ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Хіба чоловік – це твоя половина?
Образ твору Хіба чоловік – це твоя половина?
Чи може дитина? Питання відкрите.
Похнюпивши голову йде недо-жінка,
свої почуття розтрусивши крізь сито.
Бо їй на собі важливіше носити
усе нерозтрачене золото інків.

І щоб не робили – все безрезультатно:
уколи або ж прегнавіту піґулки.
Стоять ліхтарі у позиції струнко,
та й ті не хотіли б їй честь віддавати.
І біль її неподільний, як атом,
обличчя, немов репродукція Мунка.

Пробачте колись їй, вона ж тут проїздом.
І стіни, що білі, насправді червоні.
І тягнуть-витягують руки залізні
дитину, мов ріпку, з продажного лона...
синочок чи доня..? синочок чи доня?
Запізно.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-27 21:35:24
Переглядів сторінки твору 6195
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 21:44:39 ]
Оленко,
Чого у неє лоно продажне?
А які такі уколи ій робили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-27 21:55:14 ]
Юль, значить були на те причини.Щодо уколів, то це вже зайві деталі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 21:49:32 ]
Оленко,
Йой - мусів 2 рази перечитати. :(
Остання строфа просто вбивча.
Може заміни "прегнавіту" на щось зрозуміліше, бо мо` і кубіти знають шо то є -
то маю сумнів про чоловіків.
І ще одне -
атом можна таки поділити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-27 21:58:19 ]
Юр, як на мене, то весь вірш вбивчий. Надіюсь, його зрозуміють правильно. Бо я просто схиблена (в доброму розумінні) на дітях, і навіть думка про аборт мене просто вбиває. Може, й тому така жорстокість у вірші.Щодо прегнавіту, подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-27 21:59:39 ]
А щодо атому, то просто з грецької він означає неподільний, а тому наразі саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 22:15:19 ]
one more thing "піґулка" with "ґ"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-28 10:40:28 ]
Дякую, Юр. Зараз виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 21:58:53 ]
Навіщо вбивати , Оленко? А , можливо їй вставати не можна? Так ото і лежить, ради дитини всю вагітність:( А дитини і чоловіка поряд нема. Хіба вона труїла дитину прегнавітом? Чи то , знайшлися якісь сволочі, які сміли труїти їй життя? Ай_ай, який гріх... Поясни, якщо думки у мене з твоїми не співпали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-27 22:06:30 ]
Ми дещо не порозумілися, Юль Це про тих жінок, у яких начисто відсутній материнський інстинкт, яким просто не потрібні діти зовсім.І хоч як найближче оточення не впливало на неї (ліричну героїню), а вона ну не хоче тих дітей та й все. Така то біда.Не допоможе ні сидячий спосіб життя, ні прегнавіт, ні ще там щось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 22:09:44 ]
ОЙ, Оленко, вірш силюнющій!!!!! Без лестощів . Щиро.Пішла дивитись репродукції Мунка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-28 10:41:14 ]
Особливо зверни увагу на "Крик".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-28 23:52:10 ]
Так, Оленко, Мунк, звичайно, людина талановита, але мені більше " Мадонна" сподобалася, теж у його виконанні, та й весна,- пора дивитися на квіти.:) Любові тобі з репродукцій Щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-01 17:20:13 ]
Я мала тут на увазі саме картину "Крик". А інші картини Мунка теж цікаві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-02-28 00:03:32 ]
Хороший вірш, Оленко. От тільки якщо вона недо-жінка, то якби вона народила, була б занадто велика загроза, що дитина виросте недолюдиною, а це ще більша проблема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-28 10:42:12 ]
Дякую, Тетяно.Хоча не завжди у недо-жінок недо-діти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-28 00:54:55 ]
Емоційно, напруга відчувається. Але читаю – і не можу зрозуміти: жінка жертва чи злочинниця? Маю на увазі, якщо не було б коментарів, що вона не хоче дітей, а просто за текстом твору.
Мабуть, треба завтра на свіжу голову перечитати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-28 10:43:50 ]
Василино, все-таки малося на увазі, що вона злочинниця.Я намагалася про це сказати першою строфою, вказавши на пріоритети головної героїні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-01 19:40:05 ]
Так, Оленко, пріоритети визначені: чоловік, золото і втрата почуттів, байдужість. але ж потім, здається, вона відчуває біль, і отой образ залізних рук викликає почуття жалю до ЛГ...
Але ж це моє, суб’єктивне сприйняття твору, так що усе гаразд.:(