ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13
ВІД ЧАСУ НЕ ВТЕЧЕШ
Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.
ВСЕ ВІДНОСНЕ
Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ
Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.
ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ
Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.
ХТО НАВЧИТЬ?
Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!
В КОЛІ ДРУЗІВ
Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!
ВТОМА ВІД ЖИТТЯ
Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.
ПІРРОВА ПЕРЕМОГА
Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!
ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН
Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?
ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ
Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?
НЕ СТВОРИ КУМИРА
Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.
ЗМІНА НАСТРОЮ
Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.
НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ
На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.
НІКУДИ ДІТИСЬ
Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.
ЖИТТЯ – ЛИШ СОН
Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.
ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ
Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.
ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ
“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.
АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ
Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.
ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ
Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.
МОРОК І СВІТЛО
Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.
ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.
ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ
Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ
Ціную,
Що я ще існую.
ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?
Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.
ОЩАДЛИВІСТЬ
Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.
СПАСИБІ ЗА НАУКУ
Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.
ТАК МАЛО ЧАСУ
“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?
ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ
Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.
СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ
Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.
ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ
Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.
МАСОВА САМОТНІСТЬ
В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.
БЕЗНАДІЙНІСТЬ
Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.
ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ
Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.
ПРОТИРІЧЧЯ
Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.
І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ
Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.
НЕ РОЗБАГАТІЄШ
З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.
ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.
РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ
Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.
Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.
ВСЕ ВІДНОСНЕ
Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ
Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.
ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ
Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.
ХТО НАВЧИТЬ?
Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!
В КОЛІ ДРУЗІВ
Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!
ВТОМА ВІД ЖИТТЯ
Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.
ПІРРОВА ПЕРЕМОГА
Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!
ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН
Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?
ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ
Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?
НЕ СТВОРИ КУМИРА
Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.
ЗМІНА НАСТРОЮ
Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.
НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ
На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.
НІКУДИ ДІТИСЬ
Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.
ЖИТТЯ – ЛИШ СОН
Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.
ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ
Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.
ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ
“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.
АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ
Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.
ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ
Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.
МОРОК І СВІТЛО
Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.
ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.
ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ
Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ
Ціную,
Що я ще існую.
ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?
Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.
ОЩАДЛИВІСТЬ
Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.
СПАСИБІ ЗА НАУКУ
Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.
ТАК МАЛО ЧАСУ
“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?
ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ
Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.
СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ
Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.
ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ
Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.
МАСОВА САМОТНІСТЬ
В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.
БЕЗНАДІЙНІСТЬ
Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.
ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ
Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.
ПРОТИРІЧЧЯ
Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.
І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ
Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.
НЕ РОЗБАГАТІЄШ
З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.
ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.
РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ
Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
Про публікацію