ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Бузок зацвів
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
Гнів (сонет)
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Перший дощ
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
* * *
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Псалом 127. Пісня Соломонових сходинок
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Мармур
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Весняна яса
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
Поетичні війни
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
* * *
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Урбаністичне чаклунство, або про наслідки неконтрольованої фітотерапії :)
світанок у Києві ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-07 20:38:51
Переглядів сторінки твору 9336
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.768 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 14:46:38 ]
Аби ж то, Василино, можна так було розігнати хмари. Чи ти можеш:) А вірш гарний, і думка втілена оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 22:09:47 ]
Ой, та чи я перша? Головне – фітотерапія :).
Не скажу, що можу,точніше, могла, Михайле :)). Але для цього треба було дууууууже зосередитися, а результат мізерний, бо хмари все одно повертаються, а сила пропадає.:) Утім, тепер часто все у природі діється всупереч самій природі (???).
Дякую за комплімент, особливо щодо оригінальності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:34:00 ]
Так дивно і водночас гармонійно: Василина- шляхетна відьма! :)

Гарно, як завше.

І маю до Вас одне питаннячко: звідки Ви стільки рослин знаєте? :) Я помітила, що чи не в кожному Вашому творі Ви сакралізуєте дикі рослини. Певно, вони для Вас- обереги-друзі, так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:50:42 ]
Анцю, дорога, дякую за "Гарно, як завше". Ці слова мені гріють душу :)) я не відьма, а травознавець-аматор %)
Детальніше розкажу, можливо, прозою колись...
Цьом, дорога :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 22:54:41 ]
листки любистку
тирлич-траву,
оман, мандрагору
запарити
на вкраденому
київському
дощовинні
студити
на балконі
з виглядом
на Лису Гору
чекати на треті
півні ловити
хмарини
у рукави
аби
поширяти
над вулицями
з перламутру
над містом що марить
світанком-
це свято чи будень
для повітрулі-

?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 20:43:34 ]
над містом
що Сонця чекає
до третіх півнів
кружляти
виловлюючи
сірі
конгломерати(?)
гашдвао, заквашеної на
гашдваесочотири,
і ще всякої іншої
нечисті
це просто випадок
одиничний
але вдалий :)
а будні мов п’явки
висотують сили
і не встигаєш
заплатати
цураві рукави
до наступних
одиничних
випадків :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 02:03:59 ]
кислотна подорож(?)
небуденна
краколомно
святкове виконання
музики небес
обітованих:
південний вітер
-кларнет,
північний вітер
-гобой
західний вітер
-дримби
східний вітер
-афротамбурин;
приязні
метеорити спадають
з волосся
вкрадений дощик
шепоче з- за
пліч
зустрічні
перелітні
вітаються і
трохи слухають
але і у них
має бути
своя музика-
повітряне вино
святкова-
як-
аромат
тортових
свічечок?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 17:55:47 ]
Серед ночі опівночі місячик мінився,
віяв вітер холоднинький та й перемінився.
...
Серед ночі в полонині, там, де чорна млака,
цілувала повітруля хлопця-вовкулака.
...
Серед ночі опівночі когутята піли,
повітрулі з верховини в Київ полетіли :)
...
Вітер віє, повіває, дощик поливає,
сидить щезник у колибі та й на дримбі грає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-16 02:51:38 ]


ще під ранок на каштани впадуть сиві роси
тихий місяць помандрує ген за хмарочоси

..

хмари зліпляться казками в сріберному мигу
як злетить нічний музика, всівшись на ґирлиґу..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-10 08:49:47 ]
Ось в кого можна спитати, так цвіте чортова папороть хоч в купальську ніч чи ні? А то це бісове питання не дає спокою героям всіх часів. Іще,Василино вариво те можна пити? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:53:50 ]
Обіцяю, дорогий ОК, пояснити все детально пізніше. Щиро рада, що читаєш. (Йой, перейшла м на ти, але це з радості від зустрічі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-10 19:18:37 ]
Вдячний за відгук. Гарного Вам польоту.
З повагою,
василь
...Ластівка літає, бо літається, а Гануся плаче, бо пора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 18:57:22 ]
...Хвилею зеленою здіймається
навесні Батиєва гора...:)
Обожнюю неокласиків, а найбільше Рильського. Знаєте, Василю, що він про мене писав? :))
"...українка з гір, чи верховинка – прехороше слово, і славно так лягає на папір..." :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 15:45:47 ]
Прошу шановних редакторів поглянути на цей твір.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 16:34:33 ]
Василинко, особисто мені дуже подобається ваша композиція, але є відчуття, що можна деякі моменти ще більш випрозорити і увиразнити.
З вашого дозволу напишу вам у понеділок окремо мейликом, бо зараз фокусування на поезії начисто збите гамірним вихідним днем. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:45:54 ]
Приємно, що звернули увагу :))
чекатиму!
Гарного і спокійного вихідного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 16:43:56 ]
У нас, Василинко, у Львові, досить сильна буря була, тому тільки зараз вам відсилаю свої скромні погляди на такі чарівні жіночі справи!
Але до цієї композиції ви просто зобов'язані додати світлинку.
Хочете я додам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-04 18:53:32 ]
Дякую гарно! :))
я просто не вмію це робити, а просити нашого спеца на роботі не зовсім зручно.
До нас буря силкується дійти уже третій день. Гримить, блискає і тепер, а дощу нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 18:25:53 ]

І наша буря минула – і електрику відремонтували нарешті... :))
Я вирішила поки що цей твір помістити сюди – шкода його чіпати, так усе оригінально. Але й визнати своїм не можу :))
Хай поки що буде тут, а життя покаже:))

Отже, Варіант №2
вірш Василини Верховинки (із правками Володимира Ляшкевича).

Доволі! о київські сірі, набридлі дощі!
Не видно за вами купальської теплої ночі!
У простір і час - над німоту хвощів і плющів,
Над смутну зневіру піднятися в небо я хочу -
За пасма дощу, де очікує Лиса гора,
Вирує негода, і не запалити багаття.
О, я не спинюся, бо чую - настала пора -
Натхненна насланнями віщими, чи бо прокляттям…
До пізньої ночі варитиму тирлич-траву,
Меткі мандрагори, сушені листочки любистку,
І в північ з балкона полину в нічну синяву,
не видавши сяйвом себе, ані криком, ні свистом.

Ото налітаюсь ущерть – бо настала пора!
Над Києвом змієвим, древнім окрилена зіллям, -
І далі у далеч предвічну, де Лиса гора,
до півнів охриплої пісні над рідним Трипіллям...
Устигла ! І хмари сховала собі у рукав.
Світлішає небо - тендітно-блакитне, пречисте…
Кияни радіють - і хто знов дощі розігнав,
І Сонце вернув – по обіймах таке урочисте.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 21:29:43 ]

Сонечко, Василинко, та це ваш вірш повністю! Я ж тільки скромно накидав можливі варіанти вирішення тих моментів, які вузькому чоловічому сприйняттю видаються не надто ясними!
Тому з вашого дозволу допишу - вірш В.В. з деякими моментами від Л.В. :)