ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олексій Кацай
2019.07.20 14:44
Науковці і чарівники,
викиньте комп’ютери й тотеми:
не гальмуючи, а навпаки,
входжу я в цю зоряну систему.

Тут згасає сонце і планет
замерзає гурт, живий учора,
тут крижин стерильний лазарет

Ігор Деркач
2019.07.20 13:28
Щасливі миті і путі
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.

Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,

Любов Бенедишин
2019.07.20 11:05
Любов манила, як Говерла –
Творила сни і міражі…
…Наївна дівчинка померла
В моїй зневіреній душі.

Не пошкодую. Не заплачу.
Свободу лясну по плечу…
...У порожнечу не-о-значень

Олена Побийголод
2019.07.20 09:59
Торонтсько-Оттавська,
ковбасно-Полтавська, -
тобі, Україно, привіт!
Івано-Франківська
та Сан-Францисківська,
вмістила ти весь білий світ!

Безмежно-Одеська,

Надія Тарасюк
2019.07.20 09:31
Це літо
багате
на дощ
і спомин,
оздоблений ромом.
У небі
загоєним громом
чалапають

Світлана Майя Залізняк
2019.07.20 09:04
Викидалися на берег
з океану слів кити.
Кружеляли сизопері...
Як було не підійти?

Рятували невсипущі.
Блискотіли плавники.
Нахилявся мій гладущик...

Юрій Сидорів
2019.07.20 07:30
Гаї пожовкнуть, хащі лісові,
Беріз масиви, сосен і ялинок,
Гриби крислаті всохнуть у траві...
Колись охопить всіх земний спочинок.

Утомлено чманіє бузина,
Садочків недоглянутих цариця.
Ніщо не вічне. Спатиме й вона,

Борис Бібіков
2019.07.20 02:08
коли змиришся із цими рядками, немов із залежністю
коли у клубі анонімних поетів зізнаєшся у своєму слові,
у бажанні палити цілі зграї слів і бути для них пожежником,
що не боїться ні висоти, ані кипіння крові

що тренуватиме слово до крові, не римув

Вікторія Торон
2019.07.20 02:01
Вона дари вернула пам’ятні твої,
неначе їй вони –- чужі і незнайомі;
вони в руках твоїх -- як сироти малі,
що їм відмовлено у хлібі і у домі.

Вони вернулися розгублені, ні з чим,
ти їх послав туди, де їх не захотіли
і у досаді, без пояснення прич

Ніна Виноградська
2019.07.19 23:24
Розхлюпав день і тишу, і тепло,
Із хмари сипав дощик півгодини.
То зорями все небо зацвіло,
І серед лип не чути гул джмелиний.

Крізь пахощі медові навкруги
Все обнімаю серцем рідне, миле,
Де річка миє в лозах береги,

Ніна Виноградська
2019.07.19 23:00
Іду по літу,
Потраплю в липень,
В медовий цвіт,
Де трубадурить джміль.
Де абрикоси
Сонечком зігріті,
З наливом білим
Розливають хміль.

Серго Сокольник
2019.07.19 22:33
Дріт колючий змінив оливисте
Гілля. Втіхою у невтіш-
нім не маємо ми можливості
Повернутись у те «раніш»
З доленосним надалі значенням,
Як летіли з печери в ніч
Ті ЧОТИРИ НА КОНЯХ... начебто
їх, отих апокаліптич-

Ігор Федів
2019.07.19 16:19
Що я шукаю у небі вночі? Вогні…
Це сіяють його діаманти,
Аби шлях не губити у повній імлі
Не забути за свої таланти.
Я у небі чекаю єдину зорю,
Що палатиме тільки для мене,
Перемогу дарує у чеснім бою,
Піднімає на крила у небо.

Сергій Губерначук
2019.07.19 15:10
Червоне стигле сорту Айдаред
зимове пізнє долежить до травня
це яблуко, в якому наш секрет,
з якого ґенне дерево прадавнє.

Спасибі, ти даєш мені його,
зірвавши з порцелянової гілки,
щоб я вкусив те, як зима кругом

Світлана Майя Залізняк
2019.07.19 12:06
Знову палити крила
вийшли шереги зла.
Пахне дешеве мило.
Танці брудних... ла...ла.

Скаче цапок зелений.
Гном мухомори - в чай.
Топче бичок Єлену.

Олександр Сушко
2019.07.19 11:28
https://www.facebook.com/100002932615183/videos/2465856030188793/?permPage=1
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29

Матвій Смірнов
2019.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вероніка Новікова / Вірші

 до неба дванадцять метрів
Образ твору двадцять один рік тому Вічний Кравець помилився
(таке буває раз на століття)
і тепер я маю ліву нагрудну кишеню,
нашиту не з того боку ребер.
з тих пір ніхто її не бачив,
а
...у ній щось гаряче танцює у ритмі пульсу.
...у ній - синьо-червоний хаос, з якого народжуються ріки і течуть моїми венами.
...у ній - цілі калюжі зеленого запаху свіжозрізаної трави.
...у ній - маленькі дитячі сліди на темно-мокрому піску.
...у ній - безмежно багато жовтого нічого.
...у ній - сотні галасливих синіх пташок.
...у ній є величезна дірка,
крізь яку видно море;
крізь яку пропливає Риба.
...у ній живе холодний північний вітер.
...у ній загубився цілий біло-прозорий всесвіт.

моя ліва нагрудна кишеня - не гуртожиток,
вона - маленька модель великого світу.
в ній. є. усе.
в ній. є. усі.
і колись від надміру гарного вона стане занадто великою,
мої груди підуть по швах,
а Вічний Кравець усміхнеться:
він ще ніколи не помилявся
так правильно.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 13:46:25
Переглядів сторінки твору 3668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.206 / 5.5  (5.238 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.177 / 5.5  (5.157 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.05.29 20:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 16:14:30 ]
У Вас часто колосальні образи "захаращені" торішним листям-гіллям...
Ось і в даному вірші (дрібязково, але як зказати) чіплятися не буду:
після
"...у ній загубився цілий біло-прозорий світ" - все! ставте три крапки. Бо далі - то... Як сказти: "гонять порожняк" називається.

За різкість (можливу різкість) - пробачте.
А вірш - суперський (якщо скоротити)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 16:56:18 ]
ааа!!! Костю, спасибі за "різкість".
бачте, саме її я від вас і прагну не лише до інших, до себе теж. звісно.

бачте, не скоротила, використала інше закінчення, яке наразі подобається особисто мені більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 21:18:19 ]
Чогось мені видається, що таки остання частина твору має дуже велике значення, можливо, навіть (у всякому разі для мене) найважливіше, найсуттєвіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 10:55:30 ]
спасибі, Василинко. певно, так воно і є.
з любов*ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 16:15:19 ]
"6" - мені заборонила Редакція Майстерень ставити, то й ставлю "5.5"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 20:13:01 ]
Для вільного переливу вашого гумору в широкі читацькі маси, шановний пане Олеже, адміністрація вас теж щойно підключила до оцінювання - виходьте з-під столу, ставайте на стіл і читайте вірші!
"4" і "6" гарантовано з'являться - з чим вас наперед і вітаємо!
Із щирим захопленням, адміністрація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 21:06:06 ]
О, тепер я зрозуміла, куди можна віднести подібні твори Ніки. Ніусь, та це ж вірші в прозі. Успіхів на твоїй ниві. Мені здається, що на ПМ більше нічого такого я не зустрічала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 10:58:28 ]
спаисбі, Лєн. раніше я називала це собі поезійною прозою. ну, типу - я сама нє мєсная, в жанрах і тп не розбираюсь... :)) насправді, це такі у мене спроби верлібрів, але ні у що нормальне вони ніколи не виливались, от я і облишила все як є :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 11:07:31 ]
А чим проза у віршах гірша від верлібрів? Нічим. А тому всьому свій час: і верлібрам, і сонетам, і хоку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 23:53:26 ]
:) напевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 18:52:25 ]
Мені дуже сподобалось. Без правок, без зауважень, без побажань. Просто мо-ло-дець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 23:54:11 ]
спасибі, Елю.
щиро рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-01 20:56:08 ]
Я так бачу, Нікусю, що духовну поезію ти пишеш лише верлібрами, причому не менш вдалими, ніж римовані твори. :)

Вічний Кравець ніколи не помиляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 23:54:44 ]
так-так, звісно не помиляється. звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-03-13 23:47:27 ]
обіймаю.