ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Прихід материнства
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юрій Б 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-12-20 00:42:05
Переглядів сторінки твору 8018
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.651 / 5.58  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.157 / 5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-20 04:52:30 ]
Що це - побожний гумор , чи гумористична побожність?
Цікаве переплетення філософії,легкого еросу і гумору.
І кожен зрозуміє в силу свого нахилу.В цьому вірші- весь Юрко,як на фотці - з усмішкою Мони Лізи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 09:39:34 ]
О!!! - тільки й зміг вигукнути захоплений читач

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-20 14:45:48 ]
Юрію, звідки у Вас ТАКЕ береться?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олекса Довбуш (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 15:21:20 ]
Є рими - і вкупі образів нема змісту як у всіх останніх!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-12-20 16:28:40 ]
Та невже, Олексо??????????????????????????????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 16:54:52 ]
Олексо, вдивіться в текст. Тут високі бали можна ставити вже тільки за "мостилось щастя материнське під сузір`ям квочки". Хай усім щастить на такі знахідки!!! А скільки ще такого у вірші

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олекса Довбуш (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 18:27:10 ]
Майже за кожен окремий рядок можна ставити по 7 балів, але в сумі змісту нема ніякого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 18:28:58 ]
Порахуйте рядки і помножте на 7 балів :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олекса Довбуш (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 19:13:02 ]
Головне, що сума дає велике і кругле колечко -"нулик" змісту!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 19:15:20 ]
Дякую Всім -
Славцю, Юріє, Олександре, Олексо, Несторе!
Тішуся, що вірш викликав суперечливість. Я тепер знатиму, що коли Олекса Д. бурчить - значить вірш вдався :))))))
У жінок перед пологами (за пару днів) виникає інкстинт гніздування...
Тож асоціації є легко провести.
З передсвятковим настроєм,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 00:42:19 ]
Прошу пояснити, що малося на увазі під "Годинник перетакував короткий вивих тіків?. "Тік" - то нервове сіпання м'яза, я здогадуюся, що то "тік" і "так", але до чого тут "вивих"? Якісь у мене асоціації медичні...
І ще, Юрчику, не сердся, але... Метафори ти використовуєш гарні, прикметники біля іменників аж вищать від задоволення, але у цьому творі тільки 2 останні рядочки та назва свідчать про прихід материнства, усе інше можна дотулити до чого завгодно, до ночі кохання, наприклад, яку я бачу у цьому вірші, але не кожна така ніч вивершується материнством ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 09:43:34 ]
А мені здається, що українські годинники не тікають, а цокають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 11:12:29 ]
Згідна з Оксанкою, образність неперевершена, але якось усе надто динамічно відбувається - тільки скрипіло ліжко, і струменіла жага - вже моститься материнське щастя...
Кріи того, Юрію, чи кожній жінці-матері сподобається, коли проводять паралель між нею та квочкою? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 12:00:39 ]
...краще з квочкою, ніж із зозулею, чи не так?
крім того, трактувати можна по-різному...
Молодець, Юрію! Порадував в ці сірі дні. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 12:05:03 ]
Краше, звісно, але суть не в цьому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:16:12 ]
Це щось як "минута" - весь світ "тік-так"ає, а ми, як коні, підковами "цокаєм" - час міняти. :)))
Отже так - відсьогодні вводимо "тіки" і "таки" у життя. Як по-Вашому при цокані
буде - "цік-цок"???? Чи українське вухо не відчуває різниці...
"Вивих" - у значенні "відхилення". Отже "тік" є відхиленням від норми "таку". 8-/
У поезії все можливо - мо` було би порозбавляти водичкою текст ще на 3-4 стовпчики і зробити "прихід" плавнішим, все ж вирішив не "мучити" читача...
Кожна справжня жінка - потенційна "квочка" - не бачу тут нічого образливого, це природа речей, це клопітливість... Єдина різниця... мами так і залишаються квоками до кінця своїх днів. І це прекрасно! ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 16:24:23 ]
Юрію, не зрозумійте неправильно - це власне суб"єктивне враження :) Автор має всі права :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:25:53 ]
Ми не цік-цокаємо, а цок-цокаємо: цок-цок-цок-цок-цок-цок...........................................
Уперше чую таку активну оборону з вашого боку, пане Юрку! Це тішить. Але не дуже. Щодо квочки - не заперечую. Гм. Серед курей трапляються збоченці - курвії, - курки, які кукурікають. Їх від цього відучують, встромляючи у бочку з холодною водою, а коли не допомагає - рубають голови. У людей це дуже свкладнено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 16:35:09 ]
Валентине, те, що ви не заперечуєте - позитивно, але ми тут говорили про "квочку" з погляду жінки. До чого тут курки, які кукурікають - тим більше у стосунку до людей - незрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:40:24 ]
Це не так просто зрозуміти, але ви, переконапний у цьому, зрозуміли і лише хочете почути від мене підтвердження правильності свого висновку. Підтверджую: ви правильно зрозуміли.