ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
РОЗМОВА

Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.

ПРО ЕГОЇСТА

Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?

ЕХ!!!

Аскети --
Жирують, маючи дієти.

ЕРУДИТ

Істинний ерудит
По книгах не шарудить.

ПРО НАТЯКИ

Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.

ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА

Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.

ОБИДВІ

Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.

ЕХО

Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.

ДИВНО

Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.

НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ

Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.

ЧИ Ж БУЛА?

Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”

ПРО ЛЮДИНУ

Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.

РЕЦЕПТ

Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.

СПІЛЬНІСТЬ

І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.

НАВРЯД

Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.

ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА

Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.

ПРО НАМІРИ

Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.

НЕ РОБИ

Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!

ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ

Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.

ПРО ВІДНОСНІСТЬ

Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!

ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ

Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.

ЧУТЛИВІСТЬ

Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.

ЗМІНА СТАТІ

Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.

ПРО ДАНТЕ

Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.

ГУМАННІСТЬ

Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”

ПРО МЕМУАРИ

Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-10 11:50:22
Переглядів сторінки твору 2021
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 11:56:48 ]
Примітки

Жанна д’Арк (Орлеанська діва) (1412–1431) – народна героїня Франції. В ході Столітньої війни (1337–1453) очолила боротьбу французького народу проти англійських загарбників, в 1429 р. звільнила від облоги м. Орлеан. В 1430 р. потрапила в полон, була звинувачена в єресі і спалена на кострі.
Жандарм (від франц. gens d’armes – люди зброї) – особа, що перебуває на службі в жандармерії (поліції, організованій за військовим зразком).
Данте Алігієрі (1265–1321) – великий італійський поет. В своєму головному творі “Божественна комедія” через уявну мандрівку крізь пекло, чистилище і рай зображує складну моральну, політичну і релігійну систему світу, символізує шлях душі від гріховної твані до очищення.
Ексгумація – вийняття трупа з місця захоронення для медичної або криміналістичної експертизи.