ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
2024.04.17
07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
2024.04.17
06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
2024.04.17
06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
2024.04.17
05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
2024.04.17
00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
2024.04.16
23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
2024.04.16
22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
2024.04.16
20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
2024.04.16
20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
2024.04.16
09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
2024.04.16
05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
2024.04.16
05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 1
ВСЕ У РУКАХ ЛЮДИНИ
Все у руках людини –
То ж мить їх слід щохвилини.
ПРО БОРОТЬБУ ІДЕЙ
Схвалив би боротьбу ідей,
Коли б не смерть стількох людей.
МОЖНА КУПИТИ
Те, чого не уявити,
Нерідко можна купити.
МОРЕ БАЙДУЖОСТІ
Найбільш небезпечне й жахливе
Байдужості море бурхливе.
ПРО ПІДДАНИХ
Чим їх піддані дрібніші,
Тим імперії сильніші.
ПРО ЖИТТЯ
Від життя вже немає спасу:
Забирає ж бо стільки часу!
ПРО ТІНЬ
Й нещасній цій землі не лінь
Тримать на собі нашу тінь?!
ПРО ДУХОВНУ СТЕЖКУ
Стрінеш і на духовній стежці шакалів,
Що вдають із себе інтелектуалів.
ПРО НОВУ ЛЮДИНУ
Створення нової людини – ідея прекрасна,
Але як зразком не буде подоба власна.
ПРО ЧАС
Час нерухомий; по лону його безмежному
Це ми просуваємось у напрямку протилежному.
ПРО ПУСТЕЛІ
Залюдним лиш пустелю, як одразу
Не можемо знайти вже в ній оазу.
ПРО КОСМІЧНІ ПОЛЬОТИ
Пануєм в міжпланетному просторі,
І тонем в міжлюдському морі.
БАЖАННЯ БУТИ ЛЮДЬМИ
Усі ми буть людьми волієм;
Принаймні перш, ніж озвірієм.
ПРО КОМПЛІМЕНТИ
І кат хотів би щастя теж відчуть:
За труд від жертви комплімент почуть.
УЗНАТЬ БИ
Узнать би з таблиць вавилонських
Мелодію труб єрихонських!
ВІРА
Що зникне життя органічне – вірю зі школи,
Але що організаційне – ніколи!
ПРО ДОБРІ НАМІРИ
Добре подумай, як щось залишаєш для майбуття –
Може, позбутись його іншим не хватить життя.
ВЖЕ НЕ ВЕРНУТИСЬ
Вже не вернутись до печер,
Бо забагато нас тепер.
ПРО ВИТВЕРЕЗНИКИ
Витверезником слід скористаться,
Якщо навіть сп’янів від щастя.
ПРО ВТОРОВАНІ ДОРОГИ
Не ходи по второваній дорозі,
Бо посковзнешся вже на порозі.
ВСЕ-ТАКИ КРУТИТЬСЯ
“І все-таки вона крутиться!” –
Вигукнув кат, як скінчилась екзекуція.
ПЕРЕДОСТАННІЙ З МОГІКАН
Передостанній з могікан живе одним:
Як здихатись останнього, щоб стати ним.
ВВАЖАВ ЗА ЛЕВА
Вважав за лева, а як побачив навкарачки –
Зрозумів, що двоногий, і без його балачки.
НЕЗАРЯДЖЕНИЙ КАРАБІН
Мене лякає незаряджений карабін:
Ним добивають того, хто встає з колін.
ВАРЕННЯ З МРІЙ
Варення зварить можна навіть із мрій:
Додай фрукти й цукор, а потім нагрій.
ПРО ХЕПІ-ЕНД
У великих трагедій щасливий кінець –
Та досидіть до нього хіба ж є терпець?
ПРО НЕВБЛАГАННІСТЬ ЧАСУ
Було колись так, є й тепер:
Час –- невблаганний людожер.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
З минулого в майбутнє вхід проблематичний:
Для цього й служить проміжний час граматичний.
ПРО ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ
Давно обжито вже усе на світі –
В самім собі лиш землі невідкриті.
ЦІНУЙ СЛОВА
І сутінком пізнім, і досвітком раннім
Цінуй слова – кожне стать може останнім.
Все у руках людини –
То ж мить їх слід щохвилини.
ПРО БОРОТЬБУ ІДЕЙ
Схвалив би боротьбу ідей,
Коли б не смерть стількох людей.
МОЖНА КУПИТИ
Те, чого не уявити,
Нерідко можна купити.
МОРЕ БАЙДУЖОСТІ
Найбільш небезпечне й жахливе
Байдужості море бурхливе.
ПРО ПІДДАНИХ
Чим їх піддані дрібніші,
Тим імперії сильніші.
ПРО ЖИТТЯ
Від життя вже немає спасу:
Забирає ж бо стільки часу!
ПРО ТІНЬ
Й нещасній цій землі не лінь
Тримать на собі нашу тінь?!
ПРО ДУХОВНУ СТЕЖКУ
Стрінеш і на духовній стежці шакалів,
Що вдають із себе інтелектуалів.
ПРО НОВУ ЛЮДИНУ
Створення нової людини – ідея прекрасна,
Але як зразком не буде подоба власна.
ПРО ЧАС
Час нерухомий; по лону його безмежному
Це ми просуваємось у напрямку протилежному.
ПРО ПУСТЕЛІ
Залюдним лиш пустелю, як одразу
Не можемо знайти вже в ній оазу.
ПРО КОСМІЧНІ ПОЛЬОТИ
Пануєм в міжпланетному просторі,
І тонем в міжлюдському морі.
БАЖАННЯ БУТИ ЛЮДЬМИ
Усі ми буть людьми волієм;
Принаймні перш, ніж озвірієм.
ПРО КОМПЛІМЕНТИ
І кат хотів би щастя теж відчуть:
За труд від жертви комплімент почуть.
УЗНАТЬ БИ
Узнать би з таблиць вавилонських
Мелодію труб єрихонських!
ВІРА
Що зникне життя органічне – вірю зі школи,
Але що організаційне – ніколи!
ПРО ДОБРІ НАМІРИ
Добре подумай, як щось залишаєш для майбуття –
Може, позбутись його іншим не хватить життя.
ВЖЕ НЕ ВЕРНУТИСЬ
Вже не вернутись до печер,
Бо забагато нас тепер.
ПРО ВИТВЕРЕЗНИКИ
Витверезником слід скористаться,
Якщо навіть сп’янів від щастя.
ПРО ВТОРОВАНІ ДОРОГИ
Не ходи по второваній дорозі,
Бо посковзнешся вже на порозі.
ВСЕ-ТАКИ КРУТИТЬСЯ
“І все-таки вона крутиться!” –
Вигукнув кат, як скінчилась екзекуція.
ПЕРЕДОСТАННІЙ З МОГІКАН
Передостанній з могікан живе одним:
Як здихатись останнього, щоб стати ним.
ВВАЖАВ ЗА ЛЕВА
Вважав за лева, а як побачив навкарачки –
Зрозумів, що двоногий, і без його балачки.
НЕЗАРЯДЖЕНИЙ КАРАБІН
Мене лякає незаряджений карабін:
Ним добивають того, хто встає з колін.
ВАРЕННЯ З МРІЙ
Варення зварить можна навіть із мрій:
Додай фрукти й цукор, а потім нагрій.
ПРО ХЕПІ-ЕНД
У великих трагедій щасливий кінець –
Та досидіть до нього хіба ж є терпець?
ПРО НЕВБЛАГАННІСТЬ ЧАСУ
Було колись так, є й тепер:
Час –- невблаганний людожер.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
З минулого в майбутнє вхід проблематичний:
Для цього й служить проміжний час граматичний.
ПРО ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ
Давно обжито вже усе на світі –
В самім собі лиш землі невідкриті.
ЦІНУЙ СЛОВА
І сутінком пізнім, і досвітком раннім
Цінуй слова – кожне стать може останнім.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію