
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2022.08.14
17:50
В Израиле многое связывается с чудом. Вот так и я, без году неделя израильтянин, совершенно непонятным образом будто бы заглянул в саму историю Государства Израиль. Как живые, выходили ко мне Хаим Вейцман, Бен-Гурион, Голда Меир, Моше Даян, Ицхак Рабин...
2022.08.14
13:53
Напевно є загроза вторгнення з півночі… Бо вже місяць, як у нашому селі розташувався військовий підрозділ. За цей час воїни побудували (на стратегічних напрямках) фортифікаційні споруди та загородження. Але я не про це.
Повіз, у черговий раз, проду
2022.08.14
12:55
Ти надзвичайно красива...
І не зовнішністю лише.
Флюїдів душевних злива
Вітрило надме до Сейшел.
Найчарівніший куточок,
Ця філія Раю земна,
Лиш гляну у твої очі,
І не зовнішністю лише.
Флюїдів душевних злива
Вітрило надме до Сейшел.
Найчарівніший куточок,
Ця філія Раю земна,
Лиш гляну у твої очі,
2022.08.14
10:57
Війна ця – партія у шахи,
такий собі стрімкий гамбіт,
де захотів шкільний невдаха,
покласти на лопатки світ.
«Адін нарот» ялозив перла,
та планував дитячий мат.1
Я покажу їм «Ще не вмерла»,
сконає! – хитро думав кат.
такий собі стрімкий гамбіт,
де захотів шкільний невдаха,
покласти на лопатки світ.
«Адін нарот» ялозив перла,
та планував дитячий мат.1
Я покажу їм «Ще не вмерла»,
сконає! – хитро думав кат.
2022.08.14
05:36
Радісним дзвоном наповнив
Душу мою літній день, –
Жайвір вгорі невгамовно
Зроджує звуки пісень.
Небо, прозоре й глибоке,
Переповняє блакить, –
Хмарка легка ненароком
Сонце сховала на мить.
Душу мою літній день, –
Жайвір вгорі невгамовно
Зроджує звуки пісень.
Небо, прозоре й глибоке,
Переповняє блакить, –
Хмарка легка ненароком
Сонце сховала на мить.
2022.08.14
00:01
Схід сонця у пустелі без яси
Заглянув за високі піраміди.
Вітри об сфінкси витерли носи
І полетіли у сади Колхіди.
І Грузію обнявши, обійшли
Її красу, що вписана у гори.
Де чути спів щасливої бджоли
Заглянув за високі піраміди.
Вітри об сфінкси витерли носи
І полетіли у сади Колхіди.
І Грузію обнявши, обійшли
Її красу, що вписана у гори.
Де чути спів щасливої бджоли
2022.08.13
15:20
Не сумуй, кохана, дні осінні
Ще далеко хмарами повзуть...
Я життя віддав би по краплині
За кожнісіньку твою сльозу.
Скільки ще, скажи, за небокраєм
Накує зозуля щастя літ?
Хай же серденько твоє не крають
Ще далеко хмарами повзуть...
Я життя віддав би по краплині
За кожнісіньку твою сльозу.
Скільки ще, скажи, за небокраєм
Накує зозуля щастя літ?
Хай же серденько твоє не крають
2022.08.13
15:06
Відкрилась дорога дорога
2
Шляховики асфальт поклали
так, що автівки, мов коали,
3
пересувалися – нерівна:
2
Шляховики асфальт поклали
так, що автівки, мов коали,
3
пересувалися – нерівна:
2022.08.13
07:52
Еротики потрібно більше віршу,
щоб не відмер навіки м’яз слабкий.
Нехай мені пробачать мову грішну!
Насправді я далеко не такий.
Не опишу принизливого блуду.
І те, як після сексу йде тютюн.
Тримає жінку чоловік за груди…
У нього ж не поруччя – риба
щоб не відмер навіки м’яз слабкий.
Нехай мені пробачать мову грішну!
Насправді я далеко не такий.
Не опишу принизливого блуду.
І те, як після сексу йде тютюн.
Тримає жінку чоловік за груди…
У нього ж не поруччя – риба
2022.08.13
05:30
Пахнуть столочені трави,
Дзвінко сюрчать цвіркуни.
Вітер то крила розправить,
То поринає у сни.
Топчем отаву духмяну
Вздовж гомінкого гайка, –
Не видається обманом
Спереду постать гнучка.
Дзвінко сюрчать цвіркуни.
Вітер то крила розправить,
То поринає у сни.
Топчем отаву духмяну
Вздовж гомінкого гайка, –
Не видається обманом
Спереду постать гнучка.
2022.08.13
04:55
Серпнева ніч розбудить цвіркунів.
Чи цвіркуни пробудять морок ночі?
Гадати я не буду і не хочу,
але до ранку не побачу снів.
Хай ватра пломеніє край води
і завмирає дим понад травою,
де вітер обіймає ніжно хвою…
Чи цвіркуни пробудять морок ночі?
Гадати я не буду і не хочу,
але до ранку не побачу снів.
Хай ватра пломеніє край води
і завмирає дим понад травою,
де вітер обіймає ніжно хвою…
2022.08.12
22:54
Торгує пізнє небо снігом хмар,
І ріжуть хлібчик сонця ластів’ята.
