ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Сливка
2019.12.10 22:27
Вітром гойдається вишня,
В небо вростає гілля.
Вкутана в пам'ять колишню,
Прийшле вітає здаля.
Інеєм сріблені віти -
Стежка в заобрію вись,
Духом аби забриніти
Мріям, що вшиті колись

Іван Потьомкін
2019.12.10 21:14
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої

Олександр Сушко
2019.12.10 18:56
Рече колега: - Ти - мій кат! - і що?
Жувати все підряд, неначе паця,-
У позолоту вгорнуте ніщо,
Ліричного фразерства прілий пляцик?

Пегасе, з цього раю завертай,
У тебе і у мене інші друзі:
Глибінь, поліфонічна широта

Редакція Майстерень
2019.12.10 15:01
УК_РА_Ї_НА" за символьною своєю частиною безпосередньо тягнеться аж до "РА" - що найдавніше із відомих символьних походжень. "УК_РА_Ї_НА" - символьно це значить "Будову (або ж " ВІД") _ РА _ І _ Отримай (На)" - тобто, найвищий дарунок від Ра.

Сергій Губерначук
2019.12.10 13:25
Якби мені зір коршака,
зіниці – гострі шпиці –
я б землю не навідував,
я б землю озирав!
Я б з викопного горщика
з трипільської землиці
зростав із зерня в ідола –
і смерть на смерть скарав!

Н Кап
2019.12.10 12:42
Дозвольте на вухо...
Лиш вам... По секрету...
Ви тільки нікому про це не кажіть!
нехай пропонують корону... карету...
хоч пів-королівства - будь-ласка,мовчіть!

І навіть якщо вам
підсунуть принцесу

Олександр Сушко
2019.12.10 11:30
Ступаючи поміж кривавих цят
Вплітаю світло в музику мінорну.
А річка - без початку і кінця,
По кризі - блюдця чорних ополонок.

Штовхає боривітер у плече,
Аби у вир шубовснув з головою..
У ближній каламуті - втрати щем,

Ігор Деркач
2019.12.10 09:47
Як хочеться вернутись у світи
дитячої мети на перепутті
тай іншою дорогою іти
у паралельно обране майбутнє.

Але не досягаю висоти,
з якої видно істини забуті,
що нічого заради суєти

Галина Михайлик
2019.12.10 09:37
Все як завжди: початок&кінець.
Інтрига тільки «як?», «коли?», «навіщо?».
…В єдину мить дерева стали нижчі,
а стежка розчинилась навпростець…

Чи, хепіенд? Розв’язка і фінал -
фортіссімо акорд на ноті щастя!
…Сюжетний вузол саморозрубався

Віктор Кучерук
2019.12.10 08:12
Г. С...
Стосунків наших пізню зав’язь
Руйнує ранній холод чвар,
Хоч ми обоє намагались
Незгоди стримати удар.
Стражденним душам на догоду,
Не оберталися назад, –
Раділи будь-якій погоді

Микола Соболь
2019.12.10 05:23
Вона любить зорі ясні,
Дерева од інею срібні,
Сніги до перини подібні,
Короткі, насуплені дні.
Милується нині зима
На те, як веселі синички
Під вікна летять з годівнички,
Бо стужа до серця пройма.

Олександр Сушко
2019.12.10 03:56
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Лапу шобтиздохові потисну,
А тобі руки не простягну.

Бо собака ліпша за людину,
Віддана як жінка, їсть усе.
Ти ж мене кладеш під гільйотину

Ярослав Чорногуз
2019.12.10 00:25
Учу усіх я жити безоглядно,
Люблю, щоб ззаду сунула людва.
В трусах порвалась нитка Аріадни,
І обірвався на Голготу шлях.

Хвилююся у розпачі німому –
Рятуй же, любко, ну хіба це жисть?
Хтось викликав мені швидку з дурдому,

Тамара Шкіндер
2019.12.09 21:50
Не поранюсь об сни,
По їх лезу вернусь у минуле.
Мить і вічність злітають у небо
По сходинках хмар.
Відштовхнусь від стіни,
Де туманами днів потонулих
Оповиті серця.
І до сонця майну, як Ікар.

Ярослав Чорногуз
2019.12.09 18:07
Тихо алеєю йду,
Змовкла пташина розмова…
Нічка принишкла в саду,
Затишна нічка зимова.

Так, ніби зірку ясну
Місяць торкає за плечі…
Ніченьку враз пригорнув

Ігор Деркач
2019.12.09 17:40
Минає все – жага, жура, очарування,
любов, що першою була, і є остання.
Уже ніяку не найду,
і поки фею заведу,
іду у баню.

У неї заночую і... захочу чаю.
Ні, я не п’ю, але і їй не наливаю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ** троянди**
мої серпневі троянди – хворі...
пагіння зрізаю,
шипами сколола геть руки
і жалем колючим
роз’ятрюю серце
троянди – аж дивно –
цілісіньку зиму зелені
до січня ще й пуп’янки
щиро
розкритися прагли
тепер почорнілі
неначе й морози не били
та все ж почорніли
мов грізним вогнем опалило
ні брунечки
ні пелюстини
і гірко
бо знаю:
могла їх завчасно
від холоду я вберегти –
могла
та повірила
в лагідність зимню
можливо з коріння
хіба що з коріння
ще брості
живущі
проб’ються
зрізаю пагіння
при самій землі







Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-31 07:14:43
Переглядів сторінки твору 5572
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.916 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.870 / 5.5  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.11.27 20:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 09:14:06 ]
це ж пісня, Василино!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-31 23:46:01 ]
ХМММ. ДЯКУЮ.
Я люблю Вашу незлу іронію, Сонцю :))
цю пісню я співаю вже котрий день :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 02:15:54 ]
я ще іноді співаю "квітка є знаком троянди.. троянда є знаком культурної природи.. троянда, антиромантична мімікрія.. троянди приходять звідти, куди ніколи не потрапити нам.."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 19:43:17 ]
І в мене обмерзли,
живі при землі лиш зостались.
А карликова була накрита
дірявою каструлею старою,
тому і збереглася непогано... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-31 23:48:07 ]
От що то газда дбайливий!
Ба чи по силі мені буде оренда цієї чудесної каструлі на наступну зиму? :))Заразом із Вашою карлицею?
Як напівземлячці, зробите скидку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-01 12:58:58 ]
Треба взятися за розмноження (карликової троянди,каструлі...:).
Може,поділитися ще жимолостю,вейгелою,йоштою,гумі,хеномелесом,бататом чи гіацинтами?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 09:35:43 ]
Юрію, Ви мене аж приголомшили екзотичними назвами :))
Окрім гіацинтів
духмяно-жагучих
і йошти
несміло-терпкої,
нічого мені не сказали
ці дивні слова:(((
ой, ні, про батат я десь чула,
не можу згадати, що саме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-13 11:24:32 ]
Батат - це солодка тропічна картопля,
Що негри копають у джунглях руками,
А гумі - на Сході, в Китаї, Примор'ї,
Це кущик, що ягоди родить солодкі,
І зветься ще "лохом багатоквітковим":)
Вейгела цвіте фіолетовим цвітом,
А жимолость різним (квітуча ліана)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-20 23:43:41 ]
А роза-це квітка троянди :) Я довго сміявся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-28 15:50:46 ]
Тут плакати треба, земляче, гіркими сльозами,
оскільки ми з Вами не знаємо тих словників,
отих, що навчають, як "правильно" слід говорити :((((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 11:38:13 ]
Василино, ти тільки про квіти? Тоді добре. Квіти оживуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 12:21:19 ]
Схоже, Олександре, оживає, чи там, не вмирає все, що не прагне смерті.

Бо "Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся." Марко12.27.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:33:28 ]
ОК, троянди цвітуть. Але щось з ними не зовсім так. я їх бризкала мідним купоросом, але не помогло. :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 12:50:46 ]
В теології зовсім не спеціаліст. Як і в релігії. Але думаю Василина в цьому вірші могла писати про почуття. Вона може, таке враження складається після ознайомлення з її творчістю. В мене принаймні враження.
Але якщо про квіти, то квіти в Василини оживуть. Чомусь в цьому нема сумніву.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 14:34:58 ]
Олександре, хто в теології не спеціаліст, той ризикує потрапити у всі ті пастки, які теологія детально описує. :(
До речі, деякі тексти описують і квіти після їх удаваної смерті тут. Цікава штучка.
Але я з вами згідний, в руках Василинки все розцвіте з новою силою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 15:39:28 ]
Це в буддистів здається переселення душ, реінкарнація. А в християнстві раз і на завжди. В православ'ї ще простіше ніж в католиків ніякого очищення. Або рай або пекло. Справедливо. А як матеріалст скажу - люди не квіти. Люди є люди. Порівнювати людину з квіткою можна і навіть слід. Але тільки в поезії. Не в житті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 16:20:40 ]
Олександре, поезія - це індикатив живого.
Той, хто пише напівмертві рядки, здебільшого напівживий, але існують варіанти, буває, що і напівживому читачеві здається, що він читає напівмертві рядки.

Щодо теології, то передані в Євангелії від Марка слова Христа:
"Він Бог не мертвих, а живих." Марко12.27. - напевно потрібно розуміти, як нічого мертвого у Його володіннях не має, тобто не має смерті. Хіба що вийти (по своїй волі випасти) з Його володінь, що, я допускаю, можливо.

Дивно Олександре, що ви, будучи активним дописувачем і читачем на Майстернях, розрізняєте життя і поезію, як різні сфери.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 12:16:47 ]
Вірш залежить від автора і в вірші можна одним слово-складом змінити смисл. А життя не листок паперу списаний красивим почерком. Правда є вірші не придумані... Пушкін писав "Онєгіна" десь років з вісім. За цей час і погляди його на життя змінились і майстерність як поета і сам вік. Для чого він його став писати ніхто крім самого Алєксандра Сєргєєвіча не скаже. А от з останньою главою смисл простежується. Для мене один для когось можливо інший. Зате як майстер Пушкін на висоті в "Онєгіну" кожну мить. Чи майже кожну.
Буває мистецтво визначає життя, але це почасти збіг обставин.
Побачити життя не завжди означає прожити багато років. Сподіваюсь Василина не стане ображатись, що на її сторінці трохи відійшли від змісту самого вірша.
А от щодо Евангеліє від Марка,Луки здається ще когось двох нічого сказати не можу. Не читав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 09:44:09 ]
Дорогі мої, у вашій розмові багато цікавого і повчального для мене.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 22:14:05 ]
Стовпчик веде згори донизу - і не можу зупинитись.
Дочитавши, повертаюсь, змінюю темп на менший, бо спочатку він чомусь досить швидкий, а все одно читається. Діставшись останнього рядка, дивуюсь - невже все? Чому? І сам собі відповідаю, що гарного не буває багато. Або буває, але частинами і не для всіх. Ось нам трішки :)

Дякую.