ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
2024.04.21
21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
2024.04.21
14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
2024.04.21
11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
СКОРІШ ДО ФІНІШУ, СТАРІСТЬ ПРЕКРАСНА!
Ви можете цілий вік жить в Майямі, в Окленді чи десь біля
.....Мічігана,
Але зовсім не потрібно жить сотню років, щоб перетворитись
.....у дідугана;
І вступні вимоги не досить обтяжливі для дідуганства
.....здобуття:
Вам треба лиш бути живим до тих пір, поки у вашої дитини не
.....з'явиться дитя.
І з цього моменту вже переплетене в клубку із грішним
.....найсвятіше,
Бо іноді ви відчуваєте себе на тридцять років молодшим, а
.....інколи -- старшим на стільки ж, й останнє -- частіше.
Й тоді ви починаєте розуміть, як виявляється дебилізм у
.....ментальності --
Це коли заявляють, що старики мають максимум утіх при мінімумі
.....відповідальності.
Та я мав на увазі не такого вже йолопа, а злегка лиш звихненого
.....рутиною
З наївною вірою, що його власне дитя здатне справитись із своєю
.....дитиною.
То ж вам приходиться особисто супроводжувать немовля від
.....пелюшок до повзунків і від соски до ложки,
Бо не впевнені, чи у вашої власної дитини виявиться такої
.....ласки хоч трошки.
Вам не треба жить вік, щоб стать дідуганом, -- та якщо хочете
.....взагалі жить,
І не пробуйте навіть радником служить.
Якщо ви хочете шлях до кінця пройти, зберігши всі свої преференції,
То не тиняйтесь повсюди, заявляючи: "Я не проти стать дідуганом,
.....але ненавиджу буть одруженим на старушенції".
РЯДКІВ ЖМУТОК СТОСОВНО ДУМОК
Якщо ви хочете знать, хто сказав: "Я мислю, отже, існую," -- я
.....вдовольню ваше бажання, хоча це й не справа муз:
Це був Рене Декарт, але він фактично сказав: "Je pense, donc je
.....suis," -- бо він був француз;
До того ж він сказав це латиною: "Cogito, ergo sum",
Щоб підкреслити цим, що він культурна людина, а не якийсь
.....бродяга-лінивець чи вічно п'яний філософ-тугодум.
Декарт був одним із тих, що мислять, і тому вони є,
Бо тих, що не мислять, але все ж існують, значно більше -- й це
.....кожен визнає;
Й коли вже хаосу загроза жахлива нависла,
То це тому, що стільки людей вважають, що вони мислять;
Насправді ж чимось іншим, ніж мислення, слід їм себе тішить
.....і радувать,
Бо мислення вимагає часу й зусиль, щоб розмірковувать, обдумувать,
.....припускать, порівнювать, аналізувать, пригадувать;
Й хоч розум їх і сприйнятливий до подій і фактів, та ними він
.....опікується
Ще менше, ніж екран в кінотеатрі розмірковує над зображенням,
.....що на нього проектується.
І ця всеосяжна схильність вийти й за глузду здорового грань
Є результатом поспішних і нерозсудливих міркувань.
Люди, які думають, що мислять, потай вважають, що мислення огидне,
Й виправдовують себе тим, що МИСЛИТЬ сприймається ними як ЛИСМИТЬ
.....чи СИМЛИТЬ, або ж СИЛМИТЬ, аж поки це їм не набридне;
Замість думок в них лиш натяки й у сумнівах длубання --
Й це не мислення взагалі, а тільки длумання.
Й чи це не від того, що ми залишили росіянам таке нудне заняття,
.....як осмислювать, чому червона зоря-карлик блимає так?
Принаймні хтось длумає так.
ПОГОЖІ ГАРНІ ДНІ
Як приємно сидіть на піску
Й біля ніг океан відчувать,
І в обрію смужку вузьку
Вдивляючись, відпочивать.
Писать не треба листів,
Читать і відправлять;
Вникать в щось, якби й хотів,
І гроші зароблять.
Як приємно сидіть на піску
Й від клопотів відпочивать.
Скільки втіх -- океан споглядать,
Що так близько в величчі своїм;
Який чар -- собі знов нагадать,
Що плавать щодня можу в нім.
Омитись люблю
Я в хвилі холодній;
Й це завтра зроблю,
Але не сьогодні.
Скільки втіх -- океан споглядать
Й поплавать вже завтра у нім.
