ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
2024.04.18
08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
2024.04.18
08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
2024.04.18
05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
2024.04.17
07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
2024.04.17
06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
2024.04.17
06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
2024.04.17
05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
2024.04.17
00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
2024.04.16
23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
2024.04.16
22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
2024.04.16
20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
НЕ ШКІР ЗУБИ -- СОБІ Ж ДОРОЖЧЕ
Краще вже буть носієм пухлини або, по-науковому, тумору,
Аніж мати почуття гумору.
Хоч у людей, наділених почуттям гумору, життя зовсім не
.....буденне,
Та їм ніколи не вдасться звершити щось варте уваги, величне
.....то будь чи мерзенне.
Та і як вони можуть творити безсмертне, що йому судилось би
.....шедевром стати,
Якщо одразу ж усвідомлюють, що при цьому виглядають дуже
.....курйозно, й припиняють роботу і починають реготати?
Всі завмирають від захоплення, розглядаючи безсмертні фрески
.....Мікеланджело в Сікстінській капеллі,
Та готовий присягнуть, що він не створив би їх, якби
.....усвідомлював, наскільки потішно виглядає, лежачи
.....доверху черевом на стелі.
В житті, на щастя, не так вже й багато нездоланних перепон
.....й не вони є предметом спору,
Та найбільш фатальне в нім -- це здатність приймати чужу
.....точку зору.
Й коли ваша турботлива матуся пророкує вам славу й багатство --
.....чи ж справдяться її сподівання,
Якщо вас постійно мучить підозра, що є два різні боки в
.....в будь-якого питання.
Скажімо, чи стали б ділки захоплювать ринки і скуповувать
.....товари з метою спекуляції,
Якби хоч дрібку совісті мали й думали про добробут і безпеку
.....нації?
Або глянь на мерів, сенаторів і президентів (не беручи лиш
.....Конанта із Гарварда до уваги):
Чи ж вони перемагали б на виборах, якби визнавали в своїх
.....опонентів хоча б якісь переваги?
Ні, й ще раз ні -- талант не дається так просто, як щоденна
.....толковість,
Якщо остання не підкріплена впевненістю про власну безпомилковість.
А людям з почуттям гумору, незважаючи на всю їх рішимість,
Ну ніяк не вдається повірить у власну непогрішимість.
КОТЛЕТА ВАЖЛИВІША ЗА ПОЕТА
Поети не дуже до чогось придатні,
Бо вони ні надто продуктивні, ні надто марнотратні;
Й навіть ті із них, що юрби збирають,
Недостатньо торгівлі й комерції сприяють.
Яких би поетів, хай і знаних, не брати --
Від них тільки збитки і втрати,
Бо поводять себе нерозважливо,
Ставлячись до купівлі-продажу упереджено й зневажливо.
І взагалі поети -- це люди, з якими не варто розглядати що-небудь,
Бо їх неможливо змусити щось купить і вони не настільки
.....настирні, щоб продати що-небудь.
Багато поетів схильні до песимізму і нудних нотацій,
Та все ж вони, по-моєму, кращі від поетів постійних ейфорій
.....і екзальтацій;
Однак і ці останні видаються мені меншим збоченням
В порівняні із їх нестримно захопливим оточенням.
Поет, особливо ж університетський, збирає -- раніш чи пізніше
.....семестром --
Натовп збуджених прихильниць і прихильників, що ходять за ним
.....назирцем і величають його маестром;
Й поет вже змушений терпіть епігонів і все більш стає схильним
.....до стагнації,
І йому вже не до поезії, бо вся його увага віддана теософії
.....й емансипації.
З іншого боку, якщо навколо поета не буяє літературне життя,
Й поет не помер в розквіті сил і не отримав премії Пулітцера,
.....то йому загрожує повне забуття.
Але буває й гірше -- коли поет замість міфології
З головою поринає в проблеми соціології.
Звичайно, кожен поет зобов'язаний пошуками нового займатись,
Та мені це нагадує проповідника, що випиває в компанії й
.....розповідає непристойний анекдот, щоб за свого сприйматись.
То ж моя порада матерям: як вже народили поета, не розраховуйте
.....на шанс примарний, що майбутні покоління будуть любить його,
А краще піддайтесь першій спонуці і втопіть його.
ПОВЗКОМ І ПЛАЗОМ
Був звичним світ комах для Фабра,
Для мене ж він -- абракадабра.
Мурашник кожен без прикрас
Явля, що жде колись і нас;
Хто ж павутиння тче -- відгадка
В нім і про предка, й про нащадка.
Й не Чемберлена зонт чи тент --
Врятує нас лиш репелент.
ГУСАК
Де б гусака ти не зустрів,
Узнаєш дзьоб його і гнів;
Ненависть в нього із гордині
До всіх на світі, крім гусині;
Якби цікавих менш блукало --
І їй від нього б перепало.
Вона щаслива? -- Та що зміним
Психоаналізом гусиним?!
ГАЛКА
Крик галки вас гнітить глибоко:
Зле в неї серце й жовте око;
Й веде себе по-хуліганськи
Із птахами, що менш поганські;
А заступитись варт людині,
Як атакує й ту в гордині.
Й про галку стверджую без лесті я:
Це -- орнітологічна бестія.
ВІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ
Як ванну приймаю -- й тоді страждалець:
Терпіння цим випробовую міць --
Бо те, що прийнятним вважає палець,
Чомусь таке холодне для сідниць.
ЛІТНЯ СЕРЕНАДА
Як звук грому ловить вухо,
Як повзе вже ледве й муха,
Як весь мокрий, в роті ж сухо --
Це вже липень, моя сплюхо!
Й хоч все більш трава пилиться
Й без причини кожен злиться,
То що -- з-за спеки не любиться?
Та ми й розплавимось, щоб злиться!
Краще вже буть носієм пухлини або, по-науковому, тумору,
Аніж мати почуття гумору.
Хоч у людей, наділених почуттям гумору, життя зовсім не
.....буденне,
Та їм ніколи не вдасться звершити щось варте уваги, величне
.....то будь чи мерзенне.
Та і як вони можуть творити безсмертне, що йому судилось би
.....шедевром стати,
Якщо одразу ж усвідомлюють, що при цьому виглядають дуже
.....курйозно, й припиняють роботу і починають реготати?
Всі завмирають від захоплення, розглядаючи безсмертні фрески
.....Мікеланджело в Сікстінській капеллі,
Та готовий присягнуть, що він не створив би їх, якби
.....усвідомлював, наскільки потішно виглядає, лежачи
.....доверху черевом на стелі.
В житті, на щастя, не так вже й багато нездоланних перепон
.....й не вони є предметом спору,
Та найбільш фатальне в нім -- це здатність приймати чужу
.....точку зору.
Й коли ваша турботлива матуся пророкує вам славу й багатство --
.....чи ж справдяться її сподівання,
Якщо вас постійно мучить підозра, що є два різні боки в
.....в будь-якого питання.
Скажімо, чи стали б ділки захоплювать ринки і скуповувать
.....товари з метою спекуляції,
Якби хоч дрібку совісті мали й думали про добробут і безпеку
.....нації?
Або глянь на мерів, сенаторів і президентів (не беручи лиш
.....Конанта із Гарварда до уваги):
Чи ж вони перемагали б на виборах, якби визнавали в своїх
.....опонентів хоча б якісь переваги?
Ні, й ще раз ні -- талант не дається так просто, як щоденна
.....толковість,
Якщо остання не підкріплена впевненістю про власну безпомилковість.
А людям з почуттям гумору, незважаючи на всю їх рішимість,
Ну ніяк не вдається повірить у власну непогрішимість.
КОТЛЕТА ВАЖЛИВІША ЗА ПОЕТА
Поети не дуже до чогось придатні,
Бо вони ні надто продуктивні, ні надто марнотратні;
Й навіть ті із них, що юрби збирають,
Недостатньо торгівлі й комерції сприяють.
Яких би поетів, хай і знаних, не брати --
Від них тільки збитки і втрати,
Бо поводять себе нерозважливо,
Ставлячись до купівлі-продажу упереджено й зневажливо.
І взагалі поети -- це люди, з якими не варто розглядати що-небудь,
Бо їх неможливо змусити щось купить і вони не настільки
.....настирні, щоб продати що-небудь.
Багато поетів схильні до песимізму і нудних нотацій,
Та все ж вони, по-моєму, кращі від поетів постійних ейфорій
.....і екзальтацій;
Однак і ці останні видаються мені меншим збоченням
В порівняні із їх нестримно захопливим оточенням.
Поет, особливо ж університетський, збирає -- раніш чи пізніше
.....семестром --
Натовп збуджених прихильниць і прихильників, що ходять за ним
.....назирцем і величають його маестром;
Й поет вже змушений терпіть епігонів і все більш стає схильним
.....до стагнації,
І йому вже не до поезії, бо вся його увага віддана теософії
.....й емансипації.
З іншого боку, якщо навколо поета не буяє літературне життя,
Й поет не помер в розквіті сил і не отримав премії Пулітцера,
.....то йому загрожує повне забуття.
Але буває й гірше -- коли поет замість міфології
З головою поринає в проблеми соціології.
Звичайно, кожен поет зобов'язаний пошуками нового займатись,
Та мені це нагадує проповідника, що випиває в компанії й
.....розповідає непристойний анекдот, щоб за свого сприйматись.
То ж моя порада матерям: як вже народили поета, не розраховуйте
.....на шанс примарний, що майбутні покоління будуть любить його,
А краще піддайтесь першій спонуці і втопіть його.
ПОВЗКОМ І ПЛАЗОМ
Був звичним світ комах для Фабра,
Для мене ж він -- абракадабра.
Мурашник кожен без прикрас
Явля, що жде колись і нас;
Хто ж павутиння тче -- відгадка
В нім і про предка, й про нащадка.
Й не Чемберлена зонт чи тент --
Врятує нас лиш репелент.
ГУСАК
Де б гусака ти не зустрів,
Узнаєш дзьоб його і гнів;
Ненависть в нього із гордині
До всіх на світі, крім гусині;
Якби цікавих менш блукало --
І їй від нього б перепало.
Вона щаслива? -- Та що зміним
Психоаналізом гусиним?!
ГАЛКА
Крик галки вас гнітить глибоко:
Зле в неї серце й жовте око;
Й веде себе по-хуліганськи
Із птахами, що менш поганські;
А заступитись варт людині,
Як атакує й ту в гордині.
Й про галку стверджую без лесті я:
Це -- орнітологічна бестія.
ВІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ
Як ванну приймаю -- й тоді страждалець:
Терпіння цим випробовую міць --
Бо те, що прийнятним вважає палець,
Чомусь таке холодне для сідниць.
ЛІТНЯ СЕРЕНАДА
Як звук грому ловить вухо,
Як повзе вже ледве й муха,
Як весь мокрий, в роті ж сухо --
Це вже липень, моя сплюхо!
Й хоч все більш трава пилиться
Й без причини кожен злиться,
То що -- з-за спеки не любиться?
Та ми й розплавимось, щоб злиться!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію