ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 З нічних діалогів
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-09 22:17:04
Переглядів сторінки твору 9324
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:42:50 ]
От-от і - розквітне ліс повнотою барв!..І задумливі очі вдивляються в небо.. в небеса очей коханої людини- таке враження од Вашого твору. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:44:00 ]
Вітаю Миросе,
Зі святами Тебе!
Все гарно, мелодійно.
Єдине про що я би подумав то це:
"Коли під спів сичів зоря в траву впаде."
Бо "сичі" не співучі птахи...
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:22:19 ]
Мені видалось, що цей "парадокс" просто по стилю вірша не підходить...
Або мо` тоді "спів" у лапки взяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:30:52 ]
Не треба, бо то ж не газета, де мусиш орієнтуватися на "пересічного" читача, і вірш не для читанки. Обоє маємо волю прочитати по-своєму. Така дво-три...-значність іноді не шкодить, а допомагає: кожен дивиться зі свого ракурсу і бачить свою грань і свої блискітки у рівненському бурштині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:32:45 ]
Ну тоді нехай і лелеки курликають - тільки так тихенько-тихенько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:37:51 ]
Ну, не знущайтеся, пане Юрку! Ну, хочеться мені так і віриться, що вона саме це мала на увазі. Де та Мирослава, щоб вона нас розсудила?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:38:37 ]
Згодна з паном Валентином, що маленькі "лапочки" візьмуть у лещата смисл слова... до того ж, вірш навіює казковий настрій,- з таким настроєм і сичі можуть заспівати. Тим паче, здається у Гофмана хтось з родичів сича(чи й сам він)- таки співає :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:49:30 ]
Ну якщо Ви "крик" називаєте "співом" - то тоді бажаю Вам приємної насолоди...
Так і ворони скоро заспівають тужливу пісню...
А для мене "спів" - це щось мелодійне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:54:26 ]
Летить ворон з чужих сторон та й жалібненько кряче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:08:33 ]
Не маю під руками тексту Гофмана- "Лускунчик та мишачий король"- у частині "Дива" чи "Битва" щось схоже до нашої теми було :) Не люблю голослівних "щось"... Там чарівник перекинувся на птаха (сича?) і співав пісню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:26:12 ]
Та воно було б дуже просто, коли б замінити тако:
Коли під крик сичів зоря в траву впаде. Але про що б ми так довго і цікаво розмовляли серед ночі?.. Ага, - у вас день... А у нас увесь іній зїв туман, під ногами снігове болото... Настрій уже посвятковий. Але Різдво було гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:30:07 ]
У нас +18 тепла - :)
Яке там Біле Різдво :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:34:18 ]
А у нас ясність легкого морозця :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:48:54 ]
Білого на світі дуже мало. Кажуть, що тепер білих людей усього 10% і вони вимирають. Тим паче, мало білих чоловіків. А ми сердимося на наших дівчат, що вони на "шоколад" переходять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 08:59:23 ]
Привіт!

Валентине, то вчора не я вірш опублікувала, а зробили це за мене з моїх слів, трішки не так, але сьогодні я вже виправила. :)
Щодо "співу сичів", то ви гарно подискутували. :) Коли мені писалося, то я над цим зовсім не задумувалася, а коли почала думати, то свідомо випливло два варіанти пояснень. Як написала Ольга, що вірш, як казка, де все і неможливе, і можливе водночас. Наснився панні сон, а от чи збудеться він - ніхто не знає, та якщо збудеться і прийде її коханий, то і сичі заспівають. :) Щодо іншого, більш тверезого варіанту, то ви теж до нього близько підійшли - соловейко тьохкає, горобці цвірінькають, журавлі курличуть, зозулі кують і т. д., але у кожного свій спів. І потім, ви ж сучасні люди, то чому не знаєте, що реп чи хіп-хоп - теж співають, головне - чути мелодію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 09:26:39 ]
Гляньте у інтервю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 11:33:53 ]
Гарний вірш, ніжний і трохи феєречний, панно Миросю :) І так як у фіналі описано диво - коли падає зоря - то і спів сичів у це диво якраз непогано вписується. Єдине - оті "грішниця свята" і "винна без вини" - вже настільки часто використовувалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 12:26:12 ]
Вандо, якщо взяти окремо ці два словосполучення, то вони зустрічаються часто, але для передачі образу, близького до Марії Магдалини мені потрібні саме ці слова і у щільному поєднанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 12:35:22 ]
Я розумію, Миросю. Ви - автор і це Ваше бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 14:10:09 ]
Спасибі, Варцю!

Приємно, коли Жорж читає, сумно, коли мовчить.