ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Як ішла я опівночі
В душі навколо серця водокруг…
Кохання сповідається в прощенні…
Живлюще джерело, родючий ґрунт
для спогадів – лунає «Два перстені»,

молитвує Ротару… гусне кров –
немов зайшов на службу до костьолу…
Щоб стать до таїнств ближче, молитов
душа сховалася в стареньку радіолу.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-24 20:57:25
Переглядів сторінки твору 4606
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 15:21:34 ]
Я не є фанаткою творчості пані Софії, але настрій вірша мені дуже знайомий :) Так, справді є такі пісні, від яких гусне кров, і в які хоче сховатися душа...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:16:56 ]
Привіт, Ганно!
Дякую, що прочитала і відгукнулася.
Отак і живемо... (ти - у мене, я - у тебе)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:20:32 ]
на сторінках? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:25:37 ]
Шкода, що лише на сторінках...
Але дива трапляються навіть у житті (останню фразу я вимовляю дуже серйозним голосом, не посміхаючись, з камяним обличчям, нервування виказує - пересмикування пальцями) Отакеє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:30:07 ]
А чому навіть? і чому дива? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:52:15 ]
А хіба є у світі справедливість і відповідність (тобто, коли людина чогось прагне - вона ніколи цього не досягає: пише вірші - їх ніхто не читає (за винятком таких само варят, як і сам), закохується - не знаходить взаємності або переживає зраду, отримує диплом - не знаходить роботу за спеціальністю, розмовляє українською мовою - з нього сміються як із селюка, хоче змінити світ, а натомість знову пише вірші...)
Справжнє життя - це уява про справжнє життя, що є таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 18:25:30 ]
Дорогий Костянтине! Не узагальнюйте надто глобально! :) У світі є справедливість: кожне моє кохання було взаємне; мене ніхто не зраджував, працюю за спеціальністю, розмовляю українською і все оточення з натугою прагне мене зрозуміти :)); а вірші читають на найкращому сайті, от!
Вибачте за особисте. але я це так прагну змінити світ (тобто Ваш песимістичний настрій біля такого хорошого вірша):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 08:00:47 ]
Мені інколи закидають, що я ніяк не можу подорослішати у свою енну кількість років... Образливо до крику... хто знає напевно, що таке дорослість - поважність? не дивуватися життю, як дивується дитина..? Про невідповідність реалій намріяному веде до страшенного розчарування життям, людьми, стосунками. Вважаю, що сміються ті, хто в своєму житті нічого не зробив з точки зору добра і кому наплювати на те, який страшний світ навколо... Самозаспокоєння типу - життя прекрасне, якраз веде до протилежного... Намагаєшся у ньому знайти прекрасне, а бачиш зовсім інше... Чому так? Особисто мені хотілося і хочеться кудись на безлюдний острів... Саме слово - безлюдний - вказує на те, що Таким (страшним, незрозумілим, шаленим) світ зробили люди... Так ото, коли хочеться змінити світ - ...Хотіла написати - треба писати вірші... Хто зна - кожен повинен займатися тим, що вміє найкраше: поет - писати вірші, селянин - працювати на землі, вчитель - вчити дітей. Друге діло - хист. Якщо є хист писати, треба писати... Ой, так усе плутано, так не зрозуміло... Вибачте, Кость, хотіла підтримати Вас, натомість додала і свій "камінь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 13:29:19 ]
Пане Костянтине - на сторінці
http://maysterni.com/publication.php?id=28727
ви зробили коментар, який викликає серйозні до вас претензії.
Отже, вкажіть, будь-ласка, де, хто і кого обізвав графоманом у контексті тієї розмови? Чи десь інше - стосовно учасників коментування?
Чекаю на відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 18:49:14 ]
Шановна редакція! Відповідаю на Ваше чорно-жирне (в розумінні виділення) речення. Малося на увазі (те, як я зрозумів), Людмила Калиновська Вам відповіла наступне: (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 22:39:12 ] -

"Малевич... Земляки - понад усе! Щодо графоманії... не знаю, що й сказати... обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором... а ось "Чим далі, тим гірш" - не вистачало нам ще й гонінь... Хоча... закайданений розум на звалищах... Нам кажуть, що криза, банкротують підприємства і прибирають до рук все, що погано лежить, а в голову втокмачують інше - світова криза (а під шумок...?) роблять свою справу. Але ми не повинні це знати. Мовчання ягнат... Вибачте, що така емоційте, це те, що підтримує у мені життя."

Там є слова: "обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором..." - її відповідь на Ваший коментар. Тобто вона зрозуміла, що своїм коментарем Ви поставили дану поетесу в розряд "графоманів". Тому вперше вжила слово "графоман" мною шанована авторка. А я заперечив - ій, що вона не графоманка, а справжня! Ось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:06:26 ]
Дякую, пане Кость, і - вибачте, що ось так Вас "підставила". Так, дійсно, Ви правильно вгадали... Ще раз вибачте, я написала і пану Ляшкевичу, щоб він правильно все зрозумів... Людині, яка подала руку - перестрибнути через калюжу чи обминути небезпеку, чи навіть за квиток у автобусі я завжди говорю - дякую... А це - не гріх, якщо я правильно розумію життя...(вираз обличчя у мене зараз російською - "з недоумением")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 19:10:36 ]
Ви, Людмило,- молодець! Я - за Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:51:39 ]
Дякую, Костю, ще раз... Взагалі то я прийшла на ПМ за конструктивною розмовою - без підтекстів, із готовністю допомогти і, звичайно висловити свою думку... Власне, я не новичок у поезії, маю ряд публікацій у газетах і часописах, маю власну книжку поезій "Одкровення". перед цим були публікації у обласних літзбірниках "Тороки", "Слобожанщина", "Березоль", потім "Земляки" Сумського земляцтва, зараз готую книжку за назвою "Сходами нагору", головую у літоб’єднанні районному "Вир"(у цьому році видала колективну збірку "На Білому полі", бо місто, де живемо і район Білопілля, Білопільський, мені люди - повірили, вирішила трішки повчитися, натрапила на сайт ПМ, вирішила, що це доля і шанс чомусь навчитися і враз - отаке!!!)
Знаю по обласній Спілці - ревнощі, перекручування, бозна шо - бо кожен вважає себе великим - це не по людськи і неправильно... якщо сайт відкрили - вчитися!- висловлюйтеся конкретно - правильно я говорю? якщо для того, щоб поставити своє конкретне "я"... Про це інша розмова... встановіть у себе icg і пишіть мені на icg 421485113


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 20:12:31 ]


"Обізвіть мене графоманом" - емоційно запропонувала шановна Людмила Калиновська.

І шановний Костянтин Мордатенко тут же і відповів, мовляв, не переймайтеся, що вас (клята редакція - ред.) "назвала" графоманом - Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!
Проблема лише в тому, що ніхто нікого графоманом не називав. Але це вас мало чомусь хвилювало. А даремно.
Ось ваші слова.
"А обізвати графоманом може лише людина, яку в свій час обізвали графоманом і вона шукає кому б це і мені дошкулити: тому вибирає більш-менш пристойного автора, в якого іноді трапляються огріхи (автор це відчуває), і кидає філософські роздуми про "графоманство". Не переймайтеся. Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!"

Ви вилили відро помий. І що далі? Будете вчити любити Україну? Забувши те, Христове, що «важливим є не те, що входить у вуста, а що виходить із вуст»...
А чи потрібні Україні такі вуста?