ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші / Послухай, хто я...

 * * *
Стулити писок – і змовчать слова
про дірку в тиші, про вагомість коми,
про сум листів, написаних не вам
і про до сліз од сліз болючу втому,

про виходи із себе і назад,
про сірникове щастя догорати,
про переповнений надіями вокзал,
про заґратовану довічно долю втрати,

про неминучість завтрашнього дня
і про свою минучість як людини...
Змовчать слова, крилате вороння
осяде віршем, виковтнувши слину.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-10 17:25:22
Переглядів сторінки твору 10299
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 18:08:15 ]
Привіт Мирославо, приємно було прочитати вашого нового вірша.
Мені здалось, що "од сліз" - теж ніби варіант?
А ще таке експериментальне "виковтнувши" слину?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 18:14:01 ]
Привіт!
Дякую за допомогу, слушні варіанти, навіть експериментальне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:22:38 ]
Я так зрозуміла, тут ідеться про небезпеку придушення власних думок?

Вороння- це вірші, що чинять опір цьому самопридушенню?

А "виковтнути слину"- це, певно, зумисне вжитий парадокс...мабуть, Ви хротіли підкреслити, наскільки ці вірші чинять опір ліричному герою? не гармонують із його свідомістю?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 19:28:42 ]
Цікаві думки у Вас, Ганно...
Скоріше, це такий собі компроміс. :)
Ліричному герою хочеться про це говорити, але іншим це не потрібно, тому доводиться говорити віршами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:33:36 ]
О! Тепер усе зрозуміло! Знала я, що в цьому вірші- якась інтрига!

Але, як завше, все розумію по-своєму=неправильно :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 19:36:25 ]
Чому? Ви зрозуміли правильно, бо по-своєму. Я Вам розповіла про своє бачення, але це не значить, що і для Вас воно прийнятне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:37:14 ]
Якраз прийнятне! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 22:57:01 ]
Гарний, глибокий вірш, цікаві образи- знахідки.
Ось тільки скупчення приголосних дещо утруднюють читання
од сліз
із себе
неминучість завтрашнього...,
Змовчать слова..
Дякую.Н.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 23:31:51 ]
Наталю, дорогенька, дякую, що читаєте. :)
Люблю скупчення приголосних і складне звучання. :)
Є теми, яким притаманна легкість. А є і такі, які тяжіють усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:47:32 ]
Як я Вас розумію, Мирославо:) сама маю таку слабкісь- тяжіння до скупчень приголосних і навіть (о жах!) до дієслівних рим. Але отримую тут зауваги від майстрів і стараюсь виправляти.
Ваш вірш бездоганний, бо складність звучання стилістично передає складність життєвої ситуації.
Схиляюся перед майстром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:49:56 ]
Останніх два рядки, що перегукуються з моїм останнім віршем мене просто вразили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:13:01 ]
Наталю, Ви мене потішили. :) Я от все далі більше думаю, а чи є правила в поезії? Думаю, не має межі. :)
Я для себе єдине - поки не прийняла скупчення чотирьох приголосних. :) Але не факт, що колись і таке станеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:15:50 ]
Так, перегукується. :) Дивно, але таке буває - щось напишу, а потім на сайті читаю відголосся у інших творах. Просто буває, що автори на одну частоту налаштовані в один і той же час. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:58:08 ]
Мирославо, попри зрозумілість змісту рядку
"про виходи із себе і назад" - він надто двозначний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:17:20 ]
Любо, що б я без Вас робила? ;) А таки дійсно - двозначний. :))) Інколи і про це хочеться поговорити, але краще змовчати. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 01:15:41 ]
"... -От боли, что не я — невеста

У жениха...

От жеста и стиха — для жеста

И для стиха!.." (Цветаева).
*bows*:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:18:50 ]
:) Треба перечитати Цвєтаєву, близьма мені зараз. :)
Дякую, Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-12-11 08:21:08 ]
"стулити писок" - таке можна почути від людини непосвяченої і невихованої, тієї, що страждає на рецидиви... Не поетично, вибиває з контексту, що шикується у рядках далі.
І у першій строфі останній рядок... Важкуватий і для читання і для сприйняття...
Переповнений надіями вокзал... тривіал, не раджу використовувати і дієслівні рими. З повагою, ЛК


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:25:08 ]
Не поетично?
Людмило, певно, у мене більш розширені поетичні горизонти. ;) Це гра емоцій. І настрій відповідний створюється через такі фрази. Ліричному герою наказують чи пропонують краще "стулити писок", аніж говорити. Ви, мабуть, не зрозуміли правильно...
І про перший рядок теж... :)
Про тривіал теж не хочуть слухати, а і про буденне хочеться поговорити. Ліричний герой не зовсім відірваний від світу. :)
А дієслівних рим я тут не використовувала. ;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-12-16 18:48:31 ]
мнье нравіцца што ви бальни нье мной... цю асоціейшен мені навіяв рядок /про сум листів, написаних не вам/:) тільки там замість багатьох /про/ також багато /что/.
хороший текст. тільки я також проти /виковтнувши/.
якось воно мені... чи не тільки мені...
хоча, вірші - це ж таке особистісне, що жах: хто як хоче, так і пише. і посилає всіх радників - як мінімум - ...не скажу куди!
привіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 19:03:13 ]
:))) Привіт! Аж підстрибую від радості. :)
Дяка за візит! Радників не посилаю - радинків ціную. :) Якщо радники хороші...
Поки думаю, що "виковтнувши" все-таки краще за "проковтнувши", яке було до цього. Якщо знайду щось краще з часом - поміняю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-12-16 19:34:23 ]
я сам так рідко буваю, що підстрибую.
проковтнувши теж не теє.
треба який новий погляд, під іншим кутом.
чекатимемо, правда ж /огядається - всі кивають у злагоді головами/:)