ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Getto
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-04-20 12:54:17
Переглядів сторінки твору 12642
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.539 / 5.54  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.56  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 13:12:55 ]
"У повітрі присмак брому". У чашці чаю теж. А потім нестерпна печія.
"Комендатура", "Перші патрулі". Здається це не зовсім про гетто. Більше схоже на українську армію строковиків. Присмак брому - і досі моторошно, як згадаю.

Напрям від воріт -
Долі відворіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 13:15:54 ]
дякую, Максе. це, швидше за все, таке собі літературне гетто, чи осіннє. тобто певна ізоляція... чи самоізоляція. щось таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 13:19:37 ]
ЯБЛУЧНИЙ, -а, -е. Прикм. до яблуко. // Вигот. з яблук, з яблуками. ** Яблучна кислота – органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості.

ЯБЛУНЕВИЙ, -а, -е. Прикм. до яблуня. // Якого виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). // Який складається з яблунь, має багато яблунь. // Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2. Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблуневий

Яблучні погроми - погроми яблуками. Правильно, але словосполучення дикувате якесь.

Щиросердно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 13:23:19 ]
"Сонце збочило тортури
в напрямку вина".

"І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим".

А, тепер помітив. Сорі за квапливі висновки.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-20 16:01:23 ]
Ой, ні... Лише нещодавно розливалась думкою по дровиняці щодо доцільності пояснення автором типу: а што же я імел ввіду... Щиро - справа, мабуть, потрібна, бо налагоджує місточки між реальними людьми у реальному часі, бо наближує високу поезійну образність до приземлених (отак:) побутових реалій, на яких переважно і ведеться зациклення нашого образного мислення, але ж, але... Ідеї творів, справжніх творів (невмілий реверанс в бік власника сторінки:) - є простір, є справжній полігон для випробування і розширення нашого (нехай краще обособлено - мого) власного образного мислення. Тому, в черговий раз приходжу до свого ж висновку (в цьому, певно, є щось шизофренічне:), що митцю необхідно виховувати читача (мова йде, звісно ж не про публічні лекції посеред площі з подальшим втручанням людей в білому:) + нам всім, як читачам, треба займатись самовихованням.
Глибинну поетичну ідею автора не можна пояснювати, бо це певною мірою спрощує сприйняття... :(
Ой, знову потекла думкою по дровині... Ех, мабуть, іноді таки краще жувати :)
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 18:57:22 ]
Ніко, навіть не буду сперечатися - приблизно все так : будь-які пояснення дещо руйнують образи і нівелюють написане до рівня розжованого. але, коли є прямі питання, автор має на них відповісти, бо уникнення діалогу віддає неповагою до читача, а більшу частину часу - всі ми читачі. звичайно ж, читач має самовиховуватись, і будь-який вірш - це, в першу чергу, шлях до власних алюзій, переживань, самодосвідів. немає значення що хотів сказати автор - має значення що з цього всього виніс ти. все так. але й дистанціюватись від читача на таку відстань, що він і розгледіти тебе - зірочку! - не може, це певний снобізм. інша справа, що пояснення, якщо в них є потреба, можуть бути такими ж творчими, як і сам текст. хоча, це тема-тем! тут не одну дохторську можна захистити ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-21 23:07:04 ]
Власне, я це і мала на увазі, просто у вас вийшло висловити мою думку краще, ніж у мене. гааарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 16:22:19 ]
Люблю яблучну тему, Сергійку. Яблука - гріхопадіння, яблука - вина - війни... далі знову яблука, яблучні вини, картаті кілти, римована варта і вартовані рими...
А це таки голод на увагу. Багато слів - завжди від голоду, тому і хочеться яблук, або яблучного вина. Останньо - більше, бо той голод мало чим іще виходить притишити;)
Дивлюсь, хитруєте: слова вам покірні, тому не буде ні колів, ні довбні. Точно не буде:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:03:33 ]
