ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
10:38
Герой цього вірша - сучасний французький драматург, письменник і філософ Ерік-Емманюель Шмітт.
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
2024.03.28
08:14
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2024.03.28
05:54
Небо досміялося до сліз.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
2024.03.27
22:08
Не може бути чоловік поганим, якщо із птаством розмовляє спозарана.
Достоту не відомо ще, по кому потомні вивчатимуть нашу епоху:
по президентах чи по тобі самому?
Ні, не регочучи на кутні, а з болем в серці можна й гудить,
бажаючи добра в майбутнім.
2024.03.27
22:03
Так пахло небом, небом пахло так,
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
2024.03.27
22:00
На згарищах відлуння тих страхіть…
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
2024.03.27
10:27
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
2024.03.27
08:44
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
2024.03.27
07:22
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
2024.03.27
06:04
Наповнений по горло незабутнім,
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
2024.03.27
00:08
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
2024.03.26
22:36
Маріє! Кохана Маріє,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
2024.03.26
22:29
сон зимовий
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
2024.03.26
21:08
Акторе,..
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
2024.03.26
19:26
Неужели это всё? Неужели вот именно сейчас, в первые дни лета, когда барышни на улице пронзают твоё сердце острыми, высвобожденными от кольчуги бюстгальтеров сосками, когда в голове бурлит громадьё планов на отпуск, когда ты, чёрт возьми, уже почти всего
2024.03.26
10:31
Весна вже дихає на повні груди,
Хоча зі смутком у сплетінні дні.
Проміння сонячне танцює румбу,
Немов шепоче: горю, лиху - ні.
Гілки вербові у пухнастих сукнях
Гойдає вітер теплий ніжно їх.
І ніби виганяє ноти суму,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хоча зі смутком у сплетінні дні.
Проміння сонячне танцює румбу,
Немов шепоче: горю, лиху - ні.
Гілки вербові у пухнастих сукнях
Гойдає вітер теплий ніжно їх.
І ніби виганяє ноти суму,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Павло Чучка (1961) /
Публіцистика
Ми словоблудимо два дні на рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ми словоблудимо два дні на рік
7 липня 2005р. ПопАрт-Поступ. ПРЯМА МОВА
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію