ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди. І довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим, опинившись непрошеним гостем
сонних дерев, що у воду зайшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні твори

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тамара Шкіндер
2019.11.17 09:28
Коли самотністю прилине ніч
Під злато-блиском темної вуалі,
Далекий спомин доторкнеться пліч
І перлами розсипле на скрижалі

Ось ті хвилини-зерна збіглих літ.
Не сіються - густе занадто сито.
Милує око мальв рожевий цвіт

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:

Серго Сокольник
2019.11.16 21:42
сучасне еротично-драматичне оповідання*** Ти вже не так часто, як колись, приходиш у мої сни... Я все рідше роздивляюсь у комп’ютері твої фото... Десь у коробці досі лежать напівзношені, колись подаровані мені тобою в нашу останню зустріч туфлі, що д

Олександр Сушко
2019.11.16 19:25
Дорогі друзі!
Запрошую Вас на мій спільний з поетом Олександром Обрієм творчий вечір у Національному музеї літератури в м. Києві. Захід відбудеться 30 листопада. Початок о 16-00. Ведуча - Нобелівський лауреат у галузі літератури за 2018 рік Ольга Токарч

Галина Михайлик
2019.11.16 18:44
Відома біблійна притча про таланти і про прямий обов'язок наділених ними їх розвивати, спонукає мене поділитись власним досвідом пошуку щастя і віднайдення його у моїй творчій діяльності. Музика, поезія, прикладне мистецтво – ось три складові мого коду,

Олег Вишень
2019.11.16 17:37
Чуттєвий світ безкраїй, неосяжний.
Світ розуму надповнений хімер.

Тиран, що так боїться смерті,
Палач, що смерті той жада,-
Мій розум, що не хоче вмерти,
І звільнення бажаюча душа.

Микола Дудар
2019.11.16 17:32
Зголошуютесь на пізнє визнання
У партитурі вільних місць доволі...
І досить продиратись навмання
Учора ви дожерли свій
Пуд солі…

І випрямтесь… Полиште той тягар
Оте ярмо, де неуч ви у справі, - нікудишній

Володимир Бойко
2019.11.16 16:47
Алкоголіки в селищі Димері
Опинилися в іншому вимірі.
Напросилася п'янь
До інопланетян
І скінчилось пияцтво у Димері.

Землевласники під Кобеляками
Подорожніх цькували собаками.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вероніка Новікова / Вірші

 до неба дванадцять метрів
Образ твору двадцять один рік тому Вічний Кравець помилився
(таке буває раз на століття)
і тепер я маю ліву нагрудну кишеню,
нашиту не з того боку ребер.
з тих пір ніхто її не бачив,
а
...у ній щось гаряче танцює у ритмі пульсу.
...у ній - синьо-червоний хаос, з якого народжуються ріки і течуть моїми венами.
...у ній - цілі калюжі зеленого запаху свіжозрізаної трави.
...у ній - маленькі дитячі сліди на темно-мокрому піску.
...у ній - безмежно багато жовтого нічого.
...у ній - сотні галасливих синіх пташок.
...у ній є величезна дірка,
крізь яку видно море;
крізь яку пропливає Риба.
...у ній живе холодний північний вітер.
...у ній загубився цілий біло-прозорий всесвіт.

моя ліва нагрудна кишеня - не гуртожиток,
вона - маленька модель великого світу.
в ній. є. усе.
в ній. є. усі.
і колись від надміру гарного вона стане занадто великою,
мої груди підуть по швах,
а Вічний Кравець усміхнеться:
він ще ніколи не помилявся
так правильно.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 13:46:25
Переглядів сторінки твору 3833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.206 / 5.5  (5.232 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.177 / 5.5  (5.152 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.09.09 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 16:14:30 ]
У Вас часто колосальні образи "захаращені" торішним листям-гіллям...
Ось і в даному вірші (дрібязково, але як зказати) чіплятися не буду:
після
"...у ній загубився цілий біло-прозорий світ" - все! ставте три крапки. Бо далі - то... Як сказти: "гонять порожняк" називається.

За різкість (можливу різкість) - пробачте.
А вірш - суперський (якщо скоротити)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 16:56:18 ]
ааа!!! Костю, спасибі за "різкість".
бачте, саме її я від вас і прагну не лише до інших, до себе теж. звісно.

бачте, не скоротила, використала інше закінчення, яке наразі подобається особисто мені більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 21:18:19 ]
Чогось мені видається, що таки остання частина твору має дуже велике значення, можливо, навіть (у всякому разі для мене) найважливіше, найсуттєвіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 10:55:30 ]
спасибі, Василинко. певно, так воно і є.
з любов*ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 16:15:19 ]
"6" - мені заборонила Редакція Майстерень ставити, то й ставлю "5.5"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 20:13:01 ]
Для вільного переливу вашого гумору в широкі читацькі маси, шановний пане Олеже, адміністрація вас теж щойно підключила до оцінювання - виходьте з-під столу, ставайте на стіл і читайте вірші!
"4" і "6" гарантовано з'являться - з чим вас наперед і вітаємо!
Із щирим захопленням, адміністрація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 21:06:06 ]
О, тепер я зрозуміла, куди можна віднести подібні твори Ніки. Ніусь, та це ж вірші в прозі. Успіхів на твоїй ниві. Мені здається, що на ПМ більше нічого такого я не зустрічала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 10:58:28 ]
спаисбі, Лєн. раніше я називала це собі поезійною прозою. ну, типу - я сама нє мєсная, в жанрах і тп не розбираюсь... :)) насправді, це такі у мене спроби верлібрів, але ні у що нормальне вони ніколи не виливались, от я і облишила все як є :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 11:07:31 ]
А чим проза у віршах гірша від верлібрів? Нічим. А тому всьому свій час: і верлібрам, і сонетам, і хоку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 23:53:26 ]
:) напевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 18:52:25 ]
Мені дуже сподобалось. Без правок, без зауважень, без побажань. Просто мо-ло-дець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 23:54:11 ]
спасибі, Елю.
щиро рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-01 20:56:08 ]
Я так бачу, Нікусю, що духовну поезію ти пишеш лише верлібрами, причому не менш вдалими, ніж римовані твори. :)

Вічний Кравець ніколи не помиляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 23:54:44 ]
так-так, звісно не помиляється. звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-03-13 23:47:27 ]
обіймаю.