ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7
ІНАКШЕ ІЩЕ ВАЖЧЕ

З голови все придумав – це ж скільки треба снаги!
Але ще важче було б із ноги.

СПІЛЬНИЙ ДЕВІЗ

Оптиміста й песиміста спільний девіз:
Смійтеся до сліз!

ПРО ПОЕТІВ

Що говорять поети один про одного дуетом,
Можна було б сказать, і не будучи поетом.

ВНЕСОК В МИСТЕЦТВО

Внесок в мистецтво зробив епохальний:
Значно понизив рівень загальний.

ЗАПОВІТНА МРІЯ

У декого мрія голуба –
Щоб крила виросли із горба.

ЩО НЕБЕЗПЕЧНІШЕ?

Небезпечніше власне безсилля,
Аніж чуже насилля.

СИЛА МЕЛІОРАЦІЇ

На болоті і ліліям із їх грацією
Не встояти перед меліорацією.

ПРО НОЧІВЛЮ

Не зупиняйсь там ночувати,
Де і клопи не можуть спати.

ПРО НАСЛІДОК І ПРИЧИНУ

Бувають наслідки, що без упину
Породжують нову причину.

ЗНЕВАГА

І свиня, дивлячись на декого з нас,
Презирливо хрюкає: “Свинопас!”

ВСУПЕРЕЧ ФІЗИЦІ

А як пояснять фізики це відкриття:
До охолодження призводить між людьми тертя?

НЕДОСКОНАЛІСТЬ ТВОРІННЯ

Людину я боготворив –
Й тому б ніколи не створив.

ЯК ТАЙНУ ЗБЕРЕГТИ?

Не дзенькай, навіть серед черниць,
Ключами від таємниць.

ПРИТУЛОК ДЛЯ ІДЕЙ

Притулком для бездомних ідей
Завжди служать голови людей.

ПРОЗРІННЯ

Сказав один філософ на краю могили:
“Як добре, що мене не зрозуміли!”

ПРИЗНАННЯ

Сказав один політик напідпитку:
“Совість у мене чиста, хоча й була у вжитку.”

СПРАВЖНЄ ЧУДО

Я й сам зрів раз чудо, достойне небес:
Це коли обійшлося без всяких чудес.

ПРО СЛІПУ ВІРУ

Коли є сліпою віра,
То в неї погляд, як в звіра.

НЕ ВСТИГ ДІЗНАТИСЬ

Не знаю навіть, чи ходила в школу,
Бо бачив її тільки голу.

ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ

О, як з ним життя обійшлося жорстоко:
Нікчемою народивши, піднесло високо!

З КИМ ПОВЕДЕШСЯ

Деформується хребет,
Як мать із карликами бенкет.

І МИ НЕ ЛИКОМ ШИТІ

Пройти по життю із посмішкою варт,
Щоб показать Деміургу, що оцінили його жарт.

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ

Про загальнолюдські цінності вам розповісти? –
Це те, що невигідно контрабандою везти.

ВИЙТЕ!

Вийте! – й знов віднайдете втрачений спокій,
Бо помолодшаєте на мільйони років.

НЕ СПЛУТАЙТЕ

Не сплутайте, бо це різні дві жінки,
Музу легкого жанру з Музою легкої поведінки.

СВІТ ПРЕКРАСНИЙ

“Світ прекрасний!” – вимагають від мене цю фразу
Саме ті, із-за кого відчуваю до нього відразу.

СПОВНЕНІ ОПТИМІЗМУ

Настільки вже повні оптимізму,
Що треба ставити клізму.

МИЙ ВУХА

Мий вуха, якщо ти людина –
Ану ж проб’є година!

СИЛА НІКЧЕМНОСТІ

Сил у нікчемності без меж –
Нічим її не візьмеш!

ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Перемістивсь, і не куди-небудь, а вгору:
Із Содома в Гоморру.

ЗАКЛИК

Расисти! Візьміть під замок
І розповсюдження чорних думок!

НЕКРОЛОГ

Він не пішов у небуття,
А змінив тільки спосіб життя.

НАВ’ЯЗЛИВІ ДУМКИ

Деякі думки приходять в голову строєм,
І не з власної волі, а під конвоєм.

НЕ ПРОВОКУЙ ДУРНЯ

Не провокуй дурня за шедеври браться:
А раптом йому вдасться!

ВАЖКО ЗБАГНУТЬ

З яких точок зору – не збагну і нині я –
Складається генеральна лінія?

ПРАВДА ПОСЕРЕДИНІ

Не прийми за правду брехню чи підробку:
Вона посередині і без надгробку.

КРИТЕРІЙ

Як найпростіш розпізнать держави свинство?
Треба лиш глянуть на її судочинство.

КУДИ ВПИСАТИСЬ?

Вписуйся не у все навкруг,
А лиш у впливовий круг.

ПРО ХРЕБТИ

У деяких такі хребти,
Що розпрямляються лиш на хресті.

СИЛА ДАЄ КРИЛА

Йому розправляла крила
Манекеністична сила.

ПІСЛЯ НАС ХОЧ ПОТОП

“Після нас хоч потоп!” – лунає щоразу,
Як натискують на ручку унітазу.

ПРО ПРОЩЕННЯ

Чи й тих ми прощать повинні,
Які ні в чому не винні?

ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ТРАГЕДІЇ

Національні трагедії не діляться на акти
І їм невідомі антракти.

КОПАЛНЯ МУДРОСТІ

Де мудрості копальня?
Мабуть, там, де її усипальня.

ПАРАДОКС

До чого ж карлики маліють,
Коли їх збільшити воліють!

ПРОФЕСІЙНЕ БЕЗСОННЯ

Чи ж може сатирик спокійно спать в халабуді,
Коли йому сниться горбун на верблюді?!

ОРІЄНТУЙТЕСЬ ЗА КОМПАСОМ

Орієнтуйтесь за компасом, як жить на світі:
Він знає, коли тремтіти.

МЕЖІ ДУМОК

Де межі думок, які чогось варті?
Пошукайте на карті.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-28 11:46:57
Переглядів сторінки твору 1918
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-01-28 12:33:38 ]
Примітки

Деміург – за релігійними уявленнями творець світу, бог.
Содом і Гоморра – давньопалестинські міста, що, згідно з біблійною легендою, були зруйновані землетрусом за розбещеність і гріхи їхніх жителів.