ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Спасова китиця (майже ескіз)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-13 15:57:38
Переглядів сторінки твору 11468
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.166 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Рада, що прочитали, Вікторіє! Цінторія – золототисячник. А де Ви миколайчики святили, тобто, в якій місцевості? Це й справді трішки загадка – захотілося так привернути до себе увагу одного кавалера на ПМ :)) А насправді вчила доню складати Спасову китицю, так, як моя бабка на Закарпатті і свекруха на Вінниччині. І так, як тут роблять, на ало, яке можна бити, плювати і штовхати, на яком


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Сущева (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 16:34:27 ]
чаклунське?
якого ж бракує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 16:40:28 ]
Дорога Олю, здається, в кожному регіоні є якесь інакше... Я б дуже хотіла, щоб усі додали до китиці своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:37:41 ]
Вітаю, Василино! Що то за диво, народна мудрість, фолькльор, і як вирізняється зпоміж усіх той автор, який знається на цих речах! Дуже гарний твір, аж у кімнаті мятою запахло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:40:52 ]
Наталочко, сердечно дякую! А у Вас які трави святять на Спаса? Розкажіть, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:13:40 ]
Овес точно не кладуть, а от маківки, м*яту,любисток, чорнобривці, васильки кладуть і ще щось таке запашне, що зберігає пахощі цілий рік
якась засушена травичка, нажаль не знаю назви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:09:44 ]
Можливо,це те, що називається у нас "кадило". Як бабуся померла, я цієї травичики ніде не можу знайти. Але вона так пахнула, коли засушеною ставала... І росла десь у горах на галявинах лісових. А у горах пшениця не росте, тож святили овес. А на Вінниччині – китицю робили із колосків пшениці і додовали саме такі квіточки, як Ви кажете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 18:50:31 ]
А ще мо` часничок з цибулькою - від нечистої? Ні?
Василинко, а що це за зілля "цінторійка"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:00:34 ]
Цінторія – золототисячник, дрібні рожеві квіточки у щитовидному суцвітті. Допомагає від болю в животі і від нудьги. Часничок кого хоч відлякає :) Але до церкви його не несуть, так знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 19:09:15 ]
Мені здається що правильніше "центурія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 20:02:57 ]
Можливо. але мої бабуся і мама говорили "цінторія", "цінторійка"... А ще в нас була дитяча гра, щось на зразок хороводу, і ми спвали: цін-цін-цінторія, а за нею розмарія... ну і т. д. А ваше слово нагадує центуріонів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-13 20:31:10 ]
О.К.! :-)
як же я люблю всяке запашне-духм.яне Ваше..
Карпатське.. аж дух забирає..

Дякую Вам Василино!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:11:15 ]
На жаль, той аромат не годна м передати... Спасибі на добрім слові. але Ви не поділилися своїм зіллям спасовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 10:27:44 ]
Гарно, Василинко). Дуже щиро, так, що зачіпає).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:56:05 ]
Олю, дякую! А розкажіть-но про своє зіллячко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-15 10:29:20 ]
Я додаю цвіт папороті ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 11:10:37 ]
Василино, я прочитав твій віршик гарний, а як прокоментувати не знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:55:17 ]
Головне, що прочитали. Можна додати своє зілля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 13:12:15 ]
В зіллі я не спец, костереву знаю, мокрець, лободу, осот непотрібний, полин, мати-мачуху, звіробой, безсмертник. Боліголов знаю, штука погана, він же цикута. Василина, а ваших краях, правда сакура росте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 13:29:26 ]
Сакура росте не в горах, а тут, де я тепер живу – неподалік від Мукачева (25 км) Росте вона на Ужгородщині теж. В Ужгороді деякі вулиці обсаджені сакурою, як алеї. Чого б це я вигадувала, я в Японії ще не була.:)
А що таке "костерева"? Інше з названого я пізнаю. Мене бабка багато чого вчила, але не довчила...