ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 спокій
Та мене не вистачить на усе.
І, мабуть, я істинно жалюгідна.
Бо така розпатлана карусель –
Ніби все, що мені потрібно.

Посидіти, подихати – вечір сирий, як дно
У найглибших, за-Маріанських пустих западин.
І коли накриває, аж видихнути не ладен,
Атмосферні, аж ніби ядерні, перепади,
Як холодне сухе рядно –
От покинути і поїхати в Баден-Баден.
Або ще там кудись. Насправді – усе одно.

Залишити якусь записку або листа.
Подавати про себе звісточки телефонні,
Як платівка на старенькому патефоні:
Все чудово, чудово – такі чарівні міста.
Ці слова усередині рвуться, немов кіста.
Ти така божевільно, невиправлено пуста,
Ніби брязкальце на плафоні.
І скрижаль на твоєму фоні
Така проста.

І говориш у білу слухавку: ти послухай.
Ну який я герой – ніякий, не в тому справа.
Просто скельце, якому надто тісна оправа
І гнута дужка.
Бо коли кожен день – така гамівна вертушка,
Кожен вечір – така нестримна людська заграва
Відпускає великодушно,
Немов Варраву.

В слухавці – глухо.

І тоді ти говориш: я просто – людська істота.
Я не хочу багато – якесь там житло, робота.
І спокій.
І якщо цього мало на твóїй шкалі високій,
То я – не ти.
Я не вмію отак тягти.
І мовчання склепляє рота.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-29 15:29:55
Переглядів сторінки твору 9840
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.549 / 5.9  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.483 / 5.83  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 16:32:06 ]
Пані Ната! Вас вистачить на все. Повірте, краще в Карлові Вари ніж на поле сапати буряки. Хоча всякого вміру.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 23:37:23 ]
Нас усіх на усе мусить вистачити)) А як же інакше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 19:01:55 ]
В Баден-Баден, у глуш, в Саратов,
Достоєвський тебе б засватав,
Чи зварився у Варах Карло,
Як там прізвище, кажеш7 Марло?:))
І ще "пустих" западин?
А вірш дуже сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 23:39:28 ]
Достоєвський мені страшенно підлестив))
"Пустий" - прикметник, що досить часто фігурує в багатьох моїх творах... Нічого не можу з ним подіяти - він сам прийшов!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-29 20:20:45 ]
Наточко, дякую.
по правді, бракує слів. практично "склепляє рота". а хочеться ж висловитись, обійшовши вигуки з розряду уря-похвалухи.
просто... рідко трапляєш потрібні слова у потрібну мить життя. і рідко ці слова сказані (див. написані) так... влучно? а про сам вірш мені говорити важко, бо як на мене, він досконалий і ритмомелодикою, і змістом, і, і, і... (ну от, таки не обійшла:)
іншими словами, вірш - попадання в десятку. чи в серце. наразі це майже одне і те ж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 23:45:34 ]
Ох, дякую, дякую, дякую Вам, Ніко!
Щодо влучності та потрібності, то це я ще за Вашими віршами підмітила, що у нас із Вами нерідко співпадає "хвиля світогляду" - принаймні, це у мене склалося таке враження, або мені так дуже хочеться))
Щодо "досконалості"... еееххх...
Знали б Ви, скільки я його креслила та підбирала слова. І все одно сирий лишився.
Я неймовірно рада, що Вам сподобалось)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-05-29 20:45:13 ]
Шалено, як же це прекрасно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 23:46:58 ]
Люба Ондо, я аж зашарілася) Дякую.
То Ви приїдете в неділю до Львова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 20:45:46 ]
Дуже сподобалося... прочитав на одному подиху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 23:47:35 ]
Дякую, мені приємно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 22:18:01 ]
Різні бувють спокої. І ось такі теж - на межі мовчазної істерики. Вона найболючіша...

Не впевнена, правда, Нато, щодо мотиву звільнення Варрави, але це вже інша історія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 23:49:53 ]
Чорнявко, а можна поцікавитися Вашою думкою на мотиви звільнення Варрави? Мені справді дуже хотілося би почути (прочитати?), як це бачать інші.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-30 00:06:51 ]
Бачте, Нато, я можу висловити лише припущення, не засноване на будь-яких літературно-, історично- і мистецькознавчих розвідках. Так би мовити, на рівні "здорового гузду". Так ось, мені здається, що рішення натовпу грунтувалася на принципі "хай злодій, хай вбивця, але свій, зрозумілий". Від нього зрозуміло, чого можна очікувати. Його вчинки стосуються фізичного існування, добробуту і т. ін. Це - арифметика... А той, інший мав якісь наміри до душі, а це вже небезпечніше. Тому не "великодушність" то була, а прямий розрахунок. ИМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-05-30 00:19:42 ]
Дякую, мені зрозуміла Ваша думка - тут я з Вами погоджуюсь. Бачте, коли я писала "великодушно", інтонація була іронічно-саркастична. Про "великодушність" у справжньому розумінні цього слова не йшлося в жодному разі.
Тому "нестримна", тому "заграва" на червоний колір, та тому Варрава як приклад великодушності рішення натовпу.
Принаймні, щось таке))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-30 00:24:21 ]
Тоді, може, лапки "" вирішать проблему? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-30 01:38:51 ]
Хоча ні, Нато, Ви праві, не треба тут ніяких лапок. Краще залишити читачеві "інтелектуальну причину" (як любить казати Головний редактор) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-13 16:09:43 ]
Люба моя Нато!
Щиро вітаю з публікацією у часописі "Київська Русь"!!!! Моє шанування! Усього тобі най-найкращого! Обнімаю - Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-06-15 14:19:04 ]
Наточко, дякуючи Ані причастилась до новини.
і теж вітаю тебе дуже-дуже! сонця тобі, ластівко :)
(отак - суто по-літньому:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 13:35:17 ]
Залищилося якихось півгодини чекання. Тримаю кулаки і бажаю заслуженого успіху. Тільки потім поділіться враженнями, будь ласка.:) З повагою і найкращими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-07-09 18:54:22 ]
Дякую) а я не знаю, як тут ділитися враженнями...
Я скопіюю замість вражень пост ЖЖ, який написала ще "під враженням", добре?
Отож:
Перший творчий вечір на моєму віку))
Пережила - й на тому дякую.
Насправді, людей було небагато, зате й атмосфера виникла дуже тепла та "інтимна" - суцільна щирість, відвертість та вірші - в моєму виконанні та в інтерпретації гостей.
Наслухалася багато надзвичайно приємних слів - знаю, знаю, а як же інакше, це ж мій вечір був, а все одно приємноооо)))
В житті ще стільки не декламувала.
Спочатку лише слухали, а далі й запитання пішли, й обговорення, що потрохи перейшло у полілог та приятельську бесіду.
Я не знаю, що ще сказати. Я панікувала - ніби обійшлося. Звісно, хотілося би краще, ідеальніше, талановитіше та ще багато " -ше/-ще".
Перший в житті букет білих троянд стоїть поряд. Мені поки досить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 14:18:45 ]
Я, на жаль, не зміг вирватись :(
А ось Ярослав Нечуйвітер мчав з Карпат на дельтаплані. Я зателефонував йому, коли він вже спускався до Університету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-08-04 18:36:42 ]
Нато, почитавши Ваші вірші, створив собі в браузері теку з закладками улюблених авторів "Майстерень".
Ваша сторінка вже тут.
:)