ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.03.21 08:33
От не люблять у наш чоловіки жінок і все. І не сказав би, що геть дурні, але трохи недоумкуваті – це факт. Як можна кричати на істоту, яка тобі народила дітей? Де у світі окрім людської спільноти прийнято гнути матюччя в сторону прекрасної статі? Поспос

Віктор Кучерук
2019.03.21 07:46
Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.

Ярослав Чорногуз
2019.03.21 00:48
Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.

Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,

Серго Сокольник
2019.03.21 00:07
не адаптована під смаки. сюр. філософія***

...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.

Сергій П'ятаченко
2019.03.21 00:00
налетить розкуйовдить козацькі чуби очерету
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?

у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій

Володимир Бойко
2019.03.20 23:58
Вона чаїтися уміє –
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.

І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують

Борис Костиря
2019.03.20 21:23
Замерзлість душ і скрижанілість вулиць.
І сніг мете сріблистою нудьгою.
Промерзлість розповзається. І чулість
Зіллється із безликою юрбою.

Все втратить контури і стане білим снігом,
І серце ніжності застигне раптом.
І час за містом не летітиме вже

Борис Костиря
2019.03.20 21:23
Сніг веде у царство сну,
У застиглість, задзеркалля.
Не побачимо весну
У нестримності благання.

Сніг влаштує маскарад,
Де розчиняться всі маски.
І зими нічний парад

Ігор Деркач
2019.03.20 20:55
А я цупкий та ще й колючий,
А іноді ще й, кажуть, – злючий.
Але подякуйте мені,
що я з лихими у війні,
такий цупкий
та ще й
колючий.

Олександр Сушко
2019.03.20 19:53
Парнас належить геніям? О ні!
Не там живуть живі й покійні скальди.
Для них - табу пейзажі із брехні,
Оселі - з непривабливої правди.

Закрив біду іскристий водограй,
Зашпаклювалась мерва буйнотрав'ям.
І яв страшна не яв - словесна гра,

Тетяна Левицька
2019.03.20 12:29
З тобою, лагідний, незвіданий, я поруч,
воркуєм голубами, тішимось, а згодом -
зникаю в небесах, залишивши покору,
повітряними кульками. Ти, сонце, згоден
так нескінченно на завершеній сонаті
шукати в погляді моїм рахманні звуки,
відлуння безнадійн

Іван Потьомкін
2019.03.20 10:04
Читаю Тичину
Серцем. Не очима.
Крізь серце свищуть вітри його доби.
А він на вітрах тих прапором має
Таким же пшенишним та ще й голубим.
То як же червоним все те залилося?
Як замість зозуль трактори загули?
Як голод і мор проросли колоссям?

Ніна Виноградська
2019.03.20 07:52
Ми є раби чужинської моралі,
Від цього вже не відхреститись нам.
Бо землю і моря у нас забрали,
Чужі попи свій збудували храм.

Вбивають мову, звичаї і пісню,
З Донбасу до країни йдуть гроби.
Від нашого мовчання світ не тріснув,

Ярослав Чорногуз
2019.03.20 07:40
Така шляхетність у твоїх очах –
Емоції, весь розум, полонила.
Там бачу вись, куди возносять крила,
Яка вгорі тремкоче на вітрах.

Небесна світлосте, указуй шлях
І еталоном із чеснот будь, мила!
Лиш ти мені великий світ одкрила,

Олександр Сушко
2019.03.20 06:16
Ох і "набожний" люд!
Хрестоперстна молитва отари,
Показушна любов,
Істеричний товпи отченаш...

Найубивча з отрут -
Сліпа віра. Розчахуті ґаври
На пророка плюють,

Віктор Кучерук
2019.03.20 00:04
Ніч така, незміряно глибока,
Що в пітьмі втопилося усе, –
Тільки залишився жданий спокій
Навкруги причаєних осель.
Час завмер у тиші прохолодній
І дрімає місяць десь чомусь, –
Лиш не спить закоханий сьогодні
В магію поезії дідусь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10

Сергій Єрьоменко
2019.03.10

СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка
2019.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Вірші / Дитячі віршики

 Дитячі віршики для дорослих

Софійці Ляшкевич

Соня Ляшкевич 2001 Листячко до листячка,
Дерево до дерева -
Зимонька прийшла,
Захурделила!

[Подихом до подиху.
Задивитися.
До вікна замерзлого
Притулитися...
]

Пір’ячком до пір’ячка,
Носиком до носика.
Будуть саночки
Замість возика!

[Новорічні іграшки,
правда, мамо-таточку,
прийдуть до ялиночки
рано-з-ранечку?..
]

2001




* * *
І
Залишений на самоті мужчина,
хвилюючись од незворотних зносин
із вигодовуванням, у каструлі
підігріває пляшку молока.

Його бадьорить фізика процесу:
проста й, водночас, дуже чоловіча -
не озираючись на вир окропу
довкола себе, молоко спокійне.

Однаково спокійно й на балконі,
де Центр-Зі-Споживання-Молока
б'є всі рекорди денного дрімання.

Мужчині це подобається, втім
він добре розуміє, що насправді
майбутнє - підсвідомо невідоме.
ІІ
Надмірно зловживаючи стриптизом
синоптики на декількох каналах
раптово ошелешують мужчину
прогнозом про нечувані морози,
які ось-ось, а може вже й настали.

Мужчина в паніці. Відтак заносить
знадвору в дім пробуджене маля.

І потім довго студить молоко,
раз по раз линучи у телевізор.

Дитя чекає з неземним терпінням,
та врешті, розчароване конечно,
кричить - мужчина прилітає.
ІІІ
Велика кількість молока у пляшці
мужчині не подобається - в сосці
така вузька шпарина. Повна швидкість,
з якою смокче страву немовля,
вечерю перетворює на вічність.

Мужчина соску змінює на пляшці.
Тепер вже молоко тече мов з крана.
Дитині це чомусь не до вподоби -
чергово захлинається, кричить.

Події повертають знов у вічність.
ІV
Хвилин стонадцять і дівчатко сито
п'яніє, зводячи докупи очі.
За десять - ще потягує ледь-ледь.
За п'ять, спинивши погляд свій на носі,
спить, не стуливши до кінця повіки.

Мужчина втомлений.
Розгублено зітхає.


1997



* Малюнки Ніки Новікової

** Пісня "Сніги" Вячеслава Малєжика


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Смаль 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-09 23:33:33
Переглядів сторінки твору 8893
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.093 / 5.67  (5.154 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.151 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.03 17:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 11:32:10 ]
Володимире, вдячна Вам широ за змалювання такої чудової картини! Жінку завжди так розчулює, коли вона бачить, як мужчина дбає за маленьку дитину.. А Ви досить неординарно підійшли до теми, концептуально-філософська вийшла річ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 11:46:09 ]
О так, Вандо, чоловіки, зазвичай, трохи інакше бачать все і роблять, аніж жінки. Так Бог дав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 14:12:58 ]
Ого, розчулена мало не до сліз! Дякую Вам, Володимире!
З теплом, Варця;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 14:29:28 ]
Варю, прошу вас, жорсткі чоловіки в житті майже зовсім не бачать причин для сентиментів, - мужчина не в своїй тарілці, щиро у цьому зізнається, нічого з нього кепкувати :(
Ось якби він сидів у кабіні трактора, чи там комбайна, а ще краще танка, так? ось тоді мало хто з нього кепкував би, щоправда не було би і шансів для жіночої розчуленості :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 14:40:24 ]
З власного досвіду знаю, що дбайливі татусі велика рідкість, себто вони люблять, але пасивно. Саме тому, коли бачу татуся за дітками то розчулююсь неймовірно і тішуся і радуюсь чужому щастю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 15:20:23 ]
Зрозуміло. Варю, ця турбота в нас у серці, але не завжди в руках. Мами незамінні, і на їхньому тлі ми, чоловіки, завше (здебільшого) будемо виглядати трохи кумедно. Але ви праві, для жінок наші спроби справжня причина для радості, навіть розчулення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 15:39:02 ]
Добре як в серці, а більшого і не тра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-10 20:40:20 ]
О, то я зараз ту стадію переходжу... вдруге :)
Чому Ти, синульо не спиш?
Йдіть геть сміхотулі - киш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-12 20:59:41 ]
колосально ! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-22 15:58:52 ]
дуже гарно, Володимире, надзвичайно. :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:16:02 ]
а за деревом дерево...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 16:01:38 ]
Дякую всім за увагу. ))

Особливо Ніці Новіковій - за надіслані на адресу цієї сторінки акварелі!