ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Обійми
Була в броні байдужості незборна,
тепер довкола муром рукотворним
твої обійми зведено. Стіна.
За нею я - царівна чарівна?
Ця пара рук, як захисне закляття,
І вже нема потреби виставляти
іронії разючі колючки –
Пораню ще. А ти так близько тулиш,
що знаків запитання рій сутулий
втрачає чи розпростує гачки,
де на сувої наша гра почата.
І лагідні ці жилаві лещата,
тримають міцно, щоби знову я
не розлетілась в міріади «як»,
у незліченні «хто», «чому» і «нáщо», -
Я не повірю, що буває краще,
ніж так.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Нестор Мудрий 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-19 17:33:43
Переглядів сторінки твору 13110
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.397 / 5.6  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.533 / 5.75  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 18:01:29 ]
Валентине, та він обіймає :)) Наголос у заголовку ОбІйми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-19 18:26:52 ]
Вітаю Вандочко,
Цікаве Ви маєте світобачення - зауважливо-власне.
Ось я читаю Ваш твір, як особа "Він" - тобто "вона" для мене здається ніжне сотворіння і тут початок:
"Була в броні байдужості незборна..." - ось ця "броня" якось кидає мою уяву на дзот.
Далі іде все класно - бо ж "Він" - то "сила".
Аж до:
"Пораню ще!.. А ти так близько тулиш,
що знаки запитання безпритульні" - "тулиш/"тульні" однокоренева рима треться до ока.
Далі іде нормалка. Стоп.
"Так лагідно ці жилаві лещата," - образ лещат не асоціюється з ласкою - це щось, як "крикливо-ніжний голос".
А закінчення заставило мене задуматись чи часом
героїня не полюбляє "травичку"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 18:53:37 ]
Та навіщо ж уже та броня, якщо так обіймають :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 18:55:08 ]
А щоб серце не роздавити, бо ті обійми бувають небезпечні, не дарма у тебе порівняння - лещата!
З теплом, Варця;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 18:56:58 ]
Але ж вони лагідні, Варцю ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 19:03:05 ]
Та воно ніби й так... Ой, та не звертайте уваги на мою шизофренію)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-19 19:05:05 ]
Не шутите с женщинами, - ваши шутки глпы и неуместны. К.Прутков.
та ж то жатрт, Вандочко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 19:24:25 ]
Супер :) Тільки лещатіть дуже обережно та лагідно...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 19:45:22 ]
Думаєш? Ну от і славно, зі сторони видніше))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 19:46:55 ]
Точно-точно ;) Такий собі віртуальний висновок психолога ;)--


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 19:49:53 ]
Н-даааааа, дожилась, віртуальний діагноз;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 19:53:39 ]
Віртуальний діагноз: ніяких розладів не спостерігається ;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-19 20:04:03 ]
;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-11-19 21:12:59 ]
Вандо, чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-20 10:37:19 ]
Спасибі, Несторе, за прихильність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 15:18:39 ]
Оце робота проведена! :)
Прекрасна композиція, я читав і боявся, що ось зараз, зараз прекрасне видіння розтане, залишивши натомість якусь іншу реальність. До останнього рядка. А там "дурня" :(
Отож, окрім можливого "леща(т)ка" є і можлива проблема останнього рядка? Яка, утім, якщо вона для автора існує, має і вирішення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 15:42:53 ]
Редакціє, дякую за відгук. "Лагідні лещата" для мене тут важливий образ, тому не хотілося ю його позбавлятися...Стосовно "дурні" - так, це зовсім не високохудожній вираз, але це відповідь на те, що "буває краще" :) Можливо, поміркую про синонім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 16:01:56 ]
Мав на увазі, що "лещатка" з "початку" краще вяжуться.
Щодо "це (про "дурня") відповідь на те, що "буває краще" - то це яскравий приклад того, як автор нав'язує Поетичному простору якусь свою ідею. :)
Вандо, поезія вимагає більш гармонійного рішення! :)
Без поспіху, звісно, обдумати різні штучки, на кшталт, навспак, не так, і т.д.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 16:08:07 ]
Привіт усім :)
Вандочко, а якщо замість дурні написати "Маячня..."?
Так, як ви пояснили.
Мені вірш прочитався цілісно, а завдяки коменту ЛЮ дізналась про "травичку".
І "Лещата" чудово вписуються - образ міцних і строгих обіймів, головне, щоб не дуже затиснуті, як пише Варця ))) Трошки люфту для биття серця ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 16:44:45 ]
Редакціє, та то ж "лещата", а не "лещатка" (асоціюються в мене з чимсь маленьким :))

Оксанко, травичка - то суто плід багатої уяви ЛЮ, повірте :)

Я подумаю про "маячню", спасибі за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 10:54:51 ]
Вирішила, Редакціє підкоритися Поетичному простору, бо, здається, знайшла потрібне слово на фінал....:) Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-22 11:53:17 ]
Вандочко, зустрічне запитання, а до якого саме рядка ви римуєте закінчення?
Якщо до "...щоби знову я", то воно має вже своє ніби вирішення "в міріади «як»", і ваше повернення до римування із "знову я", ніби зневажливлює оце рішення ""в міріади «як»".
Тому, вам потрібно, як на мене, враховувати задля точної вибудови закінчення внутрішню логіку ряду
"...щоби знову я"- "в міріади «як»", ... ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 12:12:20 ]
Редакціє, взагалі-то я римувала до обох рядків, бо вони римуються між собою :) Хіба це некоректно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-22 12:27:48 ]
Мені здається ,Вандо, що раз ви вже допустили ряд "я"-"як", то без "як", "ак", "яг", і т.п. вже не обійтись. Повернення знову до чистого "я", за вашої конструкції вірша, ніби не надто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 12:29:53 ]
ОК, я зрозуміла, вдячна за пояснення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 13:16:06 ]
І ще одна спроба, Редакціє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-22 13:37:55 ]
Можливо. Потрібно придивитися. Але "лещата" трохи заважають :)
Тут або "де на сувої нашім ... (роз)почата", (до лещата)
або ж ці значки - "що знаків запитання рій сутулий //втрачає чи розпростує гачки" - вважати за "лещатка" (як про те, що стискає, обмежує, позбавляє вільних рухів, дій і т.) ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 14:08:35 ]
О ні, лещата - то обійми, вони залишаються :) Трохи поправила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-22 14:28:39 ]
Сувій був кращий - деталювання, другий план, а майбутність - це на першому плані, надто спрощено. Шукаймо далі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-22 14:30:14 ]
Наша гра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 14:45:54 ]
Як затята перфекціоністка, не здаюся :) Щось таке?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-22 14:56:05 ]
Вандочко, не все в наших силах :(
"де на сувої нашім гра почата?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-22 14:59:53 ]
Знаю, до перфекту дорога терниста, та й кінця їй нема...У мене був такий варіант, до речі :)