ
Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію