ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***
В цьому місті я колись жила,
вуличками древніми бродила,
і любові неповторні крила
осявали дні мої й діла.
В цьому місті гостя я тепер,
тут ніхто мене вже не пізнає.
Чом же раптом погляд мій завмер,
поклику чийого я чекаю?..
Юність тут моя за тим он рогом
промайнула, мов невловна мить.
Ну а місто – в справах і турботах,
місту моя туга не болить.
...Крик чаїний лине з високості,
здоганяє течію стрімку.
Помовчу на пішоходнім мості,
крихти споминів кидаючи в ріку...




Найвища оцінка Я Велес 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 19:38:37
Переглядів сторінки твору 11662
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.050 / 5.63  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.669 / 5.25  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:41:32 ]
Панове майстрове,в Ужгороді я вчилася, а тепер зрідка-зрідка буваю у справах. А живу в малесенькому угорському селі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 19:46:01 ]
вуличками древніми бродила.
Мо, блукала? Щось те бродіння мені нагадує Байкал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 19:56:47 ]
Так, Василинко, пан Валентин підкреслив цей нюанс.
Можливо є сенс "бродила" привести і до молодого вина? Бо гарно потім переплетуться таке бродіння з любові крилами?
"тут любові " - можливо достатньо "і любові" - бо прив'язка до місця раніше вже відбулась?

Як цікаво, а ваше село ближче до угорського кордону, так? І всі навколо розмовляють угорською, і ви теж умієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 19:59:38 ]
Пані Василинко, гарний вірш. Поки я його читала, встигла пройтись рідними, ослизлими зимою вулицями, що на них ніц не видно під жовтими ліхтарями! Вже навіть майже видерлась на схил, щоб подивитись нічне, засинаюче місто... А тут і останній рядок!
Така-то сила Ваших віршів, я Вам скажу!:)
Одне хіба - туга не болить байдужим людям, але місто, мені чомусь здається - є повним відображенням почуттів. І туги в тому числі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:04:53 ]
Пані Василино, маю підозру, що вірш написаний швидко і зразу ж надрукований. Є слова-русизми (древніми), є такі, що "на межі" (діла), є розмовні (на пішоходнім мості). Дружня порада: написали - хай полежить, потім читаєте, "як чужий", усі шорсткості видно краще.
Добра і натхнення Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:10:40 ]
Ніка встигла надіслати коментар, поки я свій набирав. Прочитав я його (Н.Н.) і стало мені соромно за свій. Не романтичний я останнім часом! А Ніка - добра і романтична душа, по коментарях щодо своїх віршів пам'ятаю. Так що, Василино, не ображайтесь.:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:26:01 ]
І чудово, тепер ми разом.
Я думаю, що ви не ображаєтесь, на подекуди гострі і справедливі погляди колег, хоча інколи це і не просто, як і кожному з нас...
У вас хороший творчий потенціал, тільки би з ним справитися, що завше нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:30:32 ]
Щиро дякую усім. Пані Ніко, ви великий майстер підтримувати людину. Після ваших слів хочеться ще писати. Це особливий талант – бачити щось непогане в інших.
Володимире, мені приємно, що ви прочитали уважно. Щодо "древні" – це архаїзм, то руські собі потім привласнили його. "Діла" мені теж не подобаються. Думатиму. Не знаю, що з мостом робити – він справді пішохідний:). А "бродити" у нас (не тут) це тільки у значенні блукати. Асоціацій з іншим бродінням умене не виникало. Тісто у нас викисає, а вино грає, виграє. Але треба щось робити. Я не звикла, що вірші мої хтось читає, все лиш для себе було раніше. Буду більше старатися. ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:35:26 ]
Василинко, я мав на увазі тільки можливе поєднання різних значень слова "бродить" - і блукання без мети, і знаходячись у стані, в процесі бродіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:42:38 ]
Ось так, правильно, люба Василинко: все найкраще - людям. І вірші також:)!
Нехай лише трохи омиються водами часу та корисними заувагами розумних людей і стануть, ніби морські камінці, гладенькими і приємно-досконалими, хоч до щоки тули. Успіхів Вам.
З любов"ю, Ніка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:49:40 ]
Щирість гарна запорука майстерності :)) Майстерності можна навчитися, а щирість або є, або ні. У Вас вона є :))

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:08:46 ]
Прекрасно. А ось це закінчення
...крихти споминів кидаючи в ріку...
просто геніальне

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:10:00 ]
До речі, "же" - зовсім не русизм, пані Жінко Чорнява

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:11:03 ]
Я думаю, що кожна людина у віршах для себе щира. Можна фальшивити, якщо це тільки напоказ, та й то ледве чи... Просто кожен і щирість по-своєму розуміє. А часу у мене вже не так і багато залишилося, тож досконалість мені, либонь, не загрожує :). Що ж до зауваг – інколи боляче, але я ж при тверезому розумі, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:12:07 ]


Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 20:49:40]

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))

Іван Карпенко-Карий. НаймичкаА коли вже на те іде, щоб заробить, то чом же й мені більше не заробить? .... Чом же він ні до кого більш не причепився, а тілько до тебе? М а р у с я. ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:13:45 ]
Живцем Поховані - Іван Нечуй-ЛевицькийЧом же батько не позивався з графом? Чом не просили графа? ... Чом не позивались? — Тим не позивались, що в руках документів не стало. ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:14:50 ]
ЧЖ - ще чи досить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:25:09 ]
Василина, я зовсім не хотіла вас образити. Мені справді подобається Ваша щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:30:13 ]
Для ВБ і Я Велеса:

Святослав Караванський. "Російсько-укрїнський словник складної лексики":

ЖЕ (как же так? = як то так?); (где же ты был? = де ти в ката був?); (куда же пойти? = куди ж його пыти?); (а чья же? = а то ж чия?); (это почему же? = а то чому?); (да скажите же = та ж кажыть).
Ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:30:59 ]
То ви переконалися, ЧЖ, що не мали рації у своїх категоричних твердженнях: "Тільки от "же" це русизм, як не крути :))"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:34:05 ]
Ви чи мене не розумієте, чи Караванського!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 21:35:44 ]
Ну та звісно ж, при тверезому! Та ще й якому світлому розумі, пані Василинко! А досконалість - штука дуже ненав"язлива - доки зі сторони не вкажуть, то сам і не помітиш, чи є вона в тебе бодай у чомусь:) Ото вже було б добре кожному хоч щось та досконало, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:35:57 ]
О Боже, я і не образилася зовсім! Я мала на увазі, що хіба можуть прийти Слова, якщо ти не щирий. А майстерність, мабуть, все-таки не тільки від бажання людини залежить, а це щось вище. І не завжди залежить від (тривалості?) часу, від практики чи старань, думаю, має бути ота банальна іскра Божа – яскравіша чи слабша. і що тут поробиш, як слабша?.. А з вами мені приємно дуже спілкуватися, я рада вашим коментарям, це мені допомагає. Я тут ще ні на кого не ображалася, тільки спочатку дуже перелякалася Зені Збитка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:37:29 ]
Під зорею Івана Франка / Персонал Плюс - №7 (210) 22 - 28 лютого ...Чом же тебе не годують досита, Чом же ти з голоду мреш по хатах? В гір твоїм лоні залізо чимале. Чом же тупії твої леміші? Чи лиш на теє залізо те здале, ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:47:51 ]
Василино, Зенчик тільки з першого погляду такий грізний, а насправді, як те теля :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:49:02 ]
Для мене достатнім авторитетом є Караванський.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 22:00:24 ]
Матінко, пане Валентине, тіко не чіпайте Франка у Ваших доказах, слізно прошу! Ох, таки затопчуть мене отії "скакуни", що ними естрада ще мислі називаює... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 22:27:07 ]
Моя думка про ту нещасну частку: "же" – це просто варіант "ж", видільної частки, яка служить для логічного виділення в реченні слова, так само, як бувають варіанти прийменників "з-зі-із", "у-в-уві" тощо. Тобто, залежить у тексті від законів евфонії, а у вірші – як ляже :) А Караванський, по-моєму, у цих прикладах мав на увазі певні вирази, де її не варто вживати, щоб не калькувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 22:32:52 ]
Треба ще пошукати, як час буде. І надхнення :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 22:41:00 ]


Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 22:32:52]
Треба ще пошукати, як час буде. І надхнення :))
Надихайтеся, але не затхлим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 22:57:58 ]
Це ви про Караванського?