Черешня біля хати вже сама,
І щиро молить тишу рута-м’ята.
Тримає пам'ять дні, як древній тин.
Вже сам, немов роса, почав сивіти…
У мені смуток хоче прорости,
І ріжуть хлібчик сонця ластів’ята.
Черешня біля хати вже сама,
І щиро молить тишу рута-м’ята.
Тримає пам'ять дні, як древній тин.
Вже сам, немов роса, почав сивіти…
У мені смуток хоче прорости,
2022.08.12
21:10
Побігло літо навстріч мжичці
І так прискорило цей біг,
Що аж заплуталися в гичці
Ступні його засмаглих ніг.
Ніяк позбавитись не в змозі
Від товстих стебел ботвини, -
Тепліє літо поруч досі,
Подарувавши день ясний.
І так прискорило цей біг,
Що аж заплуталися в гичці
Ступні його засмаглих ніг.
Ніяк позбавитись не в змозі
Від товстих стебел ботвини, -
Тепліє літо поруч досі,
Подарувавши день ясний.
2022.08.12
20:50
І знову бажання сильне, і знову палають щоки.
Можливо, я божевільна. Давно розминулись кроки
у різні боки, на різні системи і небокраї.
Напевно, я божевільна. Я все ще тебе кохаю.
Я все ще… ти хочеш знати? Це моління, не питання.
Не мусиш відповіда
Можливо, я божевільна. Давно розминулись кроки
у різні боки, на різні системи і небокраї.
Напевно, я божевільна. Я все ще тебе кохаю.
Я все ще… ти хочеш знати? Це моління, не питання.
Не мусиш відповіда
2022.08.12
19:20
– Скажіть, Безрукове Сергію,
де Ваш акторський апогей?
– Про роль одну я дуже мрію…
зіграти хочу – Сашу Грей.
* * *
– Куме, чув такі я слухи у мистецькім світі –
в Моісеєва дитина з’явиться у квітні!
– Що Ви, куме, оце диво. Аж кусаю лікті.
де Ваш акторський апогей?
– Про роль одну я дуже мрію…
зіграти хочу – Сашу Грей.
* * *
– Куме, чув такі я слухи у мистецькім світі –
в Моісеєва дитина з’явиться у квітні!
– Що Ви, куме, оце диво. Аж кусаю лікті.
2022.08.12
19:08
Під жахливе сирен голосіння
та розриви снарядів, ракет –
посадили звитяги насіння
у надії на сходів букет.
Ми саджали своєї звитяги насіння,
зупиняли кривавий бенкет!
Ще трудились удень і ночами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та розриви снарядів, ракет –
посадили звитяги насіння
у надії на сходів букет.
Ми саджали своєї звитяги насіння,
зупиняли кривавий бенкет!
Ще трудились удень і ночами,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Рецензії
/
Огляди
М.Дзюба. Роман «Музейна баба»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
М.Дзюба. Роман «Музейна баба»
Літературна серія «Українська екзотика» ( м.
Івано-Франківськ) представляє читачам наступний з мимовільним
претендуванням на скандальний роман Марії Дзюби «Музейна баба».
Літературний «крижаний душ» від Марії Дзюби відкритий тут власними
руками її героїв – представників роду людського та всякого рангу
суспільства українського. Автор залишається іноді спостерігачем, а
іноді й сам потрапляє під холодний озноб духовного та часового
перепаду. Невпинні удари в сонячне сплетіння українських доль,
украдене у себе самих щастя, яке стрілою несе до незмигного пункту під
назвою «Депресія». Жити в наш непростий час і проходити мимо обставин
і людей, які свідомо і несвідомо виточують із анархічного сьогодення
вістря направлене в серця мільйонів українців – це норма чи «торба»? В
народі «торба» – найгірший результат. Як завжди ритмічне, колоритне і
інтригуюче письмо Марії Дзюби поведе Вас сторінками «Музейної баби».
Не відмовте собі бути на часі літературної новинки екзотичного автора.
Івано-Франківськ) представляє читачам наступний з мимовільним
претендуванням на скандальний роман Марії Дзюби «Музейна баба».
Літературний «крижаний душ» від Марії Дзюби відкритий тут власними
руками її героїв – представників роду людського та всякого рангу
суспільства українського. Автор залишається іноді спостерігачем, а
іноді й сам потрапляє під холодний озноб духовного та часового
перепаду. Невпинні удари в сонячне сплетіння українських доль,
украдене у себе самих щастя, яке стрілою несе до незмигного пункту під
назвою «Депресія». Жити в наш непростий час і проходити мимо обставин
і людей, які свідомо і несвідомо виточують із анархічного сьогодення
вістря направлене в серця мільйонів українців – це норма чи «торба»? В
народі «торба» – найгірший результат. Як завжди ритмічне, колоритне і
інтригуюче письмо Марії Дзюби поведе Вас сторінками «Музейної баби».
Не відмовте собі бути на часі літературної новинки екзотичного автора.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ЛИЦАРІ ПРЕСТОЛУ СВЯТОГО БЬОЛЛЯ («Мандрований Град» української літератури )"
• Перейти на сторінку •
"Любов Загоровська: Два світи поезії Олега Гуцуляка"
• Перейти на сторінку •
"Любов Загоровська: Два світи поезії Олега Гуцуляка"
Про публікацію