ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10
НЕПРИПУСТИМО
Не пиши кредо на паркані
Навіть в ейфорії стані!
ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА
Й бездумність, буває,
Інших вбиває.
ПЕРЕВАГА У БЛИСКУ
І мідні лоби не останні у списку,
Бо сповнені блиску.
ЧИ Ж ТАК НАСПРАВДІ?
“Карась любить сметану!” –
Думка кухаря з ресторану.
ТРЕНУЙТЕ ПАМ'ЯТЬ
О, як слід пам’ять тренувать,
Щоб ще й навчитись забувать!
ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ
В жонглерів шлях до визнання –
Законів фізики незнання.
НЕДОГЛЯД
І як це колись без звіту
Допустили створення світу?!
КВОЛІСТЬ ДУМОК
Настільки дрібні думки плодять,
Що навіть до голови їм не доходять.
ЖОРСТОКІША КАРА
Кара злочинцям, не схильним до каяття –
Довічне ув’язнення із штучним подовженням життя.
ПОЗИТИВ І В НЕГАТИВІ
До чого вже лукавий чорт і противний,
Та в пеклі і він – персонаж позитивний!
РЕАЛЬНІСТЬ
Коли в міфа зіткнення з міфом –
Це ще реальніше, ніж корабля з рифом.
НЕ ТІ ВЖЕ ЛЮДИ
Не ті, що були, вже люди:
Хреста почепили й Іуди.
ПІСЛЯ РУЙНІВНОГО ШТОРМУ
Наказано добратись до берега нам:
Ждуть-не-діждуться митники там.
ЩЕ БІЛЬШИЙ МУЧЕНИК
Ось мученик ще більш знаменитий:
Висів на хресті неприбитий!
А ЩО ТОЛКУ?
Що за толк кляпом рота заткнути,
Якщо можна його проковтнути?
БУДЬ ЩИРИМ
Митцю, халтурить не здумай:
Не бреши, а видумуй!
НЕСТЕРПНІ УМОВИ
У володіннях брехні
Фантазія гине на пні.
ПЕРШІ Й СЕРЕД ЧОРТІВ
Два види чортів любі найбільш Люциферу:
Розжалувані ангели й люди, що зробили кар’єру.
НЕЖДАНА ЛЮБОВ
Любов часом приходить, як не ждуть її вже,
Й тому не застає нас в негліже.
ПОЦІЛУНОК ЯК ТРАДИЦІЯ
Не страшні поцілунку ні арешт, ні екстрадиція:
Передається в поколіннях як усна традиція.
ПРО ПРАВДУ І БРЕХНЮ
Поширювать правду можна усно й навіть із-за грат,
Для поширення ж брехні створюють апарат.
ЩО ПЕРВИННЕ?
Тіло безстидне, натомість
Сором визначає свідомість.
ЗАКОН ПРИРОДИ
Техніка технікою, та є закон природи:
Ліфт ламається частіше, ніж банальні сходи.
МУТАЦІЯ ГОЛОСУ
Беруть і кастрати духу
Такі ноти, що боляче вуху.
СЛОВО ЧЕСТІ
В деяких словниках твоїх, мово,
Відсутнє честі слово.
ЗГИНЬ, НЕЧИСТА СИЛО!
Згинь, сатано! Геть від мене, чорте!
У мене чортиця вже вкотре!
ПАДІННЯ МОРАЛІ
Як же падає з кожним роком мораль, о боже!
Причому на все м’якше й пишніше ложе.
ЗАМІСТЬ КАМЕРТОНА
Тепер вже ліра Нерона
Нам замість камертона.
ПРАВОМОЧНІСТЬ
Не знаю, наскільки це правомочно,
Але що правожерно – це точно!
ОСКОМА
Приїлось нам уже
Недоїдання чуже.
ХАЙ ГІРШЕ, АБИ ІНШЕ
Маячня несусвітна?
Але ж яка колоритна!
ПРО ДУМКИ
Думки в голову не кимсь приведені,
А приходять самі і зсередини.
ФАТАЛІЗМ
Один шлях доля визначила поету:
З Парнасу прямісінько в Лету.
ЩО ТАКЕ ХАОС?
Що таке хаос? Резюме із звіту:
Це порядок, зруйнований при створенні світу.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ
Я сильний, розумний, красивий і не хам.
Й зауважте, що все це помітив я сам.
ДОСВІД ПІДКАЗУЄ
Більше думок! – гіркий досвід навчив:
Не хватить на них тоді наглядачів.
У КОЖНОГО СВІЙ ХРЕСТ
З горизонталлю вертикаль
Несуть свій хрест в захмарну даль.
МАРНІ ЗУСИЛЛЯ
Й інквізиторам варт було б знати:
Кострами тьми не розігнати.
НЕ ДАСТЬ НАТХНЕННЯ І ПЕГАС
Чи ж варт від Пегаса ждать натхнення снаги,
Як підкований на всі чотири ноги?
ЛЮДИНА ЛЮДИНІ
І який же в гуманізмі толк,
Якщо людина людині – вовк!
ВЕЛИЧ У ВСЬОМУ
В ньому все епохальне й величне:
Невігластво – й те прямо таки енциклопедичне.
Не пиши кредо на паркані
Навіть в ейфорії стані!
ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА
Й бездумність, буває,
Інших вбиває.
ПЕРЕВАГА У БЛИСКУ
І мідні лоби не останні у списку,
Бо сповнені блиску.
ЧИ Ж ТАК НАСПРАВДІ?
“Карась любить сметану!” –
Думка кухаря з ресторану.
ТРЕНУЙТЕ ПАМ'ЯТЬ
О, як слід пам’ять тренувать,
Щоб ще й навчитись забувать!
ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ
В жонглерів шлях до визнання –
Законів фізики незнання.
НЕДОГЛЯД
І як це колись без звіту
Допустили створення світу?!
КВОЛІСТЬ ДУМОК
Настільки дрібні думки плодять,
Що навіть до голови їм не доходять.
ЖОРСТОКІША КАРА
Кара злочинцям, не схильним до каяття –
Довічне ув’язнення із штучним подовженням життя.
ПОЗИТИВ І В НЕГАТИВІ
До чого вже лукавий чорт і противний,
Та в пеклі і він – персонаж позитивний!
РЕАЛЬНІСТЬ
Коли в міфа зіткнення з міфом –
Це ще реальніше, ніж корабля з рифом.
НЕ ТІ ВЖЕ ЛЮДИ
Не ті, що були, вже люди:
Хреста почепили й Іуди.
ПІСЛЯ РУЙНІВНОГО ШТОРМУ
Наказано добратись до берега нам:
Ждуть-не-діждуться митники там.
ЩЕ БІЛЬШИЙ МУЧЕНИК
Ось мученик ще більш знаменитий:
Висів на хресті неприбитий!
А ЩО ТОЛКУ?
Що за толк кляпом рота заткнути,
Якщо можна його проковтнути?
БУДЬ ЩИРИМ
Митцю, халтурить не здумай:
Не бреши, а видумуй!
НЕСТЕРПНІ УМОВИ
У володіннях брехні
Фантазія гине на пні.
ПЕРШІ Й СЕРЕД ЧОРТІВ
Два види чортів любі найбільш Люциферу:
Розжалувані ангели й люди, що зробили кар’єру.
НЕЖДАНА ЛЮБОВ
Любов часом приходить, як не ждуть її вже,
Й тому не застає нас в негліже.
ПОЦІЛУНОК ЯК ТРАДИЦІЯ
Не страшні поцілунку ні арешт, ні екстрадиція:
Передається в поколіннях як усна традиція.
ПРО ПРАВДУ І БРЕХНЮ
Поширювать правду можна усно й навіть із-за грат,
Для поширення ж брехні створюють апарат.
ЩО ПЕРВИННЕ?
Тіло безстидне, натомість
Сором визначає свідомість.
ЗАКОН ПРИРОДИ
Техніка технікою, та є закон природи:
Ліфт ламається частіше, ніж банальні сходи.
МУТАЦІЯ ГОЛОСУ
Беруть і кастрати духу
Такі ноти, що боляче вуху.
СЛОВО ЧЕСТІ
В деяких словниках твоїх, мово,
Відсутнє честі слово.
ЗГИНЬ, НЕЧИСТА СИЛО!
Згинь, сатано! Геть від мене, чорте!
У мене чортиця вже вкотре!
ПАДІННЯ МОРАЛІ
Як же падає з кожним роком мораль, о боже!
Причому на все м’якше й пишніше ложе.
ЗАМІСТЬ КАМЕРТОНА
Тепер вже ліра Нерона
Нам замість камертона.
ПРАВОМОЧНІСТЬ
Не знаю, наскільки це правомочно,
Але що правожерно – це точно!
ОСКОМА
Приїлось нам уже
Недоїдання чуже.
ХАЙ ГІРШЕ, АБИ ІНШЕ
Маячня несусвітна?
Але ж яка колоритна!
ПРО ДУМКИ
Думки в голову не кимсь приведені,
А приходять самі і зсередини.
ФАТАЛІЗМ
Один шлях доля визначила поету:
З Парнасу прямісінько в Лету.
ЩО ТАКЕ ХАОС?
Що таке хаос? Резюме із звіту:
Це порядок, зруйнований при створенні світу.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ
Я сильний, розумний, красивий і не хам.
Й зауважте, що все це помітив я сам.
ДОСВІД ПІДКАЗУЄ
Більше думок! – гіркий досвід навчив:
Не хватить на них тоді наглядачів.
У КОЖНОГО СВІЙ ХРЕСТ
З горизонталлю вертикаль
Несуть свій хрест в захмарну даль.
МАРНІ ЗУСИЛЛЯ
Й інквізиторам варт було б знати:
Кострами тьми не розігнати.
НЕ ДАСТЬ НАТХНЕННЯ І ПЕГАС
Чи ж варт від Пегаса ждать натхнення снаги,
Як підкований на всі чотири ноги?
ЛЮДИНА ЛЮДИНІ
І який же в гуманізмі толк,
Якщо людина людині – вовк!
ВЕЛИЧ У ВСЬОМУ
В ньому все епохальне й величне:
Невігластво – й те прямо таки енциклопедичне.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9"
Про публікацію