ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2018.11.15 23:11
Непогамована безвихідь
Терзає душу день по дню,
Чи десь, нарешті, буде вихід,
Чи кращий вихід – крізь стіну?

Життя – не ігрова кімната,
Почавши гру не вийти з гри...
Шкода, як нікому сказати:

Віта Парфенович
2018.11.15 17:03
Мій всесвіт розхитує твоя несподівана поява у ньому... Він відносно давно стабільний. Років два, точно...чи ніби... Поряд, хоча й нечасто, людина, з якою мені буває добре. Я часто почуваюся щасливою... Хоча часто і бракує тем... і паузи та мовчання замі

Іван Потьомкін
2018.11.15 12:03
Радію перемогам над собою,
Бо ворогів давно уже нема:
На світанку так затишно під ковдрою,
Так хочеться ще трішки подрімать.
Але встаю з молитвою Всевишньому,
Що з горніх висот мені душу повернув,
Масажую льодом осонене обличчя,
І вирушаю на звичн

Олексій Кацай
2018.11.15 11:23
Автомати пошкоджені… Втративши всі сподівання,
далі я вже лечу на ручному лише керуванні.

Далі хай автоматика ганить мене до нестями:
відтепер я керуюся власними лиш почуттями.

В цьому космосі вірити іншим не можна. Не треба.
Самотужки дістан

Віктор Кучерук
2018.11.15 07:15
Сиві пасма туманів осінніх
Вились мляво на плесі ріки, -
Мов, повиті важким безгомінням,
Із небес опустились хмарки.
І, намоклі у ній, розповзлися,
У скорботнім чеканні вітрів, –
По заглибинах і по укіссях,
Та узвишшями двох берегів.

Юрій Лазірко
2018.11.15 06:11
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Олександр Сушко
2018.11.15 05:45
Ось і перший сніжок. Дочекалася осінь сестриці,
По шовковому платтячку навхрест сорочі сліди.
Під порогом осклілі очиток, календула, грицик...
Одягув уночі дід Мороз у шматочки слюди.

І немає тепла. В око вцілила голочка льоду,
Плачуть сірі тони і

Серго Сокольник
2018.11.14 17:06
Осінь є епопея дощів.
Ця нездаро написана повість...
Цей поезій загаслий порив...
Ось і зустрічі невипадковість

У промінні мережених днів
Поцілунками споминів літа.
Відігрітись тобі і мені,

Анонім Я Саландяк
2018.11.14 12:03
як у фейсбуці – просто... в зворотньому порядку...) ... давня бАтьківщина – пагорб Гора серед села – довкола люди – але вкруг Гори - не видно хто-де?... багато довкола... двоє показались... старі – некрасиві... але з справедливими обличчями... і голосн

Ольга Паучек
2018.11.14 11:48
Якби не дощ -
Життя ішло б інакше...
Не треба слів,
Хай злива змиє слід
Від тих страждань,
Що спогадами плачуть
І від надій
Дитячо-ніжних снів.

Олександр Сушко
2018.11.14 05:41
Доста в чаті докучати людям,
Писунам влаштовувать парник.
Умощусь калачиком на грудях
У моєї любоньки-жони.

Скинув із Пегаса, врешті, шлею,
Був з сідлом, тепер стрибає без.
Відпочину тілом і душею,

Віктор Кучерук
2018.11.14 05:07
Коли в повітрі запахів ніяких,
І, звичних вуху, шелестів нема, –
Це – часом перевірена ознака
Того, що вже проснулася зима.
Вона ще не пишається красою
Та свіжістю невпинною снігів,
А лиш лякає землю мерзлотою
І тишею дрімотних полинів.

Іван Потьомкін
2018.11.13 17:43
Селюк не знав, що сталося в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало

Віктор Кучерук
2018.11.13 08:36
Т. І...
Межи рядків і слів, і літер,
І розмаїття плинних тем, –
Мені ти пахнеш пізньоцвітом
І нетривким осіннім днем.
А в час жаского падолисту,
За охололим враз вікном, –
Здаєшся папороті листям

Олександр Сушко
2018.11.13 06:03
Із мене досить ґвалту, революцій,
Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
А поруч осінь. Кущик глоду куций
Безлисті віти з розпачу підняв.

У гетьмана скінчилась п'ятирічка,
А хоче править ще стонадцять літ.
Вчепилася у ягідку синичка,

Сонце Місяць
2018.11.13 01:18
знадвору скиглить негода
вогні стираючи кир’є
елейсон а втім не шкода

неакцентована доля
колоратурну кволість
демонізує у мріях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

оксана деркач
2018.11.12

Віктор Католик
2018.11.10

Тарас Слобода
2018.10.29

Євген Лінивий
2018.10.20

Мессір Лукас
2018.10.14

Аліна Волошина
2018.10.06

Осінній Володимир
2018.10.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Теліга / Вірші

 МУЖЧИНАМ
Не зірвуться слова, гартовані, як криця,
І у руці перо не зміниться на спис.
Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,
З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гимні,
У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.
Бо швидко прийде день і у завісі димній
Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,
Та ви вже на ногах. І ми в останній раз
Все, що дає життя іскристе і багате,
Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін!
Крешіть вогонь із кремнів!
Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, -
Без металевих слів і без зідхань даремних
По ваших же слідах підемо хоч на смерть!





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-17 12:22:57
Переглядів сторінки твору 32791
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.426 / 5.5  (4.538 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.426 / 5.5  (4.504 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2009.01.11 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 12:49:57 ]
У цьому вірші надзвичайно тонко та правдиво відтворено світогляд ідеальної української жінки- дружини захисника українського народу, вірної його помічниці- та її роль у боротьбі України за свободу. Саме такі жінки, на слушну думку Олени Теліги, врятують Україну. Але, водночас, є в цьому образі якась тимчасовість, тобто жінка-борець, виконавши свою функцію до кінця, має поступитися місцем жінці-берегині та жінці-матері. Ця тема- наскрізна у віршах Олени Теліги. Ставлю "6" за глибину змісту та істинно телігівську емоційну напругу твору. Нарочиті заперечення, порівняння-блискавки, традиційні, але, водночас, такі свіжі метафори (бо ж це все самою авторкою пережите було!), безкомпромісовість до ворога, неперевершений ритм, та й узагалі неймовірна гармонія змісту і форми,- все це так безпомильно відтворює дух епохи, в якій жила поетка, що не вважати цей вірш Взірцем просто неможливо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 20:33:12 ]
Як з реферату... Так і хочеться сказати: "Садись, Ганю, "5" :)
Я дуже поважаю особистість Олени Теліги. Це справді мужня людина і яскрава жіноча постать. Але я би була обережнішою в епітетах щодо її поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 12:53:51 ]
А це чому?

І не може бути "як із реферату" те, що йде від серця...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 20:43:36 ]
Ганю, та я не сумніваюсь, що від серця. Але виглядає якось так, немов відповідаєш біля дошки у своїй Могилянці на питання: чим мені подобається вірш О. Теліги "Мужчинам" :)
Не переймайся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 21:57:38 ]
Ой, а звідки Ви знаєте, що я з Могилянки? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 22:04:14 ]
Відкрию тобі величезну таїну: ці секретні дані мені розкрила місцева "секьюріті" :) За окрему плату... А взагалі-то я інколи читаю коменти, Ганю :)