ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Vinil Decadence
Образ твору Муссонность снов,
особенность зеркал,
несовпаденье тел
и тени. Бремя
серебряных
ушедших поколений
и гоблинов
торжественный оскал…
...................
У шансонье остался
только шанс.
Осенний лист.
Винил & де-каданс…




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 4.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-01 21:10:10
Переглядів сторінки твору 3386
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.117 / 5.17  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.369 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 22:30:51 ]
Может быть Модильяни
или Шопеном, временем
вне прохладно обычных
или старых кварталов
наяву ль - между тем
-из зеркал межосенних
утренних снов- иссиня
-колченогим пюпитром
или подрамником.. но
..тона невесомые эти
откуда оно?
…………………………
музыка тонких миров..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:06:37 ]
из ковыльных прохлад
предосенних
из сундуков на мансардах
из отражений невидимых
зрячим
тянется тонкий дымок
полузабытой мелодии
сказки
где все начиналось с
"однажды"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:19:21 ]
когда он вышел в дождь
забыв шляпу но захватив
с собой скрипку
и стал испуганно
кутать ее от воды..

когда среди выброшенных
в хлам обломков
прошлых и непонятных
теперь вещей
раздались мягко
обрывки никому не
знакомых lento..

когда вечер замер
в беспокойном
и призрачном оцепенении
стерев шумы и
суетные модуляции
и лишь одна нота
повисла упала
скатилась за крыши
и оставила
одно- чувство
вечного & безвозвратного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:54:45 ]
когда солнце долго падало
цепляясь за остывшие подоконники
в отчаянной надежде
услышать и запомнить
несуетную тишину
последнего летнего вечера

когда хрустальный звук
повисшей в беспространстве ноты
осторожно трогал
красную черепицу и белые стены
отталкиваясь от них и скользя
по лаковой ладони воздуха...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 00:16:55 ]
звуки- иероглифы
пылинки вечности
двигатели надежд

ветер шагал шляпами
невидимый издалека
неожиданный наглый
хитрющий- вороватый

догорел огарок дотлел фитиль
свет падал из грязных стекол
тени облаков пугали шорохи
смятые простыни пыльная тишь

за спинами над стульями вокруг стоек
в несуразных па дерганных позах бредо-
вых горячечных нетрезво вульгарных
жестах - сидяно неслыша невидя нездесь

резонируя
свободно чувствуя не боясь привычно
отодвигая пальцами облака
выбросив башмаки
ничего более ничего кроме

той -нездешней -мелодии


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-02 01:16:22 ]
над разнотелым вертепом
лоскутных эмоций
через дыры в старых
соломенных шляпах
запах когда-то живой рыбы
и пересушенного табака

разрываясь на розе ветров
перекатываясь монпасье-
шками в жестяной коробке
неслучившихся метаморфоз
звеня бубенцами блаженных
скоморохов и менестрелей
сочилась
мелодия из
не-здесь в не-когда


и спускалась Ночь
в объятих Месяца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 01:54:12 ]
когда наконец стихло эхо
когда уснули даже ночные тени
когда утайкой прокралась госпожа Амнезия
своровывая пылинки звуков из уголков
глубоко спящих и мягко расслабленных век
тогда отворились покои царственных
рапсодических & всепронизывающих
голосов старших сестер непоседливых ветров
и сама тишина и понятие звука склонили колени
под музыку за пределами чувства и знания
мелодия тихо бродившая крышами старых кварталов
неслышно дышала у ониксовых колонн сжимая
тонкими пальцами верную дудочку
..............................
а когда торжества ушли за пределы печали
и радостей и всевозможного чтобы
увенчать окончание бесконечного
в повторении эхо блуждающим
многие годы сквозь память немногих
близких великие хоры умолкли и
мелодия
ожила
снова
вещуя продолжение
гармонии данной
всем и
все
молча
внимали
мечте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:43:56 ]
коротко, влучно, глибоко.Особлива дяка за перший рядок, пора спатки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:56:17 ]
Та будь ласка, Оленко! Можу тебе щодня спатки відправляти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-02 11:27:52 ]
Дуже гарно, кришталево! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 22:56:39 ]
Максе, а шо ж так слабо? Треба було теж 3 і 3,5 без коментів наставити і мені, як і СМ :))) Цікаво подивитися, на кого ще розповсюдились твої комплекси.

РЕДАКЦІЄ МАЙСТЕРЕНЬ! У закромах ПМ є якесь заспокійливе або гормональне для комплексуючих авторів? Наш автор потребує допомоги!!!