привіт, Марійко! а ви вдумлива читачка, ще й гостра на око:) яблука - тема невичерпна... не те щоб хитрую, зі словами ні в чому не можна бути певним, щиро, а з тим що стоїть за словами - і подавно. і тільки-но ти вдав що ця стихія тобі підвладна, як одразу опиняєшся в такій ситуації, коли ти - практично ніщо. і я це серйозно.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-04-20 18:09:55 ]
Один поет ( не буду вказувати пальцем) сказав, що щукати смисл в поезії - значить губити її.Ніхто не шукає смисл в класичній музиці, а слухає її.Отак і з деякими віршами - просто подобається і все, на слух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:10:06 ]
привіт, Вячеславе! практично згоден з цією "технікою" споживання тексту... є щось вище за сам вірш, от воно й тримає пальці на горлі: то стисне, а то попустить... :)
дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 18:41:58 ]
Цю поезію Сергія, як, практично, й більшість інших (якщо не всі),навіть не вдаючись до нудних, розлогих і,як на мене, зайвих коментів, можна було б назвати прекрасною. Якби автор був жіночої статі. А в нашому випадку - це поезія сильна. Куди не кинь оком - і художній бік (такі свіжі образи - доволі неординарне мислення-бачення автора), і тематика (завжди актуально- бажана), і талановита ретрансляція навколишньої (і не завжди ) дійсності. Словом, уявляється автор із словом у душі, як із пером у руці: впевнено, вправно, напрочуд оригінально і аж ніяк неповторно. І навіть якщо хтось наважиться повторити висловлене (на власний чи авторський манер), все одно вийде переможеним, оскільки письмо Татчина починає нагадувати справжнє мистецтво (згадаймо роботи да Вінчі: й подосі ніхто не зумів досконало відтворити його творчої техніки).
Ось такий пафос Про Якісне Слово...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:39:31 ]
навіть не знаю що сказати... дякую за першу половину реци - зважено, конструктивно, в міру солодко :) а от пафосом ви мене просто-таки вклали на обидві лопатки (задирає носа, ходить - під ноги вже не дивиться, тому спотикається, але моментально відновлює рівновагу і скоса поглядає в дзеркало, чи файний образ:) дякую за мармелад.
взагалі-то, якщо серйозно, занад-то схвальні відгуки роблять з автором ось що: кожен послідуючий вірш має бути все кращим, не гіршим - як мінімум, це хоч трохи, а (несвідомо) лякає, бо сил може не достати... хоча, з іншого боку, я ніколи не ставив вірші вище самого життя, а тому римую розслаблено: пишеться - пишу, не пишеться - не кусаю лікті. такий от ліричний відступ...
(вмощується ближче до дзеркала і витатовує на плечі "оволС енсікЯ", відходить, роздивляється - гарнюньо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:45:13 ]
Не жме в плечах? :)))))
А ще гарнюньо оце: "овтцетсиМ єнжварпС" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 21:10:58 ]
б"є себе по лобі, кидається до дзеркала вдруге, але дорогою замислюється і спиняється... так, плече...плече... може яке інше місце, щоб було читабельніше...так, голова - нє, груди - нє, живіт - нє... о! але для цього потрібна система дзеркал, одним не обійдешся... не зробити б помилку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 21:22:21 ]
система дзеркал - коварна штука... все збільшує, подвоює, потроює... впораєтесь? це ж яка відповідальність! (розбиває одне дзеркало) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:21:23 ]
подв-в-в-воює...(тремтячими руками складає докупи уламки)... потр-р-р-ро-оює..є...(вимащується клеєм)... (оглядається - чи ніхто не бачить, і розглядає себе - збільшеного! подвоєного!! потроєного!!!)... уявляє себе суцільно татуйованим!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:27:21 ]
раптом відчуває, що подвоїлось і потроїлось не тільки... але і руки... тепер він нагадує собі суцільно татуйованого Шиву... який на уламках дзеркал розпочинає напівшаманський танець... а руки (всі шість) роблять щось своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:33:34 ]
головне що потроїлось "не тільки" (закочує очі, починає будувати плани... дає собі слово більше не флудити - ні-ні!), все інше його вже мало цікавить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:45:06 ]
...не флудити...не флудити,- умовляє сам себе (дві пари рук міцно тримають вцілілі дзеркала)... плани нахабно наближаються впритул до яблучних погромів...