ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / ТЕАТР

 Акція - Лабораторія драматургії сучасної України
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : НАША П''ЄСА


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Контекст НАША П''ЄСА
Дата публікації 2007-12-07 11:40:03
Переглядів сторінки твору 30096
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2024.04.17 13:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 11:42:16 ]
Колеги, долучайтесь, ставайте знаменитими драматургами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:16:33 ]
Не пишу я п"єс... Біда чорна...;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:00:29 ]
Думаю, що на ці ось пункти у нас, авторів "Майстерень" таланту вистачить:

б) відновлення почуття патріотизму та національної гідності українця;
- в) видатні історичні події та постаті України;
- г) пошуки національної та об’єднавчої ідеї;
- д) проблеми сучасного громадянського суспільства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:21:51 ]
Я пропоную почати писати негайно, на цій сторінці. ПРОШУ ВСІХ ДОЛУЧАТИСЯ. Гроші поділимо чесно і справедливо.

РОБОЧА НАЗВА "ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ" про любов до Вітчизни.

Отож СЦЕНА ПЕРША:

- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа - гарно вбрана,
ми ж, Іване, люди, чуєш? У- кра-їнці - не забудеш?
- Та Європа чисто вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:46:10 ]
Крайня хата, або
Моя національна idea fix

От, якби-то
Знайти теплу хату,
Щоб не було там
Ні радіо, ні телевізора;
Щоб нічого не чути й нічого не знати
Про Росію й про НАТО,
І щоб падала з неба провізія;
Сидіти на лавці, люльку курити,
Дивитись у зоряне небо,
Грушівку пити, жінку любити…
Якого ще раю треба?

Пане Дикий! Ви пропонуєте звести до такого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 16:10:57 ]
Ви не зрозуміли, Валентине. Йдеться про написання великого твору, сучасної п'єси у віршах.
Я почав, хтось може продовжить, але будь-що писати не має змісту, писати потрібно заданим мною восьмистопним хореєм - відомим давньоримським розміром.

Голоси стихають, в барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України". А навколо гелувіни -
день індійки, день масона, день всесвітнього гандона,
СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі й кожній Каті...
Ну? Хто далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 16:19:00 ]
Зрозумів тепер ваш задум? Мо' знайдуться охочі.
Але й ви мене не зрозуміли. Я писав на букву Г. г) пошуки національної та об’єднавчої ідеї;
Теж цікава тема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 16:25:12 ]
Непогано, Жорже. Хореєм, так хореєм.
А між хореєм можна вставочки робити, на кшталт, написаного паном Валентином - так колоритніший пейзаж вибудовується? Чи ні?
Значить маємо такий початок?

Прелюдія:


Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:46:10]
ГОЛОС ЗА СЦЕНОЮ.

От, якби-то
Знайти теплу хату,
Щоб не було там
Ні радіо, ні телевізора;
Щоб нічого не чути й нічого не знати
Про Росію й про НАТО,
І щоб падала з неба провізія;
Сидіти на лавці, люльку курити,
Дивитись у зоряне небо,
Грушівку пити, жінку любити…
Якого ще раю треба?

СЦЕНА ПЕРША
(Жорж Дикий)
- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа - гарно вбрана,
ми ж, Іване, люди, чуєш? У- кра-їнці - не забудеш?
- Та Європа чисто вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять.

Голоси стихають, в барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України". А навколо гелувіни -
день індійки, день масона, день всесвітнього гандона,
СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі й кожній Каті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 16:32:29 ]
Пропоную робити далі вставочки, для формального урізноманітнення:
Та не має вдома Каті,
тільки Ваня на кроваті.
Єх ти Ваня, бідний Йванку,
випий ще, останню склянку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 16:45:47 ]
Холодно - печаль не гріє. На Вкраїні заметілі,
на Вкраїні зимна мряка, а достатку - кіт наплакав,
кіт наплакав, пес нагавкав. З лісу виглядає мавка,
та нікого не видати, Йванко не виходить з хати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 17:19:01 ]
Панове! Прошу без мене не розпоряджатися моїми речами і не говорити про мене як про третю особу. Це я вже вдруге зустрічаю на сторінках, коли редактори про мене говорять без мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 15:23:44 ]
Отож, маємо початок п'єси - на конкурс :)

СЦЕНА ПЕРША: „ГОЛОСИ”
(Жорж Дикий і В.Л.)
- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа сита, вбрана!
- Ми ж, Іване, люди, чуєш? У-кра-їнці! - не забудеш?
- А Європа гарно вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять...

Голоси стихають. В барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України". А навколо хелувіни -
День індійки, День масона, День всесвітнього гандона,
- СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі, в кожній Каті...

Та не має вдома Каті,
тільки Ваня на кроваті.
Ах ти Ваню, бідний Йванку,
випий ще, останню склянку.

Холодно, печаль не гріє. На Вкраїні заметілі.
На Вкраїні зимна мряка, а достатку - кіт наплакав,
кіт наплакав, пес нагавкав. З лісу визирає мавка,
та нікого не видати - Йванко не виходить з хати.

Голоси його турбують, похмелятись пропонують.
А у барі знов стріляють, потім „Гірко!” серце крають.
- Де ж ти, Катю?! Кажу строго - або всьо, або нічого.
Тільки хуга. Сутеніє. На дворі собака виє.

Мавка нудиться - воліє
парубка, який дуріє.
Ані дзень, ні кукурік,
навіть нежиті гаплик.

Колеги поети і поетки, долучайтесь - форма ось розроблена. Пишіть свої сцени, чи пропонуйте варіанти продовження цієї...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:11:27 ]
Навіть не знаю... Ну коротче кажучи, прочитайте))):

Душу-серденько ятрить, мавка хоче аж пищить.
А Іван чекає Катю, сам-один в холодній хаті.
Нє, щоб в ліс піти гуляти – бідну мавку покохати…
Оковиту хлепче він – аж від склянок передзвін.

Огірочком заїдає, Катьку-хвойду матюкає.
Щоб гикнулось їй заразі, при чужому перелазі.
Навіжено стогне вітер. Йванко став, з чола піт витер.
Ледь до ліжка, бачу спить. А на дворі пес гарчить…

Бідній мавці – чорний ліс.
Певно знов поплутав біс.
Лісовик і той втопився.
Тихо, Мавко, не журися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 16:38:36 ]
:) Варю, непогана зарисовка.
Варю, а якщо стилізувати під вже написане, не будете ображатися?
Значить, я так розумію - два акценти. Один - голоси в голові Івана і антураж довкола нього, а другий Мавка, зі своїм антуражем.
А ще десь Катя, так? В Італії, скажімо, може пора і про неї, щось? :)
ОТОЖ
СЦЕНА ПЕРША: „ГОЛОСИ”
(Жорж Дикий і В.Л)
- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа сита, вбрана!
- Ми ж, Іване, люди, чуєш? У-кра-їнці! - не забудеш?
- А Європа гарно вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять...

Голоси стихають. В барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України...”. А навколо: хелувіни,
День індійки, День масона, День всесвітнього гандона,
- СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі, в кожній Каті...

- Та не має вдома Каті,
тільки Ваня на кроваті.
- Ах ти Ваню, бідний Йванку,
випий ще, останню склянку.

Холодно, печаль не гріє. На Вкраїні заметілі.
На Вкраїні зимна мряка, а достатку - кіт наплакав,
кіт наплакав, пес нагавкав. З лісу визирає мавка,
та нікого не видати - Йванко не виходить з хати.

Голоси його турбують, похмелитись пропонують.
А у барі знов стріляють, потім „Гірко!” серце крають.
- Де ж ти, Катю?! Кажу строго - або всьо, або нічого.
Тільки хуга. Сутеніє. На дворі собака виє.

- Мавка нудиться - воліє
парубка, а той дуріє.
- І ні дзень, ні кукурік,
нежиті і тій гаплик.( /Дикий і В.Л.)
(Варя Черезова)
Душу-серденько ятрить, мавка, хоче аж пищить.
А Іван чекає Катю, сам-один в холодній хаті.
Нє, щоби піти гуляти – мавці данину віддати,
оковиту хлепче він – лине склянок передзвін.

Огірочком заїдає, Катьку-хвойду матюкає,
щоб гикнулось їй, заразі, на чужому перелазі!
Навіжено стогне вітер. Йванко став, з чола піт витер.
Лихо правди не приспить. А на дворі пес гарчить…

- Бідній мавці – чорний ліс!
- Де стежки поплутав біс!
- Там і Лісовик втопився!
- „Мавко, мавко” так журився! (/Варя Черезова)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:42:06 ]
О, супер! Звісно ж не ображатимусь! Дякую Вам))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 16:43:11 ]
Далі Іванко мав би вийти з дому, так? Якийсь Мерс, що застряг на дорозі, за пляшку руками виштовхати? А заодно і там інше, всіляке ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:45:29 ]
А чого мерс?) Мо якась фіра?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 16:49:15 ]
Може й фіра, але ми про сучасне щось? - мудрі наші предки у негоду фіру з дому не виганяли :)
А нині хто тільки по дорогах у негоду не гасає.
Чорт на мерсі, із блатними київськими номерами? - але тут вже чоловіча черга писати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:53:09 ]
А мо краще якогось мотобурчіка, біціклєту?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 17:01:50 ]
Це вже інша сцена повинна бути, тут ви, Варю із Зеньом маєте створити персонажа на мотоциклі, як у нас на головній, персонажа що поспішає до друга Івана, допомогти йому в боротьбі із проклятими сивушними маслами. Смерть сивусі!


1   2   3   4   5   Переглянути все