Поезія - Олександр Некрот - ЗҐВАЛТОВАНЕ КОХАННЯ - Поетичні майстерні

Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт

Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв

2024.04.20 09:59

Юркодар - 102

Про Павлика Морозова

Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб

2024.04.20 09:56

Вероніка

Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар

2024.04.20 07:21

***

Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь

2024.04.20 06:52

Вже скоро

Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук

2024.04.20 05:27

З дитинства

Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко

2024.04.19 22:47

Мінус краса

Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін

2024.04.19 18:27

***

Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар

2024.04.19 12:49

***

За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова

2024.04.19 08:13

Квітка на лататті

А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова

2024.04.19 08:00

Залишся

Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь

2024.04.19 07:14

Варяг

Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук

2024.04.19 06:07

* * *

Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська

2024.04.18 21:10

І тільки думка

Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук

2024.04.18 19:59

Про Гаркушине море і водоспад Вчелька

Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко

2024.04.18 19:35

Архіпелаг міста

Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв

2024.04.18 19:12

Чернігів: діти не винні!

Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…

Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет

2024.04.15

Степанчукк Юлія

2024.04.15

Степан Коломиєць

2024.04.15

Дирижабль Піратський

2024.04.12

Анатолій Цибульський

2024.04.01

Ігор Мартинюк

2024.03.28

Вадим Водичка

2024.03.26

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори / Олександр Некрот (1974) / Вірші / ГОМЕРИЧНИЙ ЕРОТ

ЗҐВАЛТОВАНЕ КОХАННЯ

Далеко - та ще й як! - від твого дому -
На міста протилежному кінці -
Тебе два дні тому о пів на сьому
Уздріли сексуальні молодці.

Схопили, затягли враз до підвалу,
Там роздягли в нерівній боротьбі
І довго та безжально ґвалтували.
О восьмій аж попались... на тобі.

Зазнала ти наруги й переляку!
Мене ж ця звістка вбила наповал.
Скажи ж мені, молю: які чортяки
Тебе тоді попхали в той квартал?

Ти мала бути ТАМ о пів на сьому?!
Я з шостої тебе у центрі ждав!
Стирчав з букетом поблизу «бімбому»,
Як дурень, нервувався і страждав!

Так смерть коханню разом із квітками!
Ну, потерпіла, ти й... людина! Ну й...
Любись же відтепер з ґвалтівниками!
Мені вже більше не телефонуй!
1995

Найвища оцінка	Марія Герман	5.5	Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка	ккк ох	5	Любитель поезії / Любитель поезії

• Можлива допомога "Майстерням"

_{Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)}

"БЕЗ ВІРНОГО ДРУГА"
• Перейти на сторінку •
"ИСПАНО-КАРИБСКИЙ МОТИВ, или ДАУНИТА"

Про публікацію

Дата публікації	2008-01-31 17:48:52
Переглядів сторінки твору	7164
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	4.463 / 5.25 (4.416 / 5.11)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (4.437 / 5.22)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.714
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми	Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті	2009.03.31 21:21
Автор у цю хвилину	відсутній

Коментарі

Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 18:07:45 ]

Ого як жорстоко... Я чекала що в закінченні все вив"яжеться у щось сатирично-політичне, а Ви он як... Ну й ну...
:)А що іде на противагу фемінізму? Шовінізм, ні? Тре" і якусь таку рубрику нам, як гадаєте, пане Олександре ;)?

Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:10:59 ]

О так, Ніко - то чоловічий шовінізм...Але у Сашка тут на них сатира, причому жорстка :)

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:16:13 ]

Я б не назвав це чоловічим шовінізмом. Скоріше, нормальна реакція самця на деякі сумні реалії.

Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 18:18:08 ]

А Ви згодні зі своїм ліричним героєм, Олександре? Кепкуєте з реалій, чи з реакцій? ;)

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:20:17 ]

Хотілось би вірити, що цей текст "із подвійним дном"... :))

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:21:41 ]

А ліричного героя в цьому тексті нема - просто персонаж. Ліричний герой є там, де лірика, а тут... :))

Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 18:27:18 ]

Нуу, таж він чекав під "бімбомом", та ще й з квітами, та ще й дівчину... Хіба не лірика? Стопроцентова! Особливо за сучасними мірками:)
Та й віриться мені, що те "дно" подвійне;)

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:33:12 ]

Ну добре, Ніко, здаюся: нехай буде лірика... і гречка!

Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-31 18:46:56 ]

А чо` таксі не викликав герой тій дівочці - шо трьошку шкода було?
А ту таке горе :(
Шовонізм - це хіба за ознакою статі?

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:52:24 ]

Та хіба ж він знав, що без таксі її аж он куди понесе?..
І якби знав - мабуть, не викликав би, але справа була б уже не в трьошці...

Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 18:55:50 ]

Думаю, не тільки за ознакою статі :) Але є такий вираз "чоловічий шовінізм" - на противагу до "фемінізм", чи щось таке.

Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-31 18:57:02 ]

уводимо нео... "маскулізм" :))))

Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 18:57:06 ]

Та ні, Зеню, то не до статі, просто кращого слова не підшукала:)
Олександре, то героїня Ваша виходить ніби і не проти була (тоді ніби і не згвалтування, а якийсь швидкий лямур), чого ж бо інакше така реакція у героя?

Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 18:58:19 ]

о, нові слова:)) розвиваємо рідну мову:)

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 19:03:05 ]

А така реакція не залежить від того, не проти вона була чи проти - особливо через обставину "які чортяки тебе тоді попхали в той квартал".

Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 19:45:07 ]

Та хто ж тоді винний? Дівчина чи чортяки? ;)Перебірливий Вашгерой, вереущий, ух!

Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-31 21:24:11 ]

Я б оце запитав Вашого ліричного героя-сучого сина - "А де ти був, коли твою любов ґвалтували? З якого такого носа ти козюлю виколупував, козолуп грьобаний!!!"

Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 21:31:49 ]

Перепрошую, Ви уважно вірш читали? В передостанній строфі все ясно написано. Чи не так?

ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-01 10:55:45 ]

Мені дуже і дуже сподобалось, але чому дівчина стає винною в тій біді, що сама потрапила в неї. Шкода її. Я коли читала Ваш вірш аж мороз по шкірі йшов... Жаль лише, що хлопець не зрозумів її, але в житті так і є, наврядчи з
дівчиною, яку згвалтували буде продовжувати зустрічатись хлопець.