ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) / Вірші

 За творчістю ВАЮ (2005-2008)
Ющенку

В тобі, Президенте-ілюзіє,
ганьба чоловіча Вкраїни –
усе недолуге, що нидіє,
за край ухопившись юбчини.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Критус Нахман 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка ккк ох 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-28 12:22:19
Переглядів сторінки твору 4580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.069 / 4.88  (3.864 / 4.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.190 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.911
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2013.04.01 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 13:05:42 ]
Хм...навіть не знаю як до Вас звертатись...Ви-він..вона? вірш мені цей дуже довподоби. І справді ганьба, країна у повній....а він їздь по іншим країнам обличчям світить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-28 14:25:40 ]
можна звертатись "рухливі літерки", Геєчко. ми пробували, відзиваються :)))
ЕНП, любі, а хіба всевкраїнська ганьба має гендерну приналежність? ганьба, вона, знаєте, надстатева :)) не дивлячись навіть на факт тримання за юпчину...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 14:41:33 ]
Ні, ганьба може бути чоловіча, або жіноча, або ще якась. А зібрану чоловічу ганьбу можуть втілювати різні персонажі.

Ось "мій" персонаж втілює "одвічну" українську чоловічу нерішучість, містечковість, бажання все перекласти на плечі жінок, - і щоб галушки самі в рот стрибали, та й всі інші його, гетьманські, вказівки виконували.
Наприклад бджоли - даю вказівку збирати мед! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 14:59:57 ]
Що ще хочете з цього Солом*яного Бичка? Поки Рюроковичі з варягами сиділи в Києві, поки хоч якийсь толк був, а всі ці хоружівські гетьмани - на сміх курям. Як вони вже дістали всіх нормальних людей а просвіту не видно...хоч скач, хоч плач!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 15:02:09 ]
Боже мій, пані ЕНП, що Ви кажете?! Про вказівки гетьманські Ви певно праві, але якщо ніхто їх не хоче виконувати, то навіщо звинувачувати в нерішучості. Рішучість, це коли батогом заставляє? Тоді вже краще пістолетом. Не обожествляю Ющенка, але чоловік при владі без влади поскручував роги всяким наполеончикам, які вважали що Україна це те саме що й колгосп. Дорогі ЕНП, можете бути впевнені - не пройде і двісті років як все налаштується.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-28 15:07:09 ]
а от тут дуже влучний момент. ви практично склали формулу "як відчути себе богом" (можна додати "...доки санітари не приїдуть", буде коректніше). а виглядає вона так:
виходиш в поле (в сад, до річки, на вулицю, в кімнату), стаєш в позу відомого тобі божества (тут варіантів може бути безліч), і речеш щось типу: а нехай небо буде голубе! (листя зелене, вода мокра, асфальт сірий, ковер на підлозі), і мліючи спостерігаєш, як все тобі підкоряється і виконує твою волю...
вся штука лише в тому, щоб задавати правильні запитання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 15:50:33 ]
Так-так Ніко, тут ти права.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 16:24:18 ]
Ви знаєте, тут у мене, жодної агітації. Просто про наболіле. Хочу, щоби сметана була сметаною, хліб - хлібом, а чоловіки - чоловіками. Дав слово - виконуй, повинен зробити - роби...

А то ж усе на наших, жіночих плечах в Україні. Вам так не здається?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 17:57:21 ]
Треба нормальних мужиків виховувати, а не тюхтіїв "подарочків для невісток". Ви, шкарпетки до семи років їм одягаєте, до десяти ширіньку застібаєте, а потім хочете щоб з них щось путнє виросло. Не будете сюсюкати синочків, може щось і зрушиться, може й виростуть з них козаки, а не свинопаси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-28 18:28:55 ]
Тобто, Критусе, знов жінки винні, так?
Ну, можна тільки порадіти тоді за проффесора... він, мабуть ширіньку ще в гойдалці сам навчився застібати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-28 18:30:55 ]
Дати слово на виборчих перегонах - це ж святе!!! А потім - моє слово царське: сам дав, сам забрав...