ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Скорода (1988) / Вірші

 ***
Агітаційний плакат УПА (1948) Присвята до 80 річниці створення ОУН та 100-річчя від дня народження Степана Бандери

***

Ти заздриш горобині за вікном –
Рум’янця того більш тобі не мати.
Катуєш ноги вовняним теплом.
Давно забула, що то – воювати.

Дітей забрали, як була війна,
Та й чи живі ще… То лиш небо знає.
Чекала мужа – вояка УПА…
Чекаєш досі… Сотня літ минає.

Згадати тільки… І бринить сльоза.
Та що тепер? Полатані колготи?
Гнучкі долоні – сиза бірюза –
Шукають лиш тепла… Не плач, чого ти!?

Минуло сто. Щез усміх у очах.
Надія й віра мовлять молитвами.
Ні, не за тих, що зниділи у снах,
За тих, хто у бою закінчив снами.

4.01.2009 р.Б.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-03 22:30:16
Переглядів сторінки твору 4127
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.031 / 5.5  (4.794 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.628 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.01.17 11:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:27:37 ]
".. Минуло сто. Щез усміх у очах.
Надія й віра мовлять молитвами..."

Маєте глибинне поетичне чуття... А Час - геніяльний Вчитель... Хотів би років через десять ,десь у просторі, здибатись з .. Вашим Сонетом.. А років через 50 побачити Вас у товаристві Безсмертних. ..Юлія Скорода.. Ов-ва!
Звучить !...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Скорода (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 15:29:59 ]
О, дякую, Вам, Поете Мандрівний, за коментарі!
Якщо мої критики будуть пильнішими, а читачі вимогливішими, то, може, колись і здибаємося;)
Маєте рацію, Час таки найгеніальніший з вчителів, на відміну від досвіду - жорсткого і не завжди позитивного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 11:39:43 ]
І устрій на Україні вже саме той, за який воювала УПА. Вдови партизанів тай фронтовиків живуть абсолютно так само. З точністю до шостого знаку після коми. А вірш чуттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 12:07:02 ]
полатані - може, краще "поштопані"? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Скорода (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 15:50:11 ]
Чи "заштопані"?.. Ще подумаю...
Літера "Л" - дзвінка, "Ш" поряд із "Щ" у цьому рядку створить ефект шуму. Що Ви думаєте? Зрештою, український тлумачний словник містить обидва варіанти
Вдячна, Вам, що цікавитесь моїми творами. Завжди рада коментарям:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 15:59:20 ]
Ще раз пробачте за недоречні коментарі щодо деталей - адже цінність Вашого вірша зовсім у іншому. Успіху Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 12:43:45 ]
Дякую, дуже проникливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 16:26:07 ]
Пані Юля! Ваша реакція на "пильність критиків" і "вимогливість читачів" вельми позитивна... Час на Вашому боці. Здатність вчитися (навіть у недоброзичливого і зверхнього критика ) є даром божим.. Такі митці швидко переростають амбітних менторів. Хоча, варто пам’ятати й те, що ніщо під цим небом не є догмою... Для прикладу торкнуся іронічного коментая Ванди Нової.Здавалось би розум у поєднанні з високими амбіціями(названої мисткині) мають заперечувати категоричність... І все ж ВН категорична у своїй пораді підкріпленій дещо глузливою міною - :-)...
Тоді як є очевидним , що столітня бабуся і колготи в українських реаліях речі несумісні.. Та і жінки ЇЇ(бабусиної) епохи завжди саме "латали".. Хоча Ванда, яка народилася і виросла на шостому поверсі.., могла подібних тонкощів буття української сільської жінки і не знати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 16:33:52 ]
Поете, не варто робити висновків про людей, яких Ви не знаєте.
А щодо своїх "іронічних" коментарів із "глузливим мінами" - я Юлії зауважила їх недоречність, і вибачилася. Ви цього не побачили?
Можливо, Ви бачите лише те, що хочете бачити - вибрані коменарі, а посмішки для Вас - обов"язково лише глузливі.
Думаю, авторка сама все зрозуміє, я в нею вірю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 16:35:43 ]
Мабуть, якби не "коментар на коментар", ніхто б ніякої глузливості там не шукав. Пробачте за втручання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 16:52:34 ]
Вибачте, Вандо..! Ви така Піднебесна, що раптом захотілося побачити реакцію Панни на речі суто земні.. перейшов межу дозволеного...вибачився... отримав у бороду філіжанку кави... відійшов із захоплення в спущених зіницях...