Скільки радості -- зріть моряків
В метушняві на суднах своїх,
Що в них мужність минулих віків,
Китобоїв і вікінгів всіх.
Щоб мать улов, гарцюють
Вони у піні хвиль;
Як вітер дме -- працюють,
Спочинуть же -- у штиль.
Скільки радості -- зріть моряків,
Все ж долі не прагнучи їх.
Як зціляє ця сіль, як лікує
Це повітря й це сонце з висот.
Земля -- вам, в кого сил не бракує;
Море ж -- тим, хто шукає пригод.
А смугу цю вузьку
Не віддамо нікому,
Де ми лежим на піску,
Блаженну відчувши втому.
Сіль морська її, й сонце, лікує,
Й цей берег з безмежністю вод.
ПІСНЯ ШИРОКОГО ШЛЯХУ
Вважав я, що вже не знайти
Миліш дерев, ніж ці щити;
Й коли той щит вщент не згорів би --
Я взагалі дерев не зрів би.
КАЧКА
Добре, що качка є;
Вона не кудахкає,
І не квакає,
А лиш крякає;
Й потішна дуже
В ставу чи калюжі:
Як щось упіймає --
Вгору ноги здіймає.
МІКРОБ
Могутня сила у мікробі,
Хоч менший він, ніж товстолобі:
Явивши силу й героїзм,
Обжив людський весь організм;
Й мов діти, горді ті мікроби,
Що нам дали нові хвороби.
Як сил нема й гарячий лоб --
То і в тобі завівсь мікроб.
БАТЬКИ
Діти нещасні, як нікого не ігнорують:
Отож їм цю втіху батьки і дарують.
КОРОВА
Корова опасиста в анфас і з фасаду:
В ній мукання середу, а молоко - ззаду.
РОЗДУМ ПРО МАЙСТЕРНІСТЬ
Є правило, друже мій:
Розумний аж надто -- німий.
ЧЕРЕПАХА
Дивуюсь я із черепах:
У них закутий в панцир пах;
Це ж буть яким слід акробатом,
Щоб їм стать мамою чи татом!
НОСОРІГ
Бридкий ти, носороже, звір;
І вигляд твій не тішить зір.
Йди геть! Хай бачить буду чорне --
Аби лиш не таке потворне.
Ви можете цілий вік жить в Майямі, в Окленді чи десь біля
.....Мічігана,
Але зовсім не потрібно жить сотню років, щоб перетворитись
.....у дідугана;
І вступні вимоги не досить обтяжливі для дідуганства
.....здобуття:
Вам треба лиш бути живим до тих пір, поки у вашої дитини не
.....з'явиться дитя.
І з цього моменту вже переплетене в клубку із грішним
.....найсвятіше,
Бо іноді ви відчуваєте себе на тридцять років молодшим, а
.....інколи -- старшим на стільки ж, й останнє -- частіше.
Й тоді ви починаєте розуміть, як виявляється дебилізм у
.....ментальності --
Це коли заявляють, що старики мають максимум утіх при мінімумі
.....відповідальності.
Та я мав на увазі не такого вже йолопа, а злегка лиш звихненого
.....рутиною
З наївною вірою, що його власне дитя здатне справитись із своєю
.....дитиною.
То ж вам приходиться особисто супроводжувать немовля від
.....пелюшок до повзунків і від соски до ложки,
Бо не впевнені, чи у вашої власної дитини виявиться такої
.....ласки хоч трошки.
Вам не треба жить вік, щоб стать дідуганом, -- та якщо хочете
.....взагалі жить,
І не пробуйте навіть радником служить.
Якщо ви хочете шлях до кінця пройти, зберігши всі свої преференції,
То не тиняйтесь повсюди, заявляючи: "Я не проти стать дідуганом,
.....але ненавиджу буть одруженим на старушенції".
РЯДКІВ ЖМУТОК СТОСОВНО ДУМОК
Якщо ви хочете знать, хто сказав: "Я мислю, отже, існую," -- я
.....вдовольню ваше бажання, хоча це й не справа муз:
Це був Рене Декарт, але він фактично сказав: "Je pense, donc je
.....suis," -- бо він був француз;
До того ж він сказав це латиною: "Cogito, ergo sum",
Щоб підкреслити цим, що він культурна людина, а не якийсь
.....бродяга-лінивець чи вічно п'яний філософ-тугодум.
Декарт був одним із тих, що мислять, і тому вони є,
Бо тих, що не мислять, але все ж існують, значно більше -- й це
.....кожен визнає;
Й коли вже хаосу загроза жахлива нависла,
То це тому, що стільки людей вважають, що вони мислять;
Насправді ж чимось іншим, ніж мислення, слід їм себе тішить
.....і радувать,
Бо мислення вимагає часу й зусиль, щоб розмірковувать, обдумувать,
.....припускать, порівнювать, аналізувать, пригадувать;
Й хоч розум їх і сприйнятливий до подій і фактів, та ними він
.....опікується
Ще менше, ніж екран в кінотеатрі розмірковує над зображенням,
.....що на нього проектується.
І ця всеосяжна схильність вийти й за глузду здорового грань
Є результатом поспішних і нерозсудливих міркувань.
Люди, які думають, що мислять, потай вважають, що мислення огидне,
Й виправдовують себе тим, що МИСЛИТЬ сприймається ними як ЛИСМИТЬ
.....чи СИМЛИТЬ, або ж СИЛМИТЬ, аж поки це їм не набридне;
Замість думок в них лиш натяки й у сумнівах длубання --
Й це не мислення взагалі, а тільки длумання.
Й чи це не від того, що ми залишили росіянам таке нудне заняття,
.....як осмислювать, чому червона зоря-карлик блимає так?
Принаймні хтось длумає так.
ПОГОЖІ ГАРНІ ДНІ
Як приємно сидіть на піску
Й біля ніг океан відчувать,
І в обрію смужку вузьку
Вдивляючись, відпочивать.
Писать не треба листів,
Читать і відправлять;
Вникать в щось, якби й хотів,
І гроші зароблять.
Як приємно сидіть на піску
Й від клопотів відпочивать.
Скільки втіх -- океан споглядать,
Що так близько в величчі своїм;
Який чар -- собі знов нагадать,
Що плавать щодня можу в нім.
Омитись люблю
Я в хвилі холодній;
Й це завтра зроблю,
Але не сьогодні.
Скільки втіх -- океан споглядать
Й поплавать вже завтра у нім.
Скільки радості -- зріть моряків
В метушняві на суднах своїх,
Що в них мужність минулих віків,
Китобоїв і вікінгів всіх.
Щоб мать улов, гарцюють
Вони у піні хвиль;
Як вітер дме -- працюють,
Спочинуть же -- у штиль.
Скільки радості -- зріть моряків,
Все ж долі не прагнучи їх.
Як зціляє ця сіль, як лікує
Це повітря й це сонце з висот.
Земля -- вам, в кого сил не бракує;
Море ж -- тим, хто шукає пригод.
А смугу цю вузьку
Не віддамо нікому,
Де ми лежим на піску,
Блаженну відчувши втому.
Сіль морська її, й сонце, лікує,
Й цей берег з безмежністю вод.
ПІСНЯ ШИРОКОГО ШЛЯХУ
Вважав я, що вже не знайти
Миліш дерев, ніж ці щити;
Й коли той щит вщент не згорів би --
Я взагалі дерев не зрів би.
КАЧКА
Добре, що качка є;
Вона не кудахкає,
І не квакає,
А лиш крякає;
Й потішна дуже
В ставу чи калюжі:
Як щось упіймає --
Вгору ноги здіймає.
МІКРОБ
Могутня сила у мікробі,
Хоч менший він, ніж товстолобі:
Явивши силу й героїзм,
Обжив людський весь організм;
Й мов діти, горді ті мікроби,
Що нам дали нові хвороби.
Як сил нема й гарячий лоб --
То і в тобі завівсь мікроб.
БАТЬКИ
Діти нещасні, як нікого не ігнорують:
Отож їм цю втіху батьки і дарують.
КОРОВА
Корова опасиста в анфас і з фасаду:
В ній мукання середу, а молоко - ззаду.
РОЗДУМ ПРО МАЙСТЕРНІСТЬ
Є правило, друже мій:
Розумний аж надто -- німий.
ЧЕРЕПАХА
Дивуюсь я із черепах:
У них закутий в панцир пах;
Це ж буть яким слід акробатом,
Щоб їм стать мамою чи татом!
НОСОРІГ
Бридкий ти, носороже, звір;
І вигляд твій не тішить зір.
Йди геть! Хай бачить буду чорне --
Аби лиш не таке потворне